13 глава "Вихідні з друзями"

Тринадцята глава

Ми дивились на них і посміхались.

- Ілля, Христя будете грати?

Вони відволіклись від свого поцілунку.

- так, продовжуємо — сказав Ілля. Вони з Христею встали і підійшли до столу.

Ми ще трохи пограли і потім вийшли з бару.

- Христя ти куди зараз? — запитав Ілля

- не знаю, а що?

- пропоную трохи погуляти, ти як на це дивишся?

- давай — вона посміхнулась.

- ну тоді ходімо, бувайте друзі

- так, ще побачимось — сказав я і вони пішли — а ми що робити будемо? — я обійняв Ксенію за талію

- хочу трохи відпочити — сказала Ксеня

- ну, тоді ходімо додому

Ми пішли у напрямку дому. Ксеня розповідала про свій колектив. В якому вона буде працювати. Її колектив прийняв добре, наче вони завжди з нею виступали.

Зайшовши додому, Ксеня сходила у душ, а я тим часом приготував нам чай. Коли Ксеня вийшла з душу ми попили чай. І вона вирішила трохи поспати. А я вирішив продовжити писати вірш до пісні.

Просидівши над написанням віршу півтори години, я так нічого і не склав, все в голову лізли незрозумілі слова і рима зовсім не клеїлась. Я зайшов у свою кімнату і побачив свою принцесу. Вона лежала на на ліжку і солодко спала. Я вкрив її пледом і вийшов з кімнати. І знову зайшов на кухню.

На годиннику вже п’ята вечора. Я вирішив щось приготувати на вечерю, знаю, що готувати я не вмію. Але хочу спробувати, і зробити сюрприз коханій. Я бачив, що мама кладе зошит рецептів у тумбочку. Я дістав зошит з рецептами. І почав читати рецепти. Я знайшов декілька рецептів. Відкрив холодильник і побачив, що інгредієнти є, але не всі. Йти у магазин я не захотів, тому вибрав такий рецепт якого всі інгредієнти є.

Я дістав овочі з холодильнику і почав уважно читати рецепт. Прочитавши рецепт, я почав готувати. Нарізав овочі, посмажив їх, потім нарізав куряче філе. Теж його посмажив. Потім змішав овочі і куряче філе. Приготував картоплю пюре. Я почув, що двері моєї кімнати відчинились. Я швидко переставив страви на стіл, поставив тарілки і виделки. Я побачив, що у кухню зайшла Ксеня. Вона виглядала заспаною. Вона подивилась на стіл, а потім на мене.

- що це?

- вечеря, я сам приготував

- мммм....смачно пахне — вона посміхнулась

- сідай

Ми сіли за стіл. Я поклав Ксенії у тарілку м’ясо з овочами і картоплю, а потім поклав собі. Ми почали їсти. Смак був навіть такий хороший. Ксеня весь час дивилась на мене.

- молодець — я посміхнувся — смачно

- правда смачно?

- так, а кажеш готувати не вмієш

- я вчусь — я почав сміятися

- вчись, вчись — Ксеня почала сміятись

- завтра їдеш у театр?

- ні, вже тільки в понеділок

- це добре, адже я хочу провести вихідні з тобою — я посміхнувся, Ксеня теж посміхнулась

- дякую за вечерю — вона з’їла останній шматочок м’яса

- що робити зараз будеш?

- треба текст почитати до спектаклю

- добре, я приберу і теж буду щось робити

Ксенія встала і пішла у мою кімнату. А я зібрав брудний посуд і почав його мити. Коли помив посуд я пішов у свою кімнату. Побачив Ксенію яка сидить на ліжку в позі лотоса і читає сценарій до спектаклю.

- як сценарій? — запитав я і сів біля Ксенії

- цікавий, я дивилась фільм, та й ось зараз читаю сценарій. У мене тут зовсім невелика роль. Але треба ж чогось починати — Ксеня подивилась на мене і посміхнулась.

- можна я почитаю?

- так — Ксеня дала мені папірці скріплені скріпкою — жовтим виділені мої репліки

Я погортав ці папірці і побачив, що дійсно у моєї принцеси маленька роль. Я віддав Ксенії сценарій.

- дійсно маленька роль...ну добре, не буду тобі заважати — я подивився на неї і посміхнувся

- що будеш робити?

- не знаю

- посидь біля мене, будь ласка

- добре, кохана — я взяв свій телефон і щоб не втрачати часу я почав далі складати вірш. У нас тут почався творчий процес. Ксеня читає сценарій, а я складаю вірш...намагаюсь скласти.

Мені подзвонив Роман і сказав, що вони вже у місті, і що ми можемо разом піти у тренажерний зал.

Пройшло ще дві години. Ми з Ксенією лягли спати. Лягли спати ми о десятій годині, бо втомилися.

Ранок у нас почався з ранкової пробіжки. Ми встали о шостій ранку, вмилися і побігли. Через півгодини ми вже бігли назад додому і біля під'їзду побачили Діану і Тараса. Вони з пакунками йшли з автобусної зупинки.

- привіт — сказала Ксеня і посміхнулась, я потиснув руку Тарасу

- привіт, на ранковій пробіжці були?