3

3

Вадим

Я, чорти забирай, не розумію що відбувається! За кілька хвилин цій ляльці Барбі вдалось збити мене з пантелику тричі! Поставте себе на моє місце, стоїш, нікого не чіпаєш, роздивляєшся нерухомість і тут на тебе вибігає напіводягнута, так, назвемо її наряд саме цим словом, дівка. Поспіхом накинуте червоне пальто на тонких плечах свідчить про те, що у неї трапилась якась неприємність. Звісно, що як кожен чоловік я відразу відчув гостру потребу допомогти слабшому!

І покірно поплентався за вдоволеною особою в будинок. Називайте мене довірливим йолопом, але я справді вирішив, що їй треба пересунути шафу чи софу. Вже потім автоматично відмічав, що господиня будинку гарненька, і фігурка у неї що треба, це стало помітно коли вона зняла своє пальто фасону оверсайз.

Дівчина Настя була білявкою, з довгим попельнастим волоссям, зібраним у хвіст. Обличчя з акуратним носиком, пухкими губками і зеленими очима нагадувало мультяшну фею Дзінь-дзінь, чиїх зображень було чимало в кімнаті моєї племінниці.
Мене завели через коридор з бордовими стінами у простору багато обставлену вітальню. З яскравими плямами меблів – обтягнуті оксамитом крісла і диван, на який мені запропонувала присісти лялька.

Я озирався поки її не було, і ніяк не міг зрозуміти, чим же я можу їй допомогти. Аж поки вона не повернулась. Чорти все забирай! Я був про неї кращої думки. Я справді хотів допомогти. Але те що я бачив, це було вже занадто!

Якщо я вважав, що куці штани з блискучої тканини, що обтягували її пружній задок до цього і майка з білим мереживом яке більш привертало увагу до декольте, ніж слугувало прикрасою на одязі – це відверте вбрання, то я усвідомив, що помилявся. У вітальню Настя повернулась майже гола.

Погляд ковзав, і не знав на чому зупинитись. Довгі ноги на височенних підборах, осина талія, зі звабливою цяткою пупка, налиті груди. Чорне мереживо просвічувало через рожевий шифон її халатику з бурлескним боа з пір’я. Настя і сама виглядала як зірка бурлеску. Шалена, гаряча, і дуже схвильована.

Її хвилювання передалось і мені. Принцип не спати з малознайомими особами здався мені старомодним і застарілим. Кілька разів втягнув повітря в легені, намагаючись позбутись мари.

Ну ж бо, Вадік, ти ж звик до уваги жінок. Але ж не до такої зухвалості, коли чергова голодна кішка ледь не за руку затягує тебе у своє лігво. З однією очевидною метою – зайнятись зі мною сексом.

Природа і батьки підсунули мені в житті велику свиню у вигляді красивого обличчя. І щоб я не робив – відпускав бороду, не мив патли, але менш привабливим для протилежної статі не ставав. Вони липнули до мене, як бджілки на нектар. В старших класах і універі це дуже полегшувало мені життя. Я цинічно користувався жіночою увагою, і тим, що міг будь-яку жінку затягнути в ліжко без будь-яких зусиль. Варто було кілька разів їй чарівно посміхнутись, відпустити комплімент і нагородити фірмовим задумливим поглядом … і справа в капелюсі!

Аж поки моєю жертвою не стала Агнесса Вікторівна, викладач філософії та соціології, одинока і старша од мене на десять років. Я легковажно хотів виманити гарну оцінку по її предметах, і влип в такі неприємності, що мене ледь не відрахували.

З часом я усвідомив ще одну неприємну річ. Жінки мною користувались. Саме так. їм подобалась моя зовнішність, та і що гріха таїти те, як я поводжуся в ліжку їм теж подобалось. Ба навіть гроші мої їм були до вподоби. А от я сам був їм не цікавий. Тобто, якщо вийти з будь-якою з моїх коханок за межі спальні та спробувати поговорити про щось більш-менш серйозне вони миттю втрачали до мене цікавість. І намагались звести усе до плотських утіх. Спочатку це дратувало. Потім почало злити.

Я між іншим, жива людина, а не манекен для їх сексуальних втіх.
І от зараз перед мною стояла чергова мисливиця за моїм тілом. Лялька Барбі!
- Ти сплутала мене з сантехніком, - я насміхаюсь над Настею, а у самого в грудях все кипить. Треба провчити це дівчисько, яке невідомо там що собі напридумувало.

Я рухаюсь до неї, поки вона лопоче щось про те, що вона не така. А яка, чорт забирай? Яка ти, Настю, що стоїш майже гола перед незнайомим чоловіком? Дівчина сіпається від мене в бік, ніби й справді збентежена і налякана. Її страх і збудження діють на мене неоднозначно. З жертви я починаю відчувати себе мисливцем. І мене охоплює азарт. Так, плювати на принципи – якщо дають треба брати! Це мої інстинкти говорять в моїй голові і штанях, не інакше. Бо Настя виглядає так зворушливо і еротично одночасно, що намагатись встояти перед нею марна справа.

Дівчина таки не втримується на підборах, її ніжка підвертається, вона змахує руками, як крилами, хапаючись за повітря, і я ловлю її, смикаю до себе, опиняюсь обгорнутий її запахом шоколаду і ванілі. Цукерочка. Вся вона – апетитна, солодка цукерочка, що дивиться на мене озерами зелених очей, які здається здатні позбавити мене розуму.

- Правильно, мовчи, - прошу її я, боячись, що якщо вона заговорить то все враження від неї буде зіпсоване. Варто визнати торкатись Насті приємно, приємно відчувати як її тугі груди розплющило об моє тіло, як тісно вона притиснулась до мене, ухопившись за моє плече, щоб втримати рівновагу.

- Люба! Ти готова?! Ми прийшли! – лунає з коридору чоловічий голос, і одночасно Настя присувається до мене тісніше, ніби навмисно зачіпаючи своїм тілом найчутливіші точки на моєму, а біля нас вже лементує потенційний рогоносець:

- Якого біса тут відбувається?! Хто це, Настю?!

- Це Вадим, мій коханець для сексу втрьох, як ти і хотів, - не відпускаючи мене, майже мені на вухо, муркоче Настя.

- Що?! – одночасно з Настиним чоловіком кричу я.

Картина маслом на порозі у вітальню – я, напівгола Барбі в моїх обіймах, лисуватий пузань в костюмі з червоними, як буряк щоками, і ще одна білявка за його плечем. Здається це якийсь «розвод» на гроші, раптом розумію я, нарешті приходячи до тями. Пробую вивільнитись з Настиного захвату, але вона судомно стискає мою водолазку, в усьому іншому забувши про моє існування – вся її увага прикута до пузаня.

- Ти сам сказав, що хоче спробувати втрьох, - каже вона чоловікові.

- Хіба не очевидно, що я мав на увазі ще одну жінку? – шипить товстун.

- Ні грами не очевидно! - не розумію вони зараз грають на публіку, тобто для мене, чи й справді я став пішаком в чиїйсь сімейній драмі? Так мене ще в житті не використовували. Це успіх, Вадік, новий виток в твоїй кар’єрі. Тим часом Барбі йде у наступ: – З технічної точки зору, Альбертику, у тебе наявний тільки один член, тому то був би секс по черзі, а не в трьох! Я лікар, мені про анатомію відомо достатньо, як і про твою потребу в додаткових стимуляторах. Тому своєї черги комусь із нас довелось би чекати довго. І кому ти відвів роль спостерігача? Мені чи цій дурепі, що погодилась на таку авантюру?