4 глава "Пробач мене, будь ласка"

Четверта глава

Я прокинувся сьогодні о шостій ранку у хорошому настрої. Сьогодні я побачу Ксенію, сподіваюсь вона мене вислухає.

Я вийшов на балкон і побачив що Ксеня вийшла на пробіжку з якоюсь дівчиною. Можливо це її подруга, не знаю. Я вийшов на кухню і побачив, що Саша вже стоїть біля плити та щось готує.

- добрий ранок

Саша повернувся до мене.

- добрий ранок, добре, що ти прокинувся, сніданок вже практично готовий, сідай за стіл.

Я сів за стіл і Саша поставив дві тарілки на стіл і два стакани апельсинового соку. Саша приготував яєчню і салат.

- що сьогодні робити будеш? ― запитав я

- не знаю.....напевно, буду готуватись до вступних екзаменів.

- а я через дві години у коледж піду. Підеш сьогодні зі мною у тренажерний зал?

- ....так

- добре, я зайду додому о другій, а потім разом підемо...познайомишся з моїм другом.

Я вийшов з дому і побачив, що попереду мене йде Ксеня. Я хотів підбігти до неї, але не помітив як до мене підійшла Віола.

- привіт, чого не відповідаєш на дзвінки?

- не хочу, відстань від мене! Ти для мене як заноза! Мені подобається інша дівчина!

- пам’ятаю, от та лахудра

- вона не лахудра, ще раз так скажеш про неї й...

- вдариш?

- ні, дівчат не б’ю, я щось інше придумаю

Я трохи відштовхнув Віолу і роздивився вулицю і не побачив Ксенію. Вона вже зайшла в будівлю коледжу.

День почався погано, хоча спочатку все було добре до того як я побачив Віолу.

Я зайшов в коледж. Мене одразу побачила Христя. Вона тримала дві книги та журнал. Христя підійшла до мене. Вона подивилась на мене.

- привіт, тебе шукає кураторка.

- навіщо?

- звідки я знаю, що ти там зробив

- де вона?

- я бачила її на кафедрі

Я пішов на кафедру до кураторки. Я постукав у двері й відкрив їх.

- ви мене шукали?

- проходь ― сказала Лариса Максимівна ― ти знаєш що у тебе багато двійок?

- як це? ― я подивився на неї здивовано ― звідки? Можете показати де ви їх там знайшли

- журнал зараз у старости

- зрозуміло

- виправ їх, будь ласка ― сказала вона і посміхнулась ― можеш йти

Лариса Максимівна дуже хороша, вона спокійно зі всіма говорить, не нервується, мені здається, що вона п’є заспокійливе. А Христя напевно, хоче довести мене, щоб я пив заспокійливе, хоча їй доведеться дуже постаратись.

Я зайшов в аудиторію і підійшов до Христі. Вона щось писала у журналі.

- покажи де це ті двійки про які мені говорила Лариса Максимівна

Христя подивилась на мене і відкрила одну зі сторінок журналу.

- дивись...ось дві двійки й ще на іншій сторінці теж дві двійки

- я не відповідав навіть на цих парах....може ти сама їх намалювала?

- навіщо мені це треба?

- не знаю, може, тому що ти злопам'ятна?

- що? Про що ти говориш?

- після того, як ми розлучилися ти почала ось це все, до того у мене з оцінками не було проблем.

- я, навіть не розумію про що ти говориш

- не удавай наче ти не розумієш про що я

Я розумію, що вона ніколи не визнає все що вона робить. В аудиторію зайшов викладач. Я сів на вільне місце і почався семінар. Викладач поставити питання і я підняв руку. І відповів на питання, викладач поставив мені п’ятірку. Тепер я на кожному семінарі відповідати буду, щоб Христя не змогла виправити оцінку. Мені не потрібні такі проблеми й залежите від старости якось не хочеться.

На перерві я зайшов в кафетерію і побачив, що у черзі стоїть Ксеня. Я підійшов до неї. І ще не встиг нічого сказати, Ксенія подивилась на мене.

- кінець черги там ― вона показала вказівним пальцем назад

Я зрозумів, що краще з нею не розмовляти коли навкруги багато людей. Через декілька хвилин я купив собі каву і пішов на наступну пару.

На другій парі теж був семінар на якому я теж відповідав, але оцінка трохи відрізнялась від тієї оцінки, яку отримав на попередній парі. Я отримав четвірку. Після того як відповів я подивився на Христю. У неї якось змінився вираз обличчя. Цікаво, що вона буде робити якщо я на всіх семінарах буду відповідати й буду присутнім на всіх парах.

Після пар я прийшов додому і побачив, що Саша розклав книги на столі у кухні. Я подивився на нього.

- ну, що пішли у тренажерний зал

- зараз тільки складу книжки