Тебе не може не бути...
Зорі на даху
Коли цинічний світ наступає на п'яти,
І душить в обіймах колючих щосили -
Ми тікаємо з роботи раніше - о п'ятій
Туди, де буденності знайти нас не сила.
Спочатку блукаємо міста путивлями,
Вивчаєм стрітарт та величні мурали,
Вражаємось вкотре старими будівлями,
Що велич столітть в себе увібрали.
Та тільки-но вийде Велика Ведмедиця
На променад свій Чумацьким Шляхом -
Картата ковдра, вино... ніч-союзниця
Засіє ясними зорями небо над дахом.
У нОчі такі - час на мить зупиняється,
Викидує нас з усіх рамок і просторів.
І ми обійнявшись, за руки тримаючись,
Рушаємо в зоряну подорож космосом.
В коханні - від прози життя порятунок,
В почуттях, що гріють світ скам'янілий,
Як пристрасний, нічний поцілунок...
Терпкий... багряним вином сп'янілий.
Відредаговано: 04.10.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
