Тихе море

Віршована анотація

Життя прожить – не поле перейти

Народна мудрість – істина довіку.

Та коли пристрасть душу рве в шматки,

Забудеш про дочку й про чоловіка.

Налагоджений побут, праця, дім – 

Усе тьмяніє поруч із коханням,

І повертаєшся у літа молоді,

Як ніби вперше – потяг і зізнання.

Чи будеш здатна побороти шал,

Жагу і кволість серця задушити,

Коли дізнаєшся, що той, хто так кохав,

Твою дочку призначений любити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше