Ти—одна на мініон!

Частина 11

Їдучи в машині я думала, що робити спершу, як тільки я приїду...як тут подала голос моя собачка...

Ну звісно, потрібно придумати їй ім'я...

—І як же тебе назвати? Ненсі?

—Гррр...

—Ахаха, гаразд, Барбара?

—Гррр!

—Ну...можливо...Джулія?

—Гав! Гав!—ну, все, собачка найшла своє ім'я)))

—Отже, Джулія, попереджаю, будеш жити в квартирі, в туалет будеш ходити на двір) Я буду тебе вигулювати, і ще ти будеш моїм особистим психологом, адже більше мені говорити немає з ким. Подруга занадто далеко, а подзвонити я їй не можу, так як на телефоні грошей немає...

—Гав!)

Приїхавши на місце призначення я трішки розгубилась. Підїздів було два, і в який саме йти я не знала... Ну добре, була не була, подумала я і пішла в другий. Мені потрібна була 27квартира... Добре що ліфт був...я швиденько піднялася на потрібний поверх і відразу знайшла 27 квартиру. Ключі, слава Богу, підійшли.

Коли я зайшла я була трішки шокована, в квартирі було так багато місця...провівши собі екскурсію по квартирі, я залишилась задоволена.

В спальні було велике ліжко, крісло-гойдалка, робочий стіл, тумбочка і стілець. В кухні була стінка, багато поличок, барна стійка, стіл для гостей, мінібар, загалом, все що потрібно господині. В ванній була душова кабінка, ванна на ніжках, та туалет. Також була ще одна кімната відведена для речей —гардеробна. Все було облаштоване, ніде не було ніякого сміття чи пилюки... Так, стоп, в мене там Джулія в машині, подумала я і швиденько пішла до машини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше