ПОЧАТОК ДРУЖБИ

      Пройшов Місяць
Я уже привикла до своєї нової школи.
І усім вчителям я подобалась.
Робен до школи майже не приходив.Для всіх це вважалось звичайною справою.

       Ще  через тиждень
Ми сиділи на перерві як завжди розважались.

В клас зайшов директор.Який сказав нам,що завтра у школі , о 18:30 буде шкільна дискотека.

Ми здивувались але в одночас і дуже зраділи.

Адже це чудовий спосіб розвіятись.

Також директор додала,що уроків більше не буде ,і ми можемо йти додому.
На радощах ми вибігли з класу.
І попрямували до мене додому обговорювати завтрашню подію.

По дорозі ми з Ірою зустріли Робена який був також з своїм другом Артуром.

-Він був набагато привітнішим від Робена, як він може спілкуватися з таким як він,Дивно..

Сказала я

-Вони ще з дитинства дружат,колись в них була велика і весела компанія.
Але не зараз,в нього занадто висока самооцінка,через це з ним і перестали дружити.Багато хто його ненавидить

-Ясно,давай підемо іншою дорогою,нехочу лишній раз з ним стикатись
Добре,пішли я знаю коротку дорогу через міст...

Вони попрямували в інший бік?

Сказав здивовано Робен

-А ,що нам до цього??
З нерозумінням сказав Артур

-Та нічого,просто якось дивно

-Там міст є, вони просто вирішили скоротити

-Міст??
Хіба він не зламаний?
Додав Робен

-Стоп.А вони про це знають?

-А ти не догадуєшся??

-Побігли за ними

-А чого ти раптом так за них переймаєшся?

-Що подобається одна з них??

-Ні, просто мої однокласниці і більше нічого

- Ну як скажеш
Робен і Артур попрямували за дівчатами

Коли вони дійшли то побачили дівчат які напевне побачили,що міст обламано
Хлопці вирішили піти,але їх почули через невчасний дзвінок до Артура

-Що ви тут робите?
Сказала я

-Невже ж слідкуєте за нами?
Додала Іра

-І немрійте ,ми просто хотіли вас попередити ,що міст обламано і усе.
-Як скажете

-Ми усі попрямували назад

-Було видно,що Атурові було не байдуже до Іри

-Я вирішила їй про це зараз не говорити

Робен питав багато чого у мене на ,що я неохоче відповідала

-Може по морозиву?
Сказав він

-Робен, у мене немає грошей,такщо ви йдіть,а я піду до дому

-Можна просто Бен

-Я пригощаю

-Ні,нетреба

-це не обговорюється

-Усі ми потім,ще довго гуляли 

Хлопці провели нас з Ірою до мене додому.І ми попрощались

-є хтось дома?
Сказала я,але у відповідь нічого не почула

-Проходи сказала я до Іри

-У вас такий класний будинок

-Мама вибирала,посміялась я

-Моя кімната на другому поверсі ,перша зліва
Вона попрямувала на верх..

    По дорозі до дому

-Тобі,що подобається Ілона?
Сказав Артур

-Скільки можна казати,ми просто однокласники!

-Ахахахах

-Я бачив

-еммм...

-Ну коли ми йшли ти так дивився на неї..

-Ми друзі і небільше

-Ну окей папа

-папа

Тим часом в кімнаті Ілони

-Що ти завтра одягнеш?

-Я не знаю,щось простеньке,який сенс наряжатись?

-Ну незнаю,може для кого??
Сказала Іра

-Я вдарила її подушкою,ми посміялись і почали вибирати одяг

-Я зупинилась на варіанті:
Чорна сукня, чорні лодочки і білий клач.

-Іра сказала,що нерозповість ,що вона одягне

-це буде сюрприз

-Я була впевнена ,що вона одягне якусь красиву сукню

Адже,їй замітно подобався Артур

Він був з протилежного класу.
Отже він точно буде на дискотеці.І Іра напевне теж це зрозуміла.

22:30 Я пішла спати адже завтра я маю гарно виглядати.....