Ти завжди будеш зі мною

1

Привіт . Я Руся і це моя невдала спроба поділитись з вами трагедією всього мого життя.Я цілеспрямована ,сильна дівчина в якої начебто все чудово,але неочікувано мені перебігла дорогу моя вчителька з української.Чому саме вона?

По-перше ,вона мене не любить всім серцем,

по -друге,я її у відповідь,

а по-третє просто хто як не вона може зіпсувати мені життя своїм ЗНО.

 

Ну реально в житті начебто все добре ,маю хороших друзів ,у школі на перших місцях І тут вона ліпить свою 9 і після цього моє життя летить шкереберть.Реально ,яка я була розчарована коли почула про цю кляту 9 я здавалось ніколи її не пробачу .Розумієте я мала бути медалісткою ,це все для батьків які мене люблять ,окрилилюють ,надихають .Я сподівалась порадувати їх і просто довести ,що без корупції все можливо ,без знайомих і ще когось просто .можливо,зробити все самому розумієте?

 

Ну все у мене немає шансів ,сьогодні я вкотрй раз зіпсувала все ,що можна,але для чого чи для кого....

 

Добре ,добре я все вам розповім .Ви знаєте ,що я закінчую 11 клас і скоро маю їхати в інше місто на навчання?АААА скільки турбот проблем і я не знаю як мені впоратись.Рівно місяць до першого ЗНО і я неймовірно хвилюлюсь ,хач моя успішність не найгірша,але страх не покидає мене .Я готувалась 2 роки і впевнена у своїх силах,правда чи у мене все вийде я боюсь про це говорити .Сьогодні в нас було пробне ЗНО на яке я запізнилась,який жах скажете ви ,ні це тільки початок.Почалось все з того ,що я зранку проспала будильник бо півночі не спала і читала правила ,далі я не поснідала(а коли я не снідаю у мене паморочиться в голові) і швидко вибігла з квартири ,коли дійшла до школи помітила ,що забула перепустку ,за 10 хвилин початок ,що робити почати панікувати ,просити ,щоб пропустили чи бігти додому????

 

Я просто була в розпачі до моєї квартири 25 хвилин пішки ,все це провал...думала я ,але все-таки повернулась додому ,я так засмучено йшла ,що мене майже збила машина ,і я порвала улюблені кроси,блін ну чого я думала я тоді.З машини вийшов хлопець ,високий ,гарний з блакитними очима і спитав чи все добре .Я встала і швидко побігла .Вирішила зайти в кафешку (може хоч там мені полекшає)і поки я несла гарячий чай ,я перечепилась через порваний кросівок і впала перед тим самим хлопцем який ледве мене не збив :

 

-Знову ти? -скрикнула я, але він просто подав мені руку. 

 

Я звичайно виглядала як мокра курка ,але це мене геть не бентежило(чай змочив моє плаття і навіть зіпсував зачіску).Я відчула ,щось в середині тихе і бурхливе водночас.Не розумію ,що робити далі ,але на щастя він спитав:

 

-Я Ноа ,давай я підвезу тебе додому?

 

-Додому ?Ти СЕРЙОЗНО ,в такому вигляді ?

 

-Ну тоді може до мене ?

 

-Я вперше тебе бачу  Про шо ти?- бачили б ви моє обурення... 

 

-Тоді до річки...-ствердно сказав Ноа ,але чомусь з тривогою в голосі. 

 

-До річки?- ну справді чудний,якийсь.

 

Ми швидко доїхали на його крутезній AUDI Q8 до того самого місця і в мене майже щелепа відпала,я настільки вражена ви б це бачили ...

 

У нього на диво знайшовся плед і теплий чай ,попри майже літню погоду ,біля води було прохолодно. 

 

-Ну розповідай ,що з тобою трапилось і нарешті скажи як тебе звати? 

 

(Я геть забула ,що не сказала навіть свого імені.)

 

-Я Руся  і це все через ЗНО ...-сумно сказала я

 

-оООО то ти випускниця ,це чудово ,куди плануєш далі і чому не на ісипті?

 

-Іспиті,чому ти знаєш ,це тільки ж пробний?

 

-Я теж їхав на нього ,я так розумію ти з 2школи ??

 

-Таак,а ти хіба нее маєш водійських прав?-чомусь стривожено ,але захопливо гукнула я. 

-Мені 20 і я жив у Берліні,але мої батьки вирішили ,що утримувати мене там надто дорого і вислали сюди до бабусі,тепер я живу сам ,а вона за три квартли від озера

 

Між нами затаїлась тиша ,глибока тиша,у мене почалась паніка і я подумала ,що взагалі я тут роблю

 

-Хочеш ще чаю??-порушив тишу Ноа

 

-Таак,-сором'язливо сказала я

 

-Давай розповідай все про себе,а то чути ,як пташки літють

 

-Ну я Ріта ,мені 16 ,вчуся в 2 школі і в мене невеличка сімя (мама Рія,татоРуслан,і брат Чіш)

 

мама улюбленого кота ,щирого друга Еліота і більш нікого.Мені ніхто не траба я самостійна і незалежна,тому...

 

-Так так я зрозумів ,тебе хтось «кинув».Хто він ???

 

-Та не кинув ,а просто подобався ,а я боялась сказати і тепер в нього є дівчина...

 

-О.Крихітко не сумуй ,я взагалі не вірю в любов і тобі того ж раджу

 

-Ти серйозно ,а як трепетливе відчуття ,запах парфумів чи палкий поцілунок...????

 

-Ну не знаю ,досі я не відчував нічого хорошого при зустрічі з дівчатами

 

-Ти просто не правильно на них дивишся,ну реально

 

-Я бачу твій одяг трохи підсох і ти може нарешті одягнешся

 

-Чорт!!! я геть забула ,що змочила своє літнє плаття ,і закуталась в плед,як я виглядаю??Стоп, а чого мені не байдуже і чого мої щоки червоні,ну все я влипла...

 

_ЩО там за дискусія ,га ?? спитав заворожений Ноа який дивився на самотніх чайок

 

-Ну що можемо їхати,правда дивна якась зустріч вийшла ,і все так дивно

 

-Ріто нічого дивного я просто вирішив якщо ми запізнились на екзамен і зустрілись у тому ж самому кафе то чому б нам не погомоніти ??

 

-Так нічого дивного!

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше