Титул Яга. Випробування

Глава 12

 

Дівчина почала приходити до тями біля дому і дуже здивувалася, виявивши своє тіло в руках дуже сильного і гарного чоловіка.  Навіть синці хворіти менше стали, але подумавши, що тільки но незнайомець зрозуміє, що вона прийшла до тями  і може опустити її на землю, прикинулася що їй все ще дуже погано.

Симпатичний незнайомець виявився дуже приємним сюрпризом.  Коли вона відчула, що її несуть, то вже було вирішила, що це повернувся один з її помічників, але так було навіть краще.  Цікаво, звідки він і де він живе?

Костя поклав дівчину на ліжко і тільки тоді помітив оторопілого Лісовика, що розкладав якесь вариво в тарілку.

 - Я щось пропустив?  - подивився здивовано старий.

 - Катьку хатинка побила, - засміялася коза.

 - Чого?!

 - Вона її лапою вдарила, - уточнив сірий, ледве стримуючись щоб теж не засміятися.  Видовище було справді смішним.  Якби не стусани та синці.

 - Охохо, - зітхнув Лісовик і взяв ліки.  І що за дівчина така невдачлива?  Вічно з нею одні проблеми.

Катерина сумно посміхнулася і почала фліртувати з вовком.  Він цього не витримав і швидко вийшов з дому.

 - Схоже Катька то наша в тобі зацікавлена, - захикала рогата.

Ось тільки сірому було не весело.  Була б на її місці Ніна.  Ох який би він був щасливий ... Перед очима виникла її ніжна посмішка і такі ясні сірі очі.

 - Сподіваюся це з нею через те, що вона головою вдарилася і до завтрашнього ранку все пройде, - відповів вовк, знову звернувшись в звіра.

Ретельно оглянувши постраждалу, Лісовик переконався, що немає нічого серйозного, тому можна не хвилюватися.  А ось хата його дуже хвилювала.  Де її тепер шукати втікачку?  А раптом та в болота зайшла і тепер Болотник її заточив у себе в полоні на віки вічні?

Ні.  Такого він не допустить.  Нехай за Катериною коза з вовком доглянуть, щоб з дому вночі не вийшла, а він піде хатинку шукати.

 - Я скоро повернуся, потрібно втікачку знайти, щоб її Болотник не втопив, - повідомив старий уже збираючись іти, але красуня схопила його за руку.

 - І це після того як вона мене мало не вбила ?!

 - Я знайомий з нею ось уже не одне століття.  Вона ніколи не нападає першою.  Найімовірніше ти її ненавмисно образила.

- І нікого я не ображала!  - насупилася руда.

 - Бреше і не червоніє, - прокоментувала її слова коза, зазираючи у вікно.

 - А що ти від неї хотіла то?  - зауважив Костя.  - Злі люди здатні тільки на злі вчинки.

Рипнули двері і з дому вийшов старий.  Подивившись на вовка, він зробив вигляд, що не помітив підглядаючу у вікно козу.  Слідом вийшла красуня.  Вона категорично відмовлялася ночувати одна.  Хіба що тільки з тим красунчиком, що приніс її в будинок, на що Лісовик їй повідомив що вона буде не одна: за нею доглянуть звірі.  Але з цим не погоджувався сірий і він спробував втекти, але раптово обплутавші його лапи батоги хмелю завадили це зробити.

 - Я прошу, стежте за Катериною, - «попросив» старий з натиском на кожне слово і даючи зрозуміти, хочуть вони цього чи ні, але стежити доведеться.

 - Я не хочу ночувати з ними!  - відповіла красуня, кинувши на звірів погляд сповнений ненависті і відразу ж вирішивши трохи розширити план помсти.  Тепер в нього крім осушення болот і усунення кота були додані і вовк з козою.

 - Ми теж не горемо бажанням, - сказала коза.

 - Тут небезпечно і я не можу залишити дівчину одну в лісі.  Крім того, я вас не змушую сидіти з нею в одній кімнаті.  Можете її охороняти у дворі.

 - Ось тут і будемо, - відповіла рогата.  Красуні вона не довіряла.

 - Домовилися, - посміхнувся Лісовик.  - Я постараюся повернутися якомога швидше.  Вечеря на столі.

Руда мовчки розвернулася і голосно грюкнули дверима.  Їй погано, а він її кинув і це в такий момент.  І все заради кого?  Заради того, хто трохи її на той світ не відправив ?!

На столі й справді вона помітила вечерю.

 - Запіканка?  - дівчина помацала виделкою шматочок курячої грудки, облитий топленим сиром.  - Я ж просила жюльєн!  Він хоч розуміє різницю?

Катерина сіла за стіл і подивилася на чашку.  Їй навіть стало цікаво, що подумав старий, коли вона попросила у нього чогось міцнішого?

У чашці був гарячий міцний чай.

- Ідіот!  Ви всі тут ідіоти!  - розлютилася вона і навіть перехотіла їсти.

 - Ось вівця, - прошепотів Костик, пускаючи слину на запіканку.  - Їй таку рум'яну і апетитну красу пропонують, а вона ніс верне.

 - У мене пропозиція, - прошепотіла рогата.  - Коли вона ляже спати, то ми зайдемо в будинок і все самі з'їмо.

 - Кози не їдять м'яса.

 - Тобі сірий вже давно пора звикнути, що я м'ясоїдна, - хижо оскалилася коза і він їй повірив, але їх планам збутися не судилося.  Руда ще трохи покричав пакості на всіх кого зустріла, та  кого згадала, взялася за запіканку і з'їла все, до останньої крихти.

 - Ненавиджу її, - ображено промекала коза.  - А обіцяла, що не їстиме.

 - Обіцянки-цяцянки.

Робити було нічого, чекати теж.  Тому сіли вони під вікном і стали дивитися на зоряне небо.

Катерина кілька разів визирала у вікно думаючи, що вони підуть, але потім зрозуміла - вони бояться гніву старого і тому будуть вартувати її до самого ранку.

 - «Не міг попросити того красеня мене охороняти», - подумала вона і глянула на льох.

Вона вже встигла оглянути кожен сантиметр хати на наявність чарівних речей, але нічого так і не виявила.  Залишався підвал, але там було дуже темно навіть удень, а зараз, вночі, туди було йти ще страшніше.  Тому вирішила спати і навіть лягла на ліжко як раптом в голову прийшло, що старий проти того щоб вона володіла магією, а значить більше не дасть їй нічого чарівного.  Вовняний клубок буде її єдиним подарунком.  А адже в підвалі повно чарівних речей і може навіть книга заклинань є.

Дівчина схопилася як ужалена, зрозумівши, що сама доля дає їй шанс, а вона його не використовує.  Потрібно йти в льох, не звертаючи уваги на страх.  Головне тільки знайти чим  висвітлити собі шлях.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше