"Темна сторона хакера" ( Duskwood)

Може вона живе в Дасквуді?

Хлопець сидів в одному із покинутих будинків. Відкрив ноутбук, який він вкрав в одному із магазинів, "Джейк" почав, щось робити.
Посмішка божевільного не виходила, а його очі божевільно світились. Чорноволосий  взломував один із сайтів і через якусь годину, він його взломав. Хлопець шукав аккаунт одної дівчини і коли  він знайшов, очі хлопця заблищали:
– Ось ти де, МС. Чекай мене, – хлопець почав шукати її місцезнаходження.

...
Дівчата про щось  розмовляли по шляху. Перехожі обходили їх десятою дорогою, на що Ві зітхнула:
- М-да вже, доведеться, щось робити, а то я схожа на якогось божевільного, - відповіла Ві і фиркнула, на що кароока видала смішок.
- Ві, то скинь капюшон, а то ти в ньому і продовжуєш ходити і лякати людей, - після цих слів шатенка засміялася і зеленоока усміхнувшись, зняла капюшон, - так краще?
– Легше, – відповіла Ві та видала смішок.
– Ну, що там до речі? Джейк тобі більше нічого не каже? - Запитала кароока, на що та кивнула.
- Він сказав, що її потрібно просто знайти і все. І більше він не виходив на зв'язок, - відповіла зеленоока і зітхнула.
- М-да вже ... Хмм ... Може вона живе в Дасквуді? Поїдемо туди? - Запитала із задоволенням кароока.
– Ти так думаєш і впевнена? А якщо ні? Що тоді робити будемо? – спитала Ві.
– Ну, спробувати стоїть, - відповіла дівчина і посміхнулася, на що Ві зітхнула, - до речі, ти знаєш, що тобі йде такий прикид? - Запитала кароока і посміхнулася, на що та з подивом подивилася на неї, а потім усміхнулася:
– Дякую, – відповіла Ві.
– До речі, знаєш, що ці дві кістки нагадують? Тільки мені цікаво, звідки він дізнався про це, – після цих слів, Ві згадала, що ті дві кісточки, які зображені на масці, були взяті з гри Андертейл, якою вона цікавиться і на обличчі Ві з'явилася посмішка. 
– Ну, зараз це не важливо, – дівчата дійшли до зупинки, на якій вже було кілька людей, а саме: сім'я з трьох людей, дві бабусі та двоє чоловіків. – Ну, якщо ти думаєш, що вона в Дасквуді, то давай з'їздимо? Все одно ми туди лише на сьогодні, – відповіла зеленоока та посміхнулася. За кілька хвилин під'їхав потрібний автобус і дівчата, заплативши за дорогу, сіли на передні сидіння. Автобус рушив за пару хвилин.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше