Танго над прірвою

Глава 2

— Владо, подай мені губну помаду, — гукнула Аня, найкраща подруга Влади.

Та розвернулась протягуючи тюбик коричневого, матового блиску.

— Ти вже питала дозволу в тата, щодо поїздки в Іспанію?

Влада зітхнула розглядаючи себе в дзеркалі.

— Ще ні. Ти ж знаєш, що він дуже строгий в таких питаннях.

— Але поїздка припадає на твоє вісімнадцятиріччя, можливо він зробить виключення для улюбленої донечки?

— Сподіваюсь. Татко знає, як я хочу поїхати. Адже танцювальний фестиваль, це подія року. Кажуть, що найкрутіших танцівників запрошують в круті проєкти.

— Не просто круті, якщо тебе помітять, шлях до успіху тобі гарантовано. Як там у вас з Олегом? — перемикнулася на іншу тему Аня.

— В нас все добре.

— Я питаю про секс. Коли вже станеться ця знаменна подія?

— Аню, — засоромилась Влада, що зовсім не клеїлось до її помітної краси.

— Ой, не починай. Чи ти зібралась до старості берегти свою цноту? Я тобі кажу: дурниці все це. Насолоджуйся життям поки молода.

Влада фиркнула:

— Так ніби секс, це головна складова щастя.

— Не головна, але одна із головних. От скажи, тобі самій не хочеться спробувати? — Аня покрутилась перед дзеркалом завершуючи “бойовий” мейкап.

— Хочеться... Але ця ніч має бути особливою. Розумієш?

— От поїдемо в Іспанію, там і влаштуєш зі своїм Олегом особливу ніч. Якраз, день твого повноліття. Це буде мега особливе свято. До речі, він їде?

— Він-то їде. Залишилось вмовити тата.

— Дівчата, — пролунав з дверей голос. — Час.

Всі, як по команді, рушили до дверей.
Влада перевела погляд на Аню, вперше, вони боротимуться одна з одною. Однак, дівчина знала, що хто б не виграв, інша не буде заздрити. Занадто тісна дружба їх зв'язує.

— Ну, — прошепотіла схвильована Аня. — З Богом.

Вони поцілували одна одну в щічку і розійшлися до своїх партнерів. Оголосили перший танець — танго.

У своєму червоному, бальному платті з голою спиною і довгою спідницею з розрізом на правій нозі, Влада не була схожа на сімнадцятирічну дівчину. Звичайно ж темний макіяж теж зробив свою справу. Вона була красунею і знала про це.

Заграла музика. Олег посміхнувся виводячи партнерку на паркет.

— Ну що? Покажемо їм.

Влада посміхнулась одними очима, майстерно відтворюючи рухи доведені до ідеалу.

Вони були красивою парою, на що судді одразу звертали увагу. Краєм ока Влада бачила, що їхню пару обговорюють і це було хорошим знаком.

Конкуренція була божевільною. Кожен танцівник був гідним цих змагань, однак, як то кажуть, перемогти міг тільки найкращий і самовпевнена до краю Влада вірила, що перемога належить їхній парі.

Танець закінчився і кожна пара завершила його фінальним поклоном. Дівчина з манливою посмішкою схилилась перед захопленими глядачами, а потім перевела погляд на суддів.

Раптом, її подих перехопило. На підвищенні де вирішувалася доля кожної пари, сидів він... Незнайомець, який ледь не вбив її своєю крутою машиною.

“— Господи...” Подумки протягла дівчина. Тільки цього зараз бракувало. В його владі зараз завалити їхню пару. Чому це сталося саме з нею? Не вистачало ще, щоб через особисту антипатію він зруйнував її майбутнє. Дівчина підігнула губи.

Той же незнайомець сидів склавши на грудях руки й пильно спостерігав за їхньою парою. Чи можливо це її уява? В цьому залі було близько сто п'ятдесяти пар з чого це раптом йому витріщатись саме на неї? Та й навряд чи він впізнав її.

Однак втратити можливість потрапити в Англію на змагання дівчина дуже не хотіла. Блекпульський фестиваль був найпрестижнішим в цілому світі, а потрапити туди можна було вигравши всеукраїнські змагання. Це було питанням життя і смерті. Від цього залежало її майбутнє.

Через декілька секунд почали оголошувати пари, які проходять далі, та почувши їхній номер, Влада зітхнула з полегшенням. Все ж таки не дарма вона рік на проліт репетирувала без повноцінного сну та їжі. Вони з Олегом заслужили цю перемогу.

Пари які вибули, відправились збирати речі, а ті що пройшли далі, пішли готуватись до наступного танцю. Спортивна програма містили десять танців, тому все ще було попереду.

— Ти бачила цього красунчика? — шепотілись дівчата за спиною Влади яка одягала сукню для вальсу.

Її зацікавили перешіптування дівчат, бо якось потрібно було дізнатись, що за тип цей чоловік?

— Він головний спонсор цього конкурсу. Кажуть, що він теж колись танцював, але в його житті трапилась якась травма після якої лікарі заборонили йому займатись танцями професійно.

— Шкода, — надула губи ще одна співрозмовниця. — Я б не відмовилась від такого партнера.

— Ага, — відповіла їй інша. — І не тільки на паркеті.

Влада прислухалась, однак нічого, окрім еротичних та вульгарних фантазій не почула.

— Аню...

— Ммм?

— Ти знаєш хто цей спонсор, що сидить в журі?

— А що, зацікавив твою уяву? — підморгнула подруга.

— Боже збав. Ненавиджу таких самовпевнених та агресивних хлопців, — проговорилась Влада. — Тим більше він застарий для мене.

Аня викотила очі.

— Що? Коли це ти встигла з ним познайомитись?

— Це довга історія... Застібни сукню мені, — вона повернулась спиною. — І повір, дуже неприємна. Він стукнув мене машиною вчора, а я нахамила йому. Боюсь, що він пригадає мені це...

— Ну, ти дівчинка у нас помітна, — розсміялась Аня. — А він, судячи з того, що я чула, ще той бабій. Тому не думаю, що він захоче насолити тобі в такий спосіб.

— Сподіваюсь ти маєш рацію.

Танець продовжувався за танцем. На паркеті залишилось десять пар. Влада затамовувала від хвилювання подих, однак, залишився останній танець і вони з Олегом були серед фіналістів.

Хлопець стискав її руку підтримуючи та підбадьорюючи і це надавало дівчині сил. Вона помічала як невпинно стежать за нею блакитні очі незнайомця, однак списувала це на нерви, що розійшлися не на жарт.

Останній танець завершився і напруга дійшла до межі. Залишилось п'ять пар, серед яких повинні були оголосити трьох переможців. Влада подумки молилась, вірячи, що якщо дійшла до фіналу, то перемога їй гарантована. Здавалось, що все життя вона готувалась до цього дня і блекпульський фестиваль вже чекає на них.

Оголосили третє місце, потім друге... Аня з Вітею, до речі стали другими. І нарешті перше. Всі в залі затихли й Влада чула тільки те, як серце голосно стукотить, а кров шумить у вухах.

Оголосили номер. Він надлишку почуттів дівчина не одразу зрозуміла, що це їх номер. Олег прийшов до тями перший. Впіймавши її в обійми, він підкинув Владу в повітрі міцно цілуючи в губи, що було великою рідкістю, бо хлопець був дуже стриманим і рідко проявляв свої почуття на людях.

— Ладочко, — кричав він. — Ми виграли!

Зазвучала музика. З кожного боку ринули люди вітаючи їх. Хлопавки Квіти...

Нарешті була урочиста частина нагородження і Влада з Олегом вийшли на п'єдестал першості, де їм вручали кубок.

Весь суддівський колектив по черзі вітав пару. Стоячи тут, немов в казці, Влада забула про все на світі. Стільки років вона йшла до своєї мрії й ось нарешті, ця мрія збулась.

Від щастя вона навіть не помітила, як по її фігурі ковзнув холодний цікавий погляд та на обличчі розтяглася лінива посмішка. Він взяв її руку, щоб потиснути та нахилився до вуха шепочучи:

— Вітаю, Владо. Сподіваюсь коліно більше не турбує.

Вона ледь не задихнулась від нагадування цього інциденту. Весь настрій і запал пов'язаний з виграшем зник, немов розчиняючись в його наглому погляді. Щоки дівчини почервоніли, очі кидали блискавки, однак він ще ширше посміхнувся. Розвернувшись на каблуках, чоловік пішов геть. Вона витріщилась на його мужню спину і подумки фиркнула. Все чого вона боялась — не збулося. Ну і що, що цей нахаба впізнав її? Він пішов і Влада щиро вірила, що їхні дороги більше ніколи не перетнуться.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше