Глава 5

Влада йшла пляжем відчуваючи, як ноги тонуть в м'якому піску. Зі сторони моря дуло теплим, солоним вітром і він розвіював волосся, яке доходило дівчині до спини.

Ніч була місячна немов в пісні, однак на душі не було спокою. Намагаючись придушити в собі всі емоції, вона просто йшла без будь-якої мети.

Відчувши, як сльози знову навертаються на очі, Влада повернулась лицем до моря і заплющивши очі, зробила глибокий вдих. Хіба вона так багато хотіла? Всього-на-всього крихітку любові та тепла. Вона хотіла того, що і всі дівчата. Коханого хлопця, на якого зможе покластись. Партнера не тільки в танцях, а й по життю.

Дарма всі навколо повторювали, яка вона красуня. Що з тої краси, коли Бог не дав щастя? Хоча б одну мить відчувати, що тебе по-справжньому кохають. Просто так. Бо ти є.

Владі було боляче та гірко, хоча вона добре усвідомлювала, що це не через Олега. Їй було боляче через себе, бо вона відчувала, що він її використав. А ще...цього незнайомця, який переслідував її. Невже вона настільки наївна, що її можна так легко підкорити? Не дарма вона остерігалась таких як він. Поряд з такими харизматичними хлопцями, завжди крутяться зграї дівчат. А влада не вміла ділити своє з іншими.

Та й чому їй здалося, що між ними проскочила іскра? Це була її уява розфарбована надлишком алкоголю. Не дивно батько так контролював свою доньку, адже алкоголь зносить бар'єри, дозволяючи відчути себе в повному комфорті. Спробувати все. Шкода, що потім про все доводиться шкодувати. Чи не про все?

Задумуючись над цим Влада почула як за спиною хтось стоїть. Вона різко розвернулась і побачила хлопця, який спостерігав за нею. Дівчина бачила його вперше й судячи з його вигляду, він був не надто тверезий.

Вона підняла з піску свої туфлі й швидко попрямувала до готелю. Однак незнайомець перегородив їй дорогу.

— Куди це ти крихітко? — запитав він на англійській.

— Не пам'ятаю, щоб ми були знайомі, — відповіла Влада, намагаючись обійти його, однак він впіймав її за руки.

Від його відвертого погляду, який здавалось роздягав її, по спині дівчини пройшов холод. До готелю іти хвилин п'ять. На вулиці ніч, а на пляжі жодної душі. Чому вона така ідіотка? Хіба вона не знала, що такі прогулянки можуть бути небезпечні? Захотілося їй любові.

— То це легко виправити, — засміявся він.

— Відпусти мою руку, інакше я закричу.

— Мені подобається коли дівчата кричать, — неоднозначно відповів він. — Однак не тут, а в моїй спальні.

— Слухай. Я не знаю, що ти там собі вигадав, однак йди та шукай іншу кандидатуру. Зрозуміло? — вона говорила впевнено, а всередині все тремтіло.

Незнайомець розсміявся і попри те, що від нього на кілометр несло спиртним, хватка в нього була сильна.

— Не корч з себе недоторкану, я ж бачив тебе на паркеті. Ти виглядала дуже сексуально. Та й сюди прийшла сама. Знаю я таких. Вам подобаються пригоди... — і не встигла Влада навіть подумати, як він притис її до себе намагаючись поцілувати.

Вона пручалась впершись руками йому в груди, але юнак був значно сильнішим. Її охопила паніка.

— Здається, дівчина сказала "ні", — прозвучав знайомий чоловічий голос збоку.

Незнайомець різко відпустив Владу. Дивлячись в сторону очима які налились кров'ю.

— А ти що за хрін? — виплюнув він.

Побачивши Назара Влада ледь не знепритомніла від полегшення.

— Просто перехожий, — знизав плечима Назар.

— То йди собі, — агресивно відповів хлопець.

— Я піду, але дівчина піде зі мною, — впевнено відповів він перевівши погляд на руку незнайомця, що стискала зап'ястя дівчини.

Влада вирвалась і той не встиг її спіймати. Вона побігла до Назара ставши за його спиною.

Хлопець, який секунду назад агресивно дивився на суперника зрозумів, що сили будуть нерівні, бо від Назара так і віяло силою. Він підняв руки вгору демонструючи небажання вступати в бійку.

— Якщо вона вже зайнята, так би й сказала одразу, — сказав він і розвернувшись пішов до готелю.

Назар зміряв Владу холодним поглядом.

— Тебе що, не вчили, що гуляти вночі одній та ще й в чужій країні небезпечно? Чи ти справді шукала розваг?

— Я вдячна, що ти допоміг, — з притиском відповіла вона ігноруючи його тупе питання. — Однак ти не смієш говорити зі мною в такому тоні.

Дивлячись на її надуті губи та високо підняте підборіддя Назар раптом відчув неймовірне бажання відчути її уста на смак.

— Ти знаєш хто він? — взявши себе в руки запитав хлопець.

— Мені байдуже.

— Якби я не прийшов вчасно, то сумніваюсь, що ти б була така зверхня. Цей хлопець — син одного з найвпливовіших людей Іспанії. Тому, дорогенька, він зробив би з тобою все що б побажав, а ти не змогла б нічого довести.

— А тобі що? — кинула йому Влада. — Судячи з твоєї тачки та годинника на руці, ти такий самий мажор як і він. Не бачу між вами різниці.

— Ах, не бачиш різниці? — тихо запитав Назар, відчуваючи, що ця дияволиця розпалює в ньому шалену злість, своїми необдуманими словами. — Тоді я тобі покажу різницю. На відміну від нього, якщо я чогось хочу, то беру це. І ніхто не може завадити.

Він немов тигр підскочив до неї, а вона заклякла від його темного погляду. Ідіотка, вона сама спровокувала його. Хоч і не хотіла. Просто була дуже розсерджена. Тільки от не знала на кого.

Він притис її до себе і навіть, якби вона надумала втекти, то він все одно був швидшим та сильнішим від неї.

Назар відвів її голову назад і вона відчула як його рука лягла на оголену спину. Від його жару по тілу пробігли розряди струму передаючись їй. Вона бачила його шалений погляд. Чуттєвий... Агресивний... Однак не могла нічого вдіяти зі своїм тілом, яке раптово відмовилось їй підкорятись. Вона відчула себе кроликом поряд з удавом, який гіпнозував її поглядом.

Він дав їй достатньо часу, щоб вона встигла привикнути до його близькості. Назар притягнув її ще ближче та зрозумів, що хоче відчути, яка вона на смак. Його губи вп'ялися в неї з таким натиском, що навіть найміцніша вежа впала б від такої атаки. Влада затамувала подих від почуттів, що нахлинули, адже вони були такої сили, що не можна було порівняти ні з чим.

Вона відчувала як його язик проходиться по її губах. Від цієї звичної ласки серце гепало немов молот в руках божевільного коваля й дівчина зрозуміла, що всі її поцілунки до цього дня були дитячими забавками. Він все більше втискав її в себе, так, ніби хотів таврувати й це збуджувало нерви Влади до межі.

Він цілував її жагучо, бажаючи насолодитись нею до кінця. Не відпускаючи дівчину ні на секунду його губи перемістились з губ на вилиці, а потім рушили до шиї. Влада застогнала, навіть не усвідомивши цього та відкинула голову дозволяючи хлопцю все, що заманеться.

Божеволіючи від пристрасті, яка раптово накрила її шаленою хвилею, Влада не помітила з якою силою сама стискає Назара в обіймах відповідаючи на його поцілунки. Вона ніколи не втрачала голови, однак зараз їй стало байдуже. Та межа, якої Влада ніколи не переступала зникла під жагучими ласками цього чужого, але такого манливого хлопця.

Його парфум розбурхував її кров, перетворюючи на рідкий вогонь, який спалював зсередини, благаючи віддатися йому. Вперше в житті Владі стало цікаво, що там, за межею...

Щось тверде вперлось їй в живіт, однак вона зовсім не злякалась такого натиску. Навпаки, вона відчувала, що божеволіє від того відчуття, яке наростає внизу живота.

Назар знав що робить. Кожен його рух був відточеним та майстерним. Він знав кожну зону, яка змушувала Владу стогнати лише від одних поцілунків. Ці звуки були для його вух немов музика. Виникло питання: якщо Владу так збуджували невинні пестощі, то на що вона була здатна в ліжку? Від цієї думки Назару знесло дах.

Хлопець рідко втрачав голову, але зараз він надто захопився, тому перестав усвідомлювати, що сам став жертвою своєї гри. Однак Влада не поступалась йому в божевіллі, стискаючи його шию немов в лихоманці.

— Крихітко, я так сильно хочу тебе, що здається зараз помру, — шепотів хлопець їй в губи від чого вона втратила відчуття реальності.

Вони швидко дійшли до готелю, однак біля його номера запал Влади почав остигати. Вона вирішила сказати йому, що в неї ще ніколи не було близькості з хлопцем. Однак було пізно. Назар притис Владу до стіни закриваючи їй рот поцілунком і вона забула про все на світі, окрім нього та його рук на своєму тілі.

Назар заштовхав її в номер не пам'ятаючи коли востаннє так поспішав. Однак почуття вийшли з берегів і контролювати їх обом було не під силу.

Одяг полетів на землю. Побачивши еротичну білизну Влади Назар ледь не застогнав. Хіба можна бути такою сексуальною? Однозначно, ні! Це ж злочин! Адже до божевілля йому залишався тільки крок.

Влада вже не контролювала себе. Все чого їй хотілось — це він. Вона не до кінця розуміла, що з нею відбувається, однак отямилась вже в ліжку. Коли він був в ній. Дивно їй зовсім не було боляче. Хіба що трішки.

Назар завмер. Він піднявся над нею на ліктях немов скеля. Його темні від пристрасті очі, здавалось потемніли ще більше. Однак, Влада подумала, що це гра її уяви.

— Чого ти не сказала мені? — розсерджено запитав він.

— Хіба це щось змінило б? — питанням на питання відповіла вона, винувато ховаючи очі.

— Це б змінило все! — кинув він.

— Тобто, легкодоступна Влада тебе зацікавила, а якби ти дізнався що я незаймана, то б не завдавав собі клопоту й обійшов би стороною? — почала сердитись вона, відчуваючи, що ця принизлива розмова зачепила щось потаємне в серці, що викликало сльози.

— Ні! Я б не спішив, як ідіот, а зробив би все, так, як годиться, — ці слова та пристрасний погляд Назара, дивним чином заспокоїли Владу. Так ніби він підтвердив, що за будь-яких обставин вибрав би її.

Чоловік нахилився цілуючи дівчину в губи. Цього разу з такою ніжністю, що все всередині солодко занило. Він спробував рухатись завдаючи потрібний ритм. Влада тихо застогнала від блаженства.

Назар нарощував темп, продовжуючи засипати її поцілунками. Він відчував таке шалене, чисте та ні з чим не зрівняне задоволення, що йому здалось, що це не насправді. Однак дівчина, яка як дика кішка вп'ялась нігтями йому в спину та вигиналась від задоволення в його руках була дуже реальною.

Його губи опустились до її грудей і тіло дівчини інстинктивно вигнулось на зустріч його ласкам. Це було божественно.

Обоє були на межі прірви... Назар закусив губу, розуміючи, що більше не витримає, однак в цей момент Влада впіймалась йому за шию і він відчув, як її м'язи скорочуються. Вона закричала від екстазу, який хвилями накочував на неї даруючи неземну казку. Він втратив голову до такої степені, що закінчив разом з нею забувши про все на світі.

Якщо в житті була така пристрасть, яка зносить межі, відбирає розум та стирає сором, то вони обоє без сумнівів відчули її. Назар був шокований цим відкриттям. Повернувшись на бік, він побачив, що Влада спить. Він провів пальцями по її обличчі. Така юна, а настільки приваблива. Вона однозначно створена для кохання. Посміхнувшись своїм думкам, Назар обійняв дівчину, відчуваючи, як довірливо вона притискається до нього. Він тяжко зітхнув. Як не крути, а їхні життя перетнулись. І хто зна: це доля? Чи все-таки вирок?