3

Може вона просто не хоче жити разом? - Пробиває мене думка, поки їду за продуктами, - якщо заберу таки сьогодні Лєру, треба б забити холодильник, і цього разу я вже знаю, що вона любить, так що забезпечу її всім найкращим і ще різними ласощами. Навіть у цьому плані їй буде набагато краще, тому що гроші, продукти та одяг вона у мене брати навідріз відмовляються і категорично проти, щоб я їй щось купував. А що вона там собі може дозволити на свої копійки, тим більше що весь основний заробіток йде в оплату її частини квартири? Самостійною бути їй хочеться, не бажає, чи бачиш, на шию мені сідати! І хто в неї вбив це марення? Чоловік просто повинен заробляти і забезпечувати, це його функція, а не просто всовувати і вигулювати! Як вона не зрозуміє? А її функція, - бути ніжною, люблячою та народжувати дітей!

Затарившись їжею, вирушаю до магазину білизни. Так... Халат, - для квартири, лазневий, рушники... З метеликами, пухнасті, блакитні, - все на її смак. Метеликів, до речі, вона мені досі нагадує! І як же добре, що те люте непорозуміння тепер просто дає нам можливість посміятися! Адже могло б бути інакше...

Заїжджаю до ювелірного. Лєра з тих рідкісних правильних дівчаток, які, виявляється, ще залишилися на світі. Може, сам факт того, що ми житимемо разом, не розписавшись, її лякає? Так це взагалі не питання! Кільце саме впадає у вічі, - саме те, що потрібно, тонке золоте плетіння з вкрапленими сапфірами. Точно, як її очі. Здається, навіть відтінок такий самий!

Взагалі, я хотів, щоб усе було романтично і незабутньо. Думав, поїдемо з Лєрою на море, і там... Вночі, на пляжі, усипаним пелюстками троянд, під мерехтливими зірками я впаду перед нею на коліна і попрошу стати моєю назавжди. Але, якщо така справа... Вважатимемо, що моя сьогоднішня пропозиція буде чимось на зразок репетиції. Зате потім сюрприз виявиться ще приємнішим. Тим більше, що так вдало вдалося потрапити на, здається, те саме кільце.

Кидаю погляд на годинник. Минуло вже дві години. Думаю, саме час.

- Лєра? - І ось так завжди. Чому вони відразу ж замовкають,  варто мені тільки з'явитися? Але я вже перестав намагатись їх зрозуміти. Дівчата - вони взагалі істоти з іншої планети.

- Ти повернувся? - Як завжди, очі у Лери спочатку спалахують, а потім вона заливається рум'янцем і опускає їх. Ох, можна подумати, її подруги прямісінько не здогадуються, чим займаються дорослі люди, коли люблять один одного! Хоча її збентеження не перестає мене збуджувати.

- Звичайно, повернувся, - я скидаюся, налаштований не відступати. - Ти ж пообіцяла, що переїдеш до мене!

- Лєра! – в один голос вигукують три відьмочки, впиваючись у мою крихітку непорозумінням.

- Я ... - Лєра зовсім губиться і бентежиться. - Я хіба обіцяла?

- О, так, - я починаю роздуватися. – Тобі нагадати?

- Але...

- Лере, я все одно не відчеплюся! Рано чи пізно все це закінчиться тим, що просто закину тебе на плече та вкраду. А твої подруги все чудово розуміють! Дівчата! Ну, хоч ви мене підтримаєте! Ну, хіба можна руйнувати своє особисте життя через якісь глупства?

- Не можна, - перша підтримка прилітає від Поліни, за що я їй дуже вдячний. - Лєра, ну, правда, чого ти тягнеш? Славка хлопець дурний, але нормальний. Можна брати. До того ж ти його любиш, - Поллі закотила очі, ніби натякаючи, що розуму просто незбагненно, за що мене хтось може любити. Отак я став для них дурним, але все-таки нормальним хлопцем. Десь між другим та третім сортом. Але я не ображаюся, - по-перше, Поліна досі не може мені вибачити ту витівку з кабінетом Артура, а, по-друге, якби не вона тоді, жодних нас не було б. І взагалі, подружки Лєри, здається, найадекватніші з усіх дівчат, яких я знаю.

- Я... Навіть не знаю... Якось усе це... Швидко, чи що? - Лєра смикає скатертину пальцями.

- Знаєш, - встріває Міла. – Краще швидко, ніж ніколи! Тож давай, збирайся! Я підтримую!

О! Два нуль на мою користь! Це починає мені вже подобається!

- Я за вами сумуватиму... - Лєра дивиться на подружок так, ніби бачить їх востаннє. Я що справляю враження повного тирана, який її нікуди не випустить і заборонить з усіма спілкуватися? Прям як у в'язницю збирається, ну, слово честі!

- Ми нікуди не дінемося! - Поллі кидається обіймати мою дівчинку, і в усіх чотирьох вже з'являються сльози. Ця дівчача вогкість взагалі вибиває мене з колії. От би ми з хлопцями ревіли, обнявшись, через те, що я тепер житиму не один! Оце був би номер!

_______________

Дорогі друзі! А я нагадую вам, що у мене на сторінці вже додалось ще цілих ДВІ нових історії!!!

1-ша " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА" Вже повністю завершена!!!

2-га " ТАЄМНЕ ЧУДО ДЛЯ МАГНАТА"

З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮ ВАС В НОВИХ ІСТОРІЯХ!!!

 А також запрошую підписуватись на мою сторінку, бо ж нових романів буде ще дууууже багато!!! І, звичайно, нас ще чекають історії всіх наших друзів!!!

   Люблю вас! Ви- моє натхнення!!!

ВАША Кіра