Таємний прихильник

2 глава

Під’їхала до автопарковки.

- Трясця — моє місце було зайняте. А ранок так добре починався. Мені прийшлось зайняти чуже місце. І тільки но я припаркувалась і вийшла, до цього місця під'їхала машина. Водій машини вийшов з неї і підійшов до мене.

- Що тут робить ваша машина?! Це моє місце!

Я не розгубилась. У мене є звичка як відповісти таким же тоном. Адже мій характер дає про себе знати.

- А чого це ви на мене кричите? Моє місце теж зайняли! — я показала на своє паркувальне місце.

- Мені все-одно! Взяла швидко і поїхала з мого місця!

- Хто ви мені такий, щоб вказувати. Моя машина буде стояти тут. І крапка!

Та мій співрозмовник від мене не відстав.

- Слухай ти, вівця...

- Як ви мене назвали? — перебила його я

До нас підійшов мій новий колега.

- Що тут відбувається?

Я подивилась на колегу.

- Моє паркувальне місце зайняв хтось. Я припаркувалась тут. Так цей чоловік репетує. Каже, щоб я поїхала з цього місця

- А яка різниця де буде стояти ваша машина? — спокійно запитав мій колега у цього чоловіка.

- Є різниця. Бо це моє місце. І мені не треба проблем з кимось іншим!

Мій колега ще хвилин п’ять розмовляв з цим чоловіком. І моя машина так і залишилась стояти на цьому місці. Хоч би цей нахаба нічого з нею не зробив. Ми пішли у будівлю офісу.

- Дякую, що заступився за мене, Сергію.

- Нема за що. О, до речі з днем народження тебе — колега посміхнувся

- Дякую

- Звідки троянда?

- Та вийшла з будинку, побачила, що під двірником машини лежить записка і троянда. Від кого не знаю. Але дуже приємно — я подивилась на колегу. Він посміхався.

- Зрозуміло

Ми піднялись пішки на третій поверх. Весь час мовчали. Зайшли в офіс. Мене з самого порогу офісу зустріла моя колега Таня. Ми з нею сидимо поруч.

- З днем народження, Валентино

- Дякую

- У мене є для тебе подарунок

- Який?

- Зараз побачиш — Сергій подивився на нас, посміхнувся, а потім пішов на своє робоче місце

- Сергію, а, ти куди?

- Працювати

- Почекай, пішли краще з нами

- Добре

Ми втрьох зайшли на кухню. Я побачила накритий стіл. Торт, легкі закуски і шампанське. На нас подивились всі.

- А, ось і наша іменинниця — сказала начальниця. Щоб ви розуміли, начальниця у нас добра. Завжди привітна і у гарному настрої. Ми втрьох підійшли до столу. Нам дали келихи з шампанським.

- Давайте, привітаємо Валентину з днем народження, побажаємо їй щастя, здоров’я і всього, що вона сама собі бажає — сказала начальниця.

- Дякую

Ми їли тортик і розмовляли. Я в цей час встигла ще роздивитись кухню. Кухня була прикрашена стрічками по типу “З днем святого Валентина” і сердечками з побажаннями. Одне сердечко висіло без побажання. Моя колега-подруга подивилась на мене.

- Що таке?

- А, чому те серце без побажання?

- Це твоє, ти там повинна написати привітання. Бери фломастер і пиши — сказала Таня. Я взяла фломастер і написала фразу, яку мені завжди бажає сестра тільки трохи її змінила “Бажаю всім у кого немає пари, сьогодні знайти свого молодого чоловік або дівчину”. Таня подивилась на це побажання.

- Хм... хороше побажання

- Звичайно, моя сестра на кожен мій день народження пише схоже побажання

- Яке побажання? — до нас підійшов Сергій

- Ось це

Сергій прочитав його і почав посміхатись

- Хороше побажання

- Сказав як Таня

- Так, тепер всі працювати — голосно сказала наша начальниця. Ми всі вийшли з кухні і пішли до наших місць. За два метри до свого місця я побачила маленький кошик якихось солодощів. Ми підійшли з Танею до наших місць.

- А це, що таке?

Я показала на кошик.

- Не знаю. Коли я прийшла він вже стояв. А від кого це?

- Гадки не маю, чесно — я сіла за стіл та включила комп’ютер. А поки він включався я роздивлялась солодощі. У кошику лежали цукерки, які мені дуже подобаються. Печиво та зефір. Я взяла одну цукерку і відкрила її. Почала їсти — сьогодні у мене сюрприз за сюрпризом

- В якому сенсі?

- Прокинулась, почула дзвінок у двері. Відкрила їх, у під’їзді нікого немає. Але у дверній ручці лежав великий букет червоних троянд... двадцять одна штука у букеті була

- Ого — на мене зі здивуванням подивилась колега.

- Отож бо. А потім ось цю троянду поклав хтось під двірник машини. І знову ж таки не знаю від кого ця троянда. А тепер і кошик з солодощами

- То у тебе з’явився таємний прихильник

- Так, я звичайно люблю сюрпризи, але їх як на мене занадто багато — я почала сміятись — бери цукерку — я трохи підсунула кошик до Тані.

- Дякую

Ми почали працювати.

Працюючи декілька годин у мене щось сталося з комп’ютером. Я пішла до Сергія, він програміст. Я до нього підійшла. Він зразу подивився на мене.

- Сергію, мені потрібна твоя допомога

- Яка?

- Щось з комп’ютером

Сергій посміхнувся.

- Пішли, подивимось

Ми підійшли до мого місця. Сергій сів за комп’ютер. І почав дивитись. А я тим часом пішла робити собі чай. Була у кухні хвилин п’ять. Зробивши чай, я підійшла до свого місця.

- Що з комп’ютером?

- Тобі треба всю систему встановлювати заново

- А це на довго?

- Мені треба зі всім розібратись... ну, десь півдня

- А, що ж мені весь цей час робити?

- Не знаю, придумай щось

- Ех — тихо сказала я — а день так добре починався

- Так, не повезло тобі — сказав Сергій

- Отож бо. Ну, добре буду з іншими документами розбиратись. Може тобі чай чи каву зробити?

- Можна каву?

- Добре — я знову пішла на кухню.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше