9 глава "Село"

Дев’ята глава

Я цю ніч спав немов дитина. Прокинувшись я не побачив, Ксенію. Цікаво, де вона. Я сів на ліжко і роздивився кімнату. Її речей на стільці не було, а це означає, що вона прокинулась. Я встав з ліжка, одягнувся і подивився у вікно. Я побачив на подвір’ї Ксенію. Вона щось там робила. Я подивився на годинник, ще була лише сьома ранку. Ксеня так рано встала, чому?

Я вийшов з будинку. Мене побачила Ксеня.

- о, вже прокинувся?

- так, а ти давно прокинулась?

- годину тому

- так рано

- у селі рано встають. Ось вже вивела корову на пасовище, потім траву треба покосити....а зараз можемо на ранкову пробіжку піти, підемо?

- звісно

- тоді вмивайся і побігли

- Ксеня — бабуся зайшла на подвір’я — через годину прийдуть люди, треба молоко продати, допоможеш?

- авжеж, це навіть не обговорюється...Костя допоможеш?

- так

Мені взагалі цікаво, як тут жила....живе Ксеня. Хочу доторкнутись до цього всього хоча б трошки. Я зайшов у ванну кімнату, хоча це важко назвати ванною кімнатою. Тут стоїть старенький душ і такий же самий старенький умивальник. Я умився і вийшов з хати.

- готовий?

- так

- тоді побігли

Ми вийшли з двору.

- ей...почекайте мене.

Ми розвернулись і побачили, що до нас біжить Діана.

- привіт, на пробіжку вийшли?

- так, побігли разом

- ага

Ми побігли. Ми пробігали повз озера, яке було кришталево чисте. Я здивувався, адже Ксеня розповідала, що рік тому, це озеро було дуже занедбане. Пробігали повз пасовища, на яке Ксеня вивела корову. Мені подобається село, тут таке свіже повітря, можна посидіти біля озера, порибалити.

Дівчата мені сказали, що тут недалеко є гори і поле. І вони сказали, що ввечері хочуть туди сходити. Я звісно ж піду з ними. Я прям якесь допитливе дитя. Мені все хочеться дізнатися, побачити і всюди побувати. Для мене село це взагалі якийсь інший світ. І я розумію, що я нічого не знаю про сільське життя.

Ми повернулись додому і зайшли у двір. У дворі була бабуся. Вона вилила щось з банки на землю і подивилась на нас.

- вже повернулись, молодці...підемо снідати

- залюбки — сказав я

Ми зайшли на кухню. На столі стояла тарілка з млинчиками, три тарілки з виделками і сметана. Ще на столі стояв чайник з чаєм. Ми сіли за стіл і почали їсти.

- через півгодини прийдуть люди по молоко

- добре

Ми доїли сніданок, Ксеня помила посуд і ми вийшли на вулицю.

- і де ви тут продаєте молоко? — я посміхнувся

- заходь — Ксеня відкрила двері маленької хатинки

- а що це?

- літня кухня. Бабуся тут тримає молоко на продаж

- зрозуміло

- бачиш на цих баночках написані імена

- так, і що?

- це кому їх треба продати... о хтось йде

У двір зайшла якась дівчина. Вона подивилась на нас і посміхнулась.

- привіт Ксенія

- привіт

- я по молоко прийшла

- зараз дам

- о, а хто це такий красень біля тебе стоїть?

- я Костя

- Марічка

- це мій хлопець

- а, тобто він вже зайнятий? — я почав сміятися

- так

- шкода

- ось твоє молоко — Ксеня дала дівчині молоко, а вона в свою чергу дала Ксенії гроші

- все бувайте — вона вийшла з двору

- цікава у тебе сусідка

- не те слово, Маша мені розповіла, що у неї за чотири роки було вже чотири чоловіки.

- це кожен рік новий чоловік?

- виходить, що так — ми почали сміятися — я впевнена, що як би я не сказала, що ти мій хлопець, вона до тебе теж клеїлась

- мені чомусь теж так здається

До нас ще прийшла якась жінка з дівчинкою на руках і старенький дідусь. Якого Ксеня не знала, але бабуся сказала, що він теж почав купувати у них молоко. Ксеня продала їм молоко.

- ну все, на сьогодні покупці закінчились, скажімо так

- що тепер робити будеш?

- треба траву покосити. Воду принести, бабуся казала, що буде прати

До нас підійшла бабуся.

- Костя допоможи будь ласка

- кажіть, що робити треба

Ми зайшли у хату. І пройшли у вітальню. На столі лежав молоток і цвяхи.

- треба цю полочку повісити, бо впала