«Нова спасителька міста»

   Алі довелося затриматися у Херсоні. Вона дала собі слово працювати у поті чола, щоб добре впоратись з новим дорученням. Її чекав наступний етап осягнення телепатії снів. Відповідь на подію вже не приходитиме зненацька,  відтепер,  Алі потрібно самостійно робити запит на інформацію. Анна-Марія пояснила, що її термін надання допомоги людям закінчився , і час Алі перейняти естафету. Тому, усіх хто навідувався до знахарки у пошуках спасіння, вона направляла до Алі, агрументуючи , що її учениця перевершить  стару та принесе людям куди більше користі.  
  Такий був обов'язок у обраних . Як тлумачила Анна-Марія , кожному дістається певна місія, спочатку відома лише горстка дару, а потім обраний має його в собі розвивати, виконуючи своє призначення без опору. Розвиток здібностей буде зростати , допоки обраний не дійде «вислуги ». Знахарка наводила у приклад Вольфа Мессінга, Вангу, Нострадамусса- вони  були обраними у своїй мірі, яким теж судилося впливати на долі в Людському Світі.  
 Перед Алею постало завдання навчитися допомагати людям з поміччю телепатії свого сну. Люди мали приходити до неї, ділитися проблемами, а вночі вона  мусила налаштуватися і отримати увісні належну вказівку щодо вирішення питання. Аля сумнівався в собі, бо до цього часу сни гралися з нею в дуже жорстокі ігри. «Ти зізріла, тому гра скінчилася. Твоя концентрація в астралі дозволить отримати усе потрібне увісні. А згодом, ти зможеш ще краще» -  стверджувала Анна-Марія . 
  Генератор Матерії став основною складністю для цього рівня здібностей . Через скупчення негативу у енергетиці Алі- частини лихого можуть передатися людині, яка зустрінеться з нею вдруге. Підхопити негатив було так само просто, як заразитися під час епідемії чуми. А отже, відповідь як бути розгубленим людям, Аля мала давати лише письмово , заради їх безпеки.  
 - А якщо з татом щось станеться? Ми разом живемо. – Непокоїлась Аля.  
- Він має найсильніший захист з-поміж людей. Потім все зрозумієш. – З цілковитою впевненістю  відповідала знахарка.  
- То я тепер буду чудовиськом з яким не можна бачитися більше одного разу?  
- Допомагай зараз так, почистиш мислення від негативу і воно пройде. Коли твоя  енергетика припинить загрожувати іншим, тобі має наснитися знак, як діяти.  

  Перша справа Алі видалась складною, однак вона ще не здогадувалась що чекає її попереду. До їх будинку завітала вбита горем жінка, межі її скорботи неможливо було виміряти, а плач позбавляв дару мовлення. Як виявилось,  семирічний  син бідолашної зник місяць назад, коли вони гостювали у родичів на Львівщині. Роздавлена горем мати молила Алю допомогти, вона вірила в неї так , як ніхто раніше. І це лякало Алю ще дужче. Та в дівчини забракло духу відняти у нещасної надію, їй залишалося дати гарантію, що вона знайде дитину.  
 Думки не давали Алі спати, вони знову оточили її душу рівом сумнівів. «Невже призначення обраних шукати зниклих ?- Для такого існує поліція . Як знахідка однієї дитини може покращити Людський Світ? Люди зникають тисячами , але ж апокаліпсис не настав. Та не знаючи свого призначення, все одно шкода бідну жінку . Де ти хлопчику подівся?» . З останньою думкою Аля поринула у загадковий світ сновидінь. Вона рухалася до добре відомої кімнати, де зазвичай на неї чекала прекрасна херувима. Так і сталося, проте простір кімнати змінився. Все навкруги вже не було яскраво білим- навколо царювала пітьма, єдиним світлом у кімнаті була дівчина з кудрями.  
 - Чому змінився колір ? – Запитала Аля . 
 - Не лякайся. Пітьма не є символом лихого, навпаки.. Пітьма- це початок усього. Пітьма була до початку часів, пітьма була з тобою до твого народження, пітьма – це все  минуле. Але  і світле не вважай злом, воно лише символізує гіпотетичне теперешнє і майбутнє. Доречі, на які ти нині безпосередньо впливаєш. 
- То ти моя покровителька ? І як саме я вплину на щось?  
- Зберись . – Коротко відповіла херувима та розчинилися у пітьмі. Аля заплющила очі і повторила питання,  що було куди важливіше за всі інші « Де ти хлопчику?». Озирнувшись, пітьми не було, а Аля опинилася в незнайомій їй місцевості – це було якесь селище. Біля невідомого будинку  натовп щось дуже голосно святкував , схоже на день народження. Серед людей Аля розгледіла жінку, що молила її про допомогу, але увісні вона співала пісні та бадьоро танцювала. Трохи далі бавилася малеча , приблизно десяток дітлахів грали в хованки, але один із них все ж зник з поля зору дорослих. Аля впізнала в цій дитині загубленого хлопчика, фото якого мати годину тичила їй в обличчя.  
 Хлопчик стрімко біг до машини, що зупинилася на перехресті вулиці. З автомобіля вийшов чоловік та пригостив хлопчину великим льодяником. Дитина задоволено стала ласувати смаколиком, посміхаючись чоловіку.  
 - Хочеш зі мною поїхати туди де багато таких цукерок ? – Спитав чоловік.  
 - Мільйон? – Наївно поцікавився хлопчик.  
 - Навіть більше. – Єхидно всміхнувся чоловік.  
- Хочу! Друзів пригощу, а то нас багато. Тільки давайте швидко, щоб мама не хвилювалася. – Дитина довірливо сіла в салон, а чоловік подумки тішився легкою здобиччю. Через декілька хвилин автомобіль  зник із селища.  
   Аля знову перенеслася до кімнати , наповненною звуками і пітьмою. «Паскуда. Я вийду на тебе! Хлопчику, куди ти потрапив?» . Усю підсвідомість подумки, вона направила у русло подій .Пітьма в той час змінилася на територію примісцевої заправки. Аля злякано шукала на парковці машину чоловіка , зазирала у інші авто, бажаючи відчукати хлопця. Більш за все, вона не хотіла побачити увісні щось жахливе і не встигнути завадити біді.  
  - Я піду в туалет, а ти сиди в машині. Вже скоро будемо в місті та купимо багато-багато солодощів. – Голос почувся у сусідньому ряду стоянки. Чоловік зайшов усередину заправки, а хлопчик перелякало вибіг з авто. Він чкурнув у бік міста з думками, що дядько якийсь  дивний та страшний і як далеко його мама?  
  В той момент Аля зненавиділа нову чесноту співчуття. Через жаль до маленької дитини, вона втрачала контроль. Сльози почали литися поза межами сну, що змушувало її прокидатися. Зібравшись з силами, вона що є духу послала свою думку до Генератору Матерії «Прямо зараз мені відкриється ,що з дитиною. Негайно ! » . Наказний тон та сила заряду думки дали позитивний результат – сноведіння  закинуло Алю до покинутих підвалів Львова  , в яких мешкають безпритульні. Там знаходився і зниклий хлопчик. Занедбаний, змарнілий, втративши пам'ять , він знайшов прихисток  у людей які самі його потребували.  
 Молода телепатка торкнулася холодної руки хлопця. Він цього не відчував, однак Аля відчула спокій, бо нарешті зрозуміла чому серед сотень зниклих  саме цю дитину вона мала знайти . Майбутнє хлопця промайнуло немов трейлер фільму- перспективний лікар, рятівник безлічі життів, золотий розум медицини. «Скільки б людей загинуло і скільки б поколінь не народилося, як би не порятунок однієї юної долі. Неймовірно, який великий клубок Людський Світ і скільки долей, як ті нитки, пов'язані між собою. А я виходить щось схоже на спицю?». 
    Вранці Аля надіслала жінці листа з детальними  поясненнями що до чого. Наступного дня,  майбутній світило хірургії воз'єднався з мамою. На дитину чекала непроста реабілітація та Аля запевнила- пам'ять не лише повернеться, а і покращиться. Жінка рвалася зустрітися з Алею та подякувати від щирого серця, але Артур не впустив її на поріг будинку, нагадавши, що це єдине чого вимагає Аля навзаєм. Проте, від журналістів відмахатися не вийшло- свіжий випуск газети помістив статтю про «Приємницю Анни-Марії » на першу сторінку. Чуток про юнну віщунку та її телепатію сну було не перелічити, що вплинуло на збільшення візитів до Алі. Шукати спасіння почали вже не лише ті , що мали зверталися до Анни-Марії , а і нові помираючі від зневіри люди. Місцеві почали кликати Алю «Новою спасителькою  міста ».  
    Прохання в людей були різні, бо незгоди спіткали кожного по особливому, біль у душі індивідуальний , схожий на чийсь за описом ,але врешті-решт неповторний. Тому і лікування болі , і вирішення проблеми зовсім непередбачувані.  
   Хтось звертався до Алі з метою знайти душевний спокій, дізнатися, як спокутати минулі помилки. Дехто нахабно просив зробити любовні привороти  і Алі доводилося шукати в сноведіннях пояснення, як таким людям чинити без ритуалів чаклунства. Деякі слухняно виконували її вказівки, а були й такі, яких Аля мусила гнати геть. Траплялося, що Алю плутали з відьмою, що дуже обурювало дівчину. «Усім істини не доведеш, ти роби свою справу, а інше вже не твої турботи »- пояснювала Анна-Марія. Стара знахарка опікувалася своєю учиницею, навіть встигла прикіпіти до неї, як до власної онуки. Аля поряд зі знахаркою, почувала себе в безпеці, вперше після смерті Тамари Павлівни з'явилася людина  що здатна зрозуміти її без слів. Артур звичайно турбувався про доньку, але взаєморозуміння  між ними було хитким. Річ у тім, що Артур постійно проводив паралель Алі та Ренати. Його лякала схожість їх поведінки. Раніше Аля бажала позбутися своїх здібностей та повернутися до звичного способу життя, але тепер їй  почала подобатися така здатність, вона отримувала задоволення допомагаючи іншим. Коли він нагадував Алі навіщо вони приїхали до Анни-Марії, Аля гнівалась, бо батько не розділяв успіхів у її призначенні від народження.  
- Яка ж може бути гордість, доню? -Дивувався він. – Ціна у твоїх успіхів надвисока. Поглянь на себе, щоночі тебе кидає в жар, поки шукаєш рішення для чужих людей. Ти вся зблідла, ще двадцяти літ не прожила, а сіде волосся вже проявляється! Я хочу радіти від збудованої тобою родини, від щоденної усмішки на твоєму обличчі. Ти мала жити, як годиться у твоєму віці, а замість цього, як ти кажеш, «блукаеш світами», а коли знаходишся в реалії або не виходиш з дому, або збираєш дивні травки разом з Анною-Марією, знову ж таки заради людей, що бачиш вперше. Тобі б на дискотеки ходити, а не зі старою бабою у тій мазанці водитися!  
- Ти думаєш я в захваті від такої долі? Я бачила смерть, не розуміючи навіщо її бачу! Все перевернулося до гори дригом , немає сенсу чіплятися за минуле. Анна-Марія все мені розтлумачила, зараз я почуваю себе щасливо, тому що мені відомо що відбувається і з яких причин. Я більше не божеволію від здогадок, що коїться, а маю чіткі відповіді. Ти не мусиш розуміти але маєш прийняти, раз я змогла.  
 - Дивись, щоб твоє щастя не скінчилося самотністю у старій хаті, непотрібній нікому, крім цих знедолених. Не хочу щоб ти прожила життя, як Анна-Марія або як моя сестра. 
- Немає значення, що ми хочемо, тату. – Сумно відповіла Аля. – Є основа на яку не діють зміни людського розуму.  
  Розмову перервав стук у двері . На порозі стояло подружжя середніх літ. Вигляд в них був збентежений, як правило стандартний для тих, хто приходив до Алі . 
 - Алефтино. – Звернулася жінка. – Остання надія на вас.  
 - Ходімо до моєї кімнати. – Спокійно промовила Аля. – Розкажете мені про справу крайньої інстанції. – Дівчина ображено провела батька поглядом, закінчивши цим жестом розмову і провела подружжя до себе на верхній поверх.  
  За час клопотливої праці, кімната Алі стала скидатися на резиденцію чаклунки. На стінах були начіплені різни трави, сплетені в маленькі вінечки, в склянках стояли розвинені суміщі з ягід, а замість постільної білизни на ліжку було розкидане зілля. Аля всадила подружжя та заварила їм одну із своїх сумішей.  
  - Не бійтеся. – Сказала вона простягаючи чашки. – Цей відвар заспокоює нерви, як і більшість того, що ви бачите в кімнаті. Це ніяка не магія, а просто допомога природи. – Відвар з ягід подіяв і роздратованість чоловіка та важке дихання жінки минуло.  
 - Справа в нашій доньці. – Почав чоловік. – З підліткового віку вона раптово почала говорити сама з собою. Спочатку, ми вирішили, що це лише думки в голос, багато хто вважає корисним розмовляти сам з собою. Але згодом, стало зрозуміло, що вона говорить з кимось уявним. Потім донька сама зізналася, що її опоненти- дивні істоти, яких вона кличе друзями. Ми водили доньку до багатьох психіатрів та все марно. Вона лякає оточуючих і нас також.  Якщо ви не зможете допомогти , нам нічого не залишається, як… 
- Як запроторити її до психіатричної клініки! – Розревілася жінка. – Вона стала непередбачуваною, викидає страшне! Може голоси змінювати, розповідає іншим якісь дурниці, що їй «друзі » радять! Вона їх ще й описує оточуючим ! Але найгірше, що інколи в неї з'являється невідана фізична сила, завдяки якій вона вже нашкодила людям.  
- Алефтино…-Продовжив чоловік. – Ми не віримо у привидів, прокльони і так далі. Про вас кажуть різне, але люди, які вас порадили вважають ,що ваші здібності пов'язані з глибокими знаннями в психіатрії, медицині та медитації. Благаю, застосуйте щось з цього і врятуйте нашу дитину від майбутнього в божевільні.  
- Я вам вдячна, що ви прийшли самі . Скоріше за все мені доведеться побачитися з вашої донькою, але без вас, умова вам відома. Чекайте на відповідь вже завтра.  

Увечері Артур спробував помиритися з донькою, замовивши їжу с фастфуду.  
- Заманлива пропозиція, але я планую лягти спати раніше.  
-Спати чи вирішувати нову загадку?  
- Рятувати дівчину від ймовірності провести решту життя в божевільні.  
- Бажаю не потрапити туди самій. – Артур зажурено направився до вітальні. В той час ,коли він міркував про долю доньки за келихом пива, Аля вже занурилася до свого кабінету сновидінь. Він знову змінився. Вже не було ні світла, ні темряви- посеред кімнати відкрився портал.  
- Що це за новинка? – Традиційно запитала  Аля у херувими.  
- Портал, до того ж подвійний . У першій частині поглянеш, що насправді відбувається з дівчиною, а що робити у другій маєш збагнути самотужки.  
 Портал транспортував Алю до іншої кімнати- до кімнати дівчини. Аля стояла в проході, спостерігаючи за її поведінкою. Дівчина сіла навколішки і стала розмовляти зі стінкою. «Може і справді психічний розлад?»- подумала Аля. Та хвилину потому, на стіні з'явилися знайомі  істоти, маленькі пухнастики з довжелезними вухами та кумедними голосами. Це були створіння з Інопланетного Світу. Аля зустрічалася з ними, коли тільки-но почала подорожувати світами.  Було зрозуміло, що вони кепкують з дівчини, а вона сприймає  всерйоз їх провокації. Вони розповідали про можливість нашестя зомбі на нашу планету, про землетрус, який знищить усіх людей, що  не збудують бункер під землею. Створіння вселяли дівчині думку, що вона має попередити оточення про загрози.  
 Аля розлютилася, вона не могла дивитися на знущання, тому повернулася до своєї кімнати сноведіннь. Внутрішній голос вказував, що вона має робити, але Аля хотіла одобрення.  
 - Херувимо! – В кімнаті ніхто не з'являвся. – Херувимо , я все вирішила!  
 - То нащо тобі я ? – Відізвався голос , але обліку не було.  
 - Інопланетний Світ на ланку вище…Як такі розвинені особи можуть так бридко себе поводити? Я хочу з ними розібратися , але чи маю такі повноваження? 
- Інопланетний Світ старший від Людського, але його істоти такі ж смертні , як і люди. А отже, серед них теж є ті, що помиляються .Щодо твоїх намірів, годі ставити очевидні питання, Алю. Моя можливість приходити до тебе має ліміт, тому користуйся з розумом. Друга частина порталу ще відкрита, а що в ній робити- вибір обраної.  
 
 Друга частина порталу дозволила потрапити до Інопланетного Світу, на кордоні якого стояли невіданні нашій планеті створіння, які охороняли вхід до свого виміру. Поява Алі їх сильно здивувала. 
- Людина? – Спитало створіння. – Невже землянка?  
- Обрана впершенародженена. – Виправила Аля. – Мені потрібно до вашого головного.  
- Ахах, дивна. – Зареготало друге створіння. – До наших головних, як і до ваших - просто так не потрапити.  
- Якщо я подолала портали між вимірами, то навряд чи я тут просто потеревеніти. Істоти з вашого світу знущаються із звичайного жителя мого виміру.  
- Таке буває. Люди знімають про нас різну нісенітницю і не тільки. Шкода , яку людство завдає атмосфері впливає навіть на нас. Порушники є всюди. Усіх  контролювати не вийде ,тому краще повертайся назад, обрана, не влаштовуй паніки через, як ви їх називаєтє «психів». 
- Почати спілкуватися вже з психічнохворими це одне, а робити нормальну людину, яка не мала про це все знати, божевільною  - Всесвітній злочин. Моя наставниця розповіла мені закони, про які вам відомо з малку. Якщо зараз цей інцидент не вирішиться, то обіцяю, що кожен такий порушник у свій судний день опиниться нище початкої ланки існування! Я позначена Генератором Матерії, як істота з шаленою силою негативної думки, тому можете не сумніватися, що я виконаю свою обіцянку! – Такої рішучості Аля не появляла ні в одній своїй меті у Людському Світі. Телепатія сну все ж не позбавила її цілеспрямованості.  
- Ми доповімо міністру з питань людей про твою нагальну справу. Впускати  впершенароджених  у наш вимір заборонено, тому чекай .  
- Ти обрана у якій здібності? – Поцікавилося друге створіння. 
- Телепатія снів.  
- Отже повертайся в кімнату сновидінь, міністр навідається до тебе через портал. - Стурбовані істоти зникли, а Аля повернулася в світ сновидінь, маючи можливість поки поспати, як притаманно людям.  

 Приємний відпочинок завершився візитом міністра Інопланетного Світу, вигляд в нього був незадоволений.  
 - Вітаю, обрана. Мені доповіли про твої погрози.  
 - Рада, що ви так швидко відреагували. Нашим міністрам є чому у вас повчитися.  
 - Не надто ризикована погроза, га? Настане час і ваш вимір зустрінеться з нашим, не боїшся наслідків ?  
 - Боюсь, тому і вимагаю припинити подібні знущання.  
 - Істота за яку ти просиш, ще дитиною випадково  побачила створінь з нашого світу, ніхто не насмілився б чинити так, як би вона нічого не знала . 
- У ваших силах перетворити  спогади на ілюзію снів. Тому це не виправдання. Вона шкодить іншим людям, а ваші істоти потішаються з цього. Мене обрали для того, щоб зберігати тонкий зв'язок Людського Світу з іншими частинами Всесвіту. Вистачає потопаючих у ненависті людей, так ви ускладнюєте ситуацію. Вихідці вашого виміру мають поводити себе більш гідно. – Міністр зоревим контактом переказав Алі свою вдячність за відвертість. Проте його настрій  ще залишився непохитним.  
- Як ти агрументуєш прародителям лікування їх потомства?  
- Раджу не хвилюватися. – Завірила Аля . -  Дипломатія з собі подібними куди простіша за переговори з вашою вартою. 
- То тому ви нападаєте одне на одного і гинете мільйонами? Це ваша людська дипломатія? – Поставлені прибульцем питання збили Алю спантелику. «А й справді…Інопланетний Світ живе в гармонії, вони захищають своїх вихідців, а не віддають на поталу заради загальної репутації . Це вражає ». – Можеш не озвучувати думок, я все прочитав. – Додав міністр.  
- Щоб завадити такій дипломатії , обраних і створили. – Нарешті відповіла Аля. – Батькам дівчини не доведеться нічого пояснювати . Коли людина отримує бажане, її тішить результат і не турбує процес. Ми можемо отримати користь з того, що позбавимо дівчину від спілкування з вашим світом. Вона забуде все, що виконувала через провокації, батькам я забороню про це згадувати та скажу змінити  місцепроживання. Дайте мені потрібне і я зроблю так, що усі позитивні моменти, що їй  подарували створіння будуть здаватися сном, а роки спілкування з ними заміню фальшивим минулим. Вона нічого не довідається до свого судного часу, як і належно людині.  
- Так ,а яка користь нам? Ти блокуєш свої думки, невже намагаєшся мене обдурити?  
- Не блокую, а формую! – Рявкнула Аля . – Я запропоную дівчині написати книгу на мотивах її снів про прибульців. Якщо залишити в її свідомості лише добро, то в оповіданні вас розкриють не злими загарбниками , а  мудрими товарищами людства. І коли настане день зустрічі обох вимірів,  уявлення  про вас стане краще. І це не пусте припущення, а видіння послане тим , що від мене ще закрито. 
- Давай руки. – Зітхнув міністр та дістав з вуха, якусь фіолетову речовину, схожу на людську сіру. Алю ледь не знудило,  коли він почав втирати цю речовину їй в руки. – Не кривися, обранко. – Всміхнувся прибулець. – Не стану розповідати тобі складові з небесних тіл, що є в цій речовині. Просто доторкнися до потилиці істоти, а коли вона прийде до тями, давай свою пораду щодо книги. – Міністр пішов коридором  порталу, який поступово ставав все менший, поки не зник. А на його місці з'явилася херувима.  
- А як же твій ліміт? – Здивувалася Аля . 
- Сказати, що я тобою пишаюся не вплине на нього. Ти зробила велике діло, Алю. Зараз це непомітно, але ти зрушила зміни  з місця. Через віки,  твій вчинок зіграє значну роль у стосунках двух смертних вимірів. Інопланетний Світ стане турботливим старшим братом Людському. Головне, щоб кожен в механізмі працював, як ти сьогодні.  
- Дякую. Та на свою похвалу ти витратила більше часу, аніж на всі поради,  що давала мені протягом усього знайомства . А хоча, яке ще знайомство?! Ти так і не відповіла хто ти! Вибач мене херувимо, що я діставала тебе питаннями ,як контактувати з Інопланетним Світом. Як я взагалі посміла таке дурне питати? Це ж кожне маля знає, а я туплю! Не стану затримувати, херувимо, чи як там тебе? – Аля розчаровано вийшла зі свого сноведіння.  
- Ти дуже мудра, моя дівчинко. – Роздалося перед пробудженням.