3

Будинок в стилі Ренесанс. Широка тераса і білі поручні біля входу .Навколо будинку ростуть не дуже старі дерева і плантація малини.Як я подумаю ,як її збирати то одразу ті колючки пронизують тіло(Так немає малина колючок ,але я думаю що має!).Я довго не могла наважитись постукати чи навіть підійти ближче до будинку ,але Ноа це зробив за мене.

-Ну ,що все-таки  прийшла.-Щиро усміхнувся він 

-Ну так,я просто хотіла спитати де ти здаватимеш ЗНО ,-ну як таке можна було бовкнути ,просто сказала ,що перше спало на думку

-Ааа,ти про це .Так здається 13,а ти?

-ЩО?-задумано спитала я

- Ти в якій здаєш,а в 13-байдуже сказала я , бо не почула ,що Ноа говорив до того

-І це тебе не бунтежить ,чого разом і чому ти не здивована???

-Ооо,тобто ти теж 13,я просто задумалась..

-Про що ?

-Ну як тобі сказати ,чи взагалі варто казати ..

-Та каж давай- нетерпляче скрикнув він

- Твоя  і моя мами найкращі подруги  і тітка Василина сиділа з мамою за одною партою, і любили того ж хлопця,і ночували кожної суботи ...

-Стоп .Яка Василина?

-Рожкевич ,ну може зараз у неї прізвище чоловіка ,твого тата

-Мою маму звати Еліза і вона ніколи не була Рожкевич ...

-А бабуся??-незрозуміло перепитала я

-Я живу сам ,а так сказав ,щоб ти не думала нічого поганого

Запала тиша і почався дощ,ми зайшли в будинок і продовжили розмову.

-Ноа,ти хочеш сказати ,що твоя мама це не подруга моєї мами?

-Ти точно впевнена ,що вона саме тут жила і вона саме та жінка про яку ти говориш ?

-Хочеш переконатись сам ? Ось-дістаю телефон і набираю маму

-Мам ,привіт !Пам*ятаєш я питала про твою подругу Василину??(ввімкнула гучномовець)

-Так ,а чого ти питаєш?

-Ти впевнена ,що її сина Ноа звати і скільки йому років??

-Так Ноа ,вона народила синочка коли я була на 3 курсі тобто 20 років тому 

У нас ледь зуби не випали ,таке здивування і збіг обставин

-Добре ,а де вона зараз?

-Вони з чоловіком переїхали  у Берлін і вже 20 років ми не мали ніякого зв*язку,доню,а тобі для чого це все?

-Мам,все добре ,та так згадала просто,все мушу бігти ,цьом

-Ноа,ти теж нічого не розумієш ,так само як і я?

-Ага.Чого мою маму звати не Василина і що це за прикол 

-Може ти подзвониш до неї і скажеш ,що для тесту машини треба дані паспорту і все буде ясно.

-Тааак,точно.

Він зробив це досить швидко і переконав ще швидче ніж я думала ,потім сказав ,що їде в Карпати на Західну Україну на тиждень,а вона щиро пораділа і ні слова не сказала ,що Ноа помилився.Ноа знову почав казати ,що їхати на дуже довго ,але Карпати хоче побачити ,тоді мам сказал,що сама була там і на заході гарно.Ми з Ноа зрозуміли ,що ця жінка не та за кого себе видає.

Ми вирішили написати всі тести ,які вже через тиждень і тоді розібратись з цією історією.Ах, так Ноа сказав ,що  забере мене на тест бо я знову запізнюсь чи щось забуду,я погодилась і  вже чекаю зустрічі

Вирішила зустрітись з Еліотом .Запросила його до себе ,перед тим спекла його улюблені кексики і заварила чаю(розмова буде довга).Звичайно,він взяв свого ноута і попросив пограти з ним в якусь дурнувату гру ,але я сказала,що спершу моя розповідь.Ми довго розмовляли про це все і я побачила ,що Еліот схвилювався

-Еле ,вес нормально?

-Таак,а ти точно з ним поїдеш на тести я теж тебе можу провести ??

-Еле ,не хвилюйся .

-Русю,я не знаю як  тобі це сказати ..

-Знову тісто не спеклось??

-Ні ,тістечка бомбезні ,а от ТОЙ Ноа...

-Ти ж брав ноут ,в тебе там ціла база ,давай пошукаємо щось про нього? 

-Ти ж майже нічого не знаєш 
-А  ти ж можеш і так знайти 

Еліот був якийсь дивним і я не розуміла ,що з ним ,але раптом усвідомила,але було пізно 

Еліот нагнувся до мене і пристрасно поцілував ,у мене аж мурашки пробіглись по тілу,але я різко відштовхнула його.Він зачиняв двері ,а я все стояла здивована .Еліот підійшов до мене і штовхув мене на ліжко ,я страшенно злякалась він ніколи так не робив і кол він почав знімати свій одяг я відштовхнула його і зробила йому такого "смаку",що мабуть більше не схоче до мене лізти.

-Еле ти бовдур,що ти робиш???

Те що маю робити ,Русю

-Ти не маєш цього робити ,забирай речі і йди геть ..

Не знаю чи то мій гнів ,чи слова донесли до колись найкращого друга моє обурення і образу.Я замкнула за ним двері і просто линули сльози,такі палючі і гіркі ,як він так міг зробити ,що він такого придумав??На ці питання я не мала відповіді ,вирішила спихнути все на не правельні зорі.Якби ж то це допомогло ,я не могла спати цілу ніч  і вирішила взяти блокнот і оцінити своє життя.

"Колесо життя -незрозуміла штука,як повернеш так і піде ,все в твоїх руках .Боюсь лиш я самотності і гніву ,такого ,що пробачити не можна я щиро вірю ,що він стане тим ким хоче,а я отримаю омріяну роботу і матиму лиш ту турботу ,лиш ранок ,кава ,офіс ,стіл ,папери ,вечір ,сон.Благаю Русю,будь обачна . Він той, кого не зморить сон , він лиш уява і порив фантазій.."Я часто пишу у себе в блокноті щось ,але зазвичай це щось не потрібне або просто слова з англійської ,які треба вивчити,але сьогодні там моя душа...