Розділ 5

Я відчинила двері і переді мною постали четверо чоловіків. Один із них помахав мені рукою і привітався .
- Привіт кроха,- сказав хлопець. Він був не дуже високого росту. Його волосся було підстрижене під одиничку. Очі цього чоловіка були синього кольору, а усмішка викликала приємні емоції.- Мене Тейлор звати. 
- Донжиана ,- я протянула руку яку Тейлор пожав у відповідь.
- Мене звати Ендрю Пітерсон , - до мене підійшов високий чоловік. Йому напевно було років 40 . Ендрю мав бороду, його карі очі виражали повну серйозність і готовність.- Я детектив. 
- Приємно з вами познайомитися,- промовила я. Ендрю усміхнувся і відійшов в сторону знімаючи своє взуття. 
- Мене звати Райлен. Я напарник Майкла,- представився чоловік, який мав чорне волосся та бороду.- А це Мет'ю, він айтішни,- Райлен махнув рукою в сторону хлопця в окулярах. Його волосся було світлим, а очі мали зелений колір.
- Прошу заходьте всі в кімнату,- промовила я і направилась в спальню . Хлопці пішли за мною і повсідалися хто куди . 
- Ви тут ? - в кімнату зайшов Майкл.- Я замовив їжу. У нас багато справ. 
- Так...- протянув Тейлор .
- Мет'ю, установи поки що камери і підслухувачі ,- промовив  Ендрю.
- Окей,- Мет'ю встав і підійшов до чемодана , який приніс з собою. В ньому лежали різні приладдя. 
- Донжиана,- до мене повернувся Ендрю , - від вас залежить вся місія. Ми вже багато років стежимо за однією фірмою. Ще в 90-х вони розгортали свою справу , як інвестиційна фірма, але насправді це була всього навсього омана. Насправді фірма займалася нелегальним перевозом наркотиків з Австралії до штатів. П'ять років назад проходила велика чистка. Поліція затримала багато робітників цієї фірми, але більшість навіть не знали про контрабанду. Хоча саме вони підписували документи. Всі думали , що фірма перестала працювати , але наразі їх справи стали ще активнішими. 
- Як називається ця фірма ? - запитала я.
- Інвест холдінг , - відповів Ендрю.
- Почекайте. Не може бути. Це фірма в якій працюю я,- непотрібно було мені говорити. Зараз рівень їхньої довіри до мене впаде до 0.
- Що?- запитав Майкл.
- Неділю назад я влаштувалася маркетологом в цю фірму, але нічого підозрілого не було. 
- Як ти там опинилася?- запитав Ендрю.
- Знайшла замітку в газеті. Мене запросили на співбесіду. Я сходила і мене прийняли. Але зараз я розумію, що підозрілим було те що зазвичай в такі фірми не беруть людей без досвіду роботи. 
- Чому я про це нічого не знав ? - запитав Майкл. Його тон здався мені трішки грубим . 
- Майк залиш ,- промовив Райлен , - по-перше вона нічого не знала , а по-друге це нам на користь.- Ти вже з кимось познайомилася в фірмі ?
- Так. Там працює одна дівчина Стеф. Вона видалась мені милою і ми потоваришували. 
- Хто вона ? - запитав Майкл.- Як довго вона працює на фірму?
Як Стеф може бути причетною до контрабанди? Не думаю, що вона здатна на таке. 
- Я не знаю,- вітказала я ,- але знаю що не довго.
- Вже щось. Я думаю, що вона повинна щось знати. І якщо ви потоваришували то вона обов'язково тобі розповість,- проговорив Еедрю.
- Я закінчив,- сказав Мет'ю повернувшись з кухні .
- Окей. Я думаю зараз ми розповімо план дій Донжиані, а потім потрібно зателефонувати Стеф і запросить її до нас. Я думаю вона повинна знати щось про фірму,- сказав Майкл.
- Але чому саме зараз? Ми можемо зустрітися і потім ,- запитала я.
- Тому що ми не знаємо коли з'явиться твоя сестра, а я впевнений що вона знає " Інвест холдінг" і може  щось запідозрити. А тепер про діло.
***
- Кроха, я купив всі речі які ти просила,- промовив Тейлор.
- Справді?- запитала я.
- Так, придбати їх було нелегко.
- Чому ? 
- Тому що чоловікам вони не потрібні...- протягнув Тейлор.
- Це самі елементарні речі для закоханих.
- Да не вже ?
- Так...
- Все годі! Нам потрібно зателефонувати Стеф, якщо ви хочете мати інформацію. У нас обмаль часу,- сказав Ендрю.
- Донжиана зателефонуй своїй подрузі і запроси її до себе. Постарайся якомога більше дізнатися про справи фірми,- звернувся до мене Райлен.
Я підійшла до свого ліжка і взяла телефон.
- Алло. Привіт Стеф,- промовила я , не хочеш зустрітися у мене ? 
- Добре. Скинь адресу. Через годину буду, - відповіла Стеф.
- Думаю на час іти,- сказав Райлен.- Майкл ти знаєш де знаходиться наша штаб-квартира. 
- Угу. Бувайте, - і пішов до дверей.
- Ти нас проганяєш?- запитав Райлен. 
- Так,- незворушно промовив Майк і відчинив двері.- А тепер провалюйте .
- Ах ти засранець,- до Майкла підійшов Ендрю і дав йому подзатильника.- Не тобі мене проганяти.
Всі засміялися і хлопці вийшли у під'їзд.
- Бувай кроха. Було приємно з тобою познайомитися,- зказав Тейлор і обійняв мене.
- Бувайте,- я помахала рукою.