14 глава "Екзамен"

Чотирнадцята глава

Пройшов тиждень.

Завтра у нас вже екзамен. Цей весь тиждень я практично не відходив від підручників. Хоч питань було лише три, але вивчити мені їх було складно. Я толком не бачив Ксенію, бо вона зранку коли я ще спав збиралась і їхала у театр. А коли ввечері приїжджала, то сиділа за підручниками і вчила відповіді до цих питань.

Моя мама і сестра вже повернулись з села. Саша залишився там, тому що у нього захворіла дружина. Ані стало зле, але що з нею я так і не знаю.

Я переїхав жити до Ксенії. Тепер ми живимо утрьох. Я, Ксеня і Маша. Діана практично весь час знаходиться у Тараса. За цей тиждень я бачив її лише один раз, коли вона приїжджала забирала свої конспекти до екзамену.

Зараз я знаходжусь у кімнаті у Ксенії і в тисячний раз читаю відповідь на перше питання. Ксеня подзвонила і сказала, що через півгодини буде вже дома. І вона теж буде читати питання. Хоч вона все знає і дається їй все легко. Вона так само читає конспекти кожен день. Адже вона йде на червоний диплом. Вона у мене розумничка. Здається я нікого більше такого розумного як вона не знаю. Хоча Христя теж добре вчиться, але на скільки я розумію, у Ксенії оцінки все-одно кращі.

Ксеня приїхала додому і почала теж вчити питання. Що цікаво у нас один й той самий білет і питання такі ж. Цікаво так вийшло. Коли я вибирав білет я тоді ще не знав Ксенію. Ну, тільки з нею познайомився. І домовитись з нею ми не могли.

Ми читали конспекти до одинадцятої вечора, а потім лягли спати. У нас завтра екзамени будуть в різний час. У мене він починається о дев’ятій, а у Ксенії об одинадцятій. Її група буде здавати екзамен після моєї.

Ксеня попередила своїх колег у театрі, що не зможе прийти, тому що у неї екзамен.

Ранок у мене почався на жаль не з кави, а з нервів. Я вмився і зайшов на кухню. На кухні сиділа Маша і пила чай. Вона подивилась на мене.

- добрий ранок.

- добрий ранок, ти я бачу хвилюєшся

- помітно, так?

- помітно, заспокійливе вип’єш?

- так

Маша встала, дістала з аптечки заспокійливі таблетки і я їх випив. У кухню зайшла Ксеня. Вона подивилась на нас і позіхнула.

- ти теж хвилюєшся?

- та таке, а що?

- я Кості таблетку заспокійливу дала.

- і мені давай

Ксеня теж випила таблетку.

- о котрій у вас екзамени?

- о дев’ятій у мене

- а, у мене об одинадцятій

- так вам збиратись вже треба

- ага, екзамен вже через півтори години — сказав я

Ми з Ксенією о восьмій вийшли з дому. І пішли у коледж.

- нервуєш?

- трохи, дія таблеток здається починає закінчуватись, а ти?

- теж трохи

- ну, у тебе є ще три години щоб щось повторити

Ми зайшли у коледж і підійшли до аудиторії у тій де буде екзамен. Ми побачили Христю, Романа і Аліну. Вони про щось розмовляли.

- привіт — вони на нас подивились

- привіт, як ви хвилюєтесь?

- зранку заспокійливе випили — сказала Ксеня — а ви?

- так, дуже

За п’ять хвилин до початку ми зайшли в аудиторію. Ми сіли так як нам сказали. Нам розповіли скажемо так правила поведінки, що типу у кого знайдуть шпаргалку тому буде непереливки.

Почався екзамен, викладач дійсно роздав нам ті білети які ми вибрали. І сказав, що у нас є година і п'ятдесят хвилин аби написати відповіді.

- ця година і п’ятдесят хвилин почалися, відповідайте на питання якомога докладніше — сказав екзаменатор і сів за стіл. Я подивився на питання. І у мене наче все що я читав і вчив вмить вилетіло з голови. Треба зібратись, взяти себе у руки і написати цей чортовий екзамен! Я роздивився по сторонах всі вже почали писати. А я почав тільки згадувати відповідь на перше питання.

Вже пройшло пів часу відведеного на екзамен, а я тільки почав відповідати друге питання. Я його згадав швидко і тому я його писав десь хвилин п’ятнадцять щоб розкрити його повністю. І ось я нарешті перейшов до третього питання. Яке я теж Слава Богу швидко згадав.

За п’ять хвилин до кінця я здав свою роботу екзаменатору. І вийшов з аудиторії. Біля дверей стояла Ксеня і читала конспект. Як тільки побачила мене, вона подивилась на мене і посміхнулась.

- як написав?

- та наче добре, довго згадував перше питання, от знаєш, як тільки сів і подивився на білет забув всі відповіді, але потім згадав все — я посміхнувся.

- буває — сказала Ксеня і закрила зошит з конспектом.

- а ти як хвилюєшся?

- трохи

До нас вийшли Аліна і Христя. Ми подивились на них.

- все написали? — запитав я