Титул Яга. Випробування

Епілог

 

Був тихий сонячний день. Хмари неспішно пливли по небу,  іноді закриваючи собою яскраве сонце. Лісовик сидів на лавці і попивав чай з великого кухля розмовляючи з Єгорівною про життя, про неспокійного Лісовичка і про те, що схоже чоловік, який потрапив в Лукомор'я все-таки потонув у болоті, так як вони його так і не змогли знайти. Ніщо не віщувало біди, але тут ... Ніні з Костею риби захотілося. 
 
Дівчина, повернувши колишній розмір своєї хатинки рилася в пошуках вудки, вовк чекав її у дворі з відром. 

 - А якщо Водяному не сподобається, що ви у нього рибу ловите? - насторожено сказав старий. 
 
 - Так ми і не до Водяного. Ми на річку, - сказав сірий. 
 
 - А хіба там ще щось водиться? - здивовано почухав підборіддя старий. - Я пригадую говорив Водяному, щоб він туди води додав, а то висохла річка зовсім, але він сказав, що йому і без цього є чим зайнятися. 
 
 - А ми сходимо і подивимося, - вийшла з хати Ніна і зі щасливим обличчям показала вудку. Схоже стара теж любила ловити рибу. Вудка була дуже міцна. Така і сома витримає. 
 
Лісовик похитав головою. Ось напрохаються вони на неприємності, чує його серце. Він хотів було запропонувати, щоб вони краще грибів пішли позбирали, все-таки не так небезпечно, але вони вже зникли з очей. 
 
 - Так що в цьому такого? - здивувалася стара. - Я теж люблю рибу ловити. Нехай сходять розважаться. 
 
Старий задумався говорити чи ні, але потім махнув рукою і почав свою розповідь: - Справа в тому, що у старого Водяного ... 
 
Що там у старого Водяного сталося, Лісовичок вирішив не слухати, він подумав, що рибалка набагато цікавіше дідових історій і поспішив до річки. Може йому навіть дадуть вудку потримати, і він рибку зловить.

Красені дуби розпустили свої крони під небом, вкриваючи в зеленому листі невеликих пташок, що виводили свої прекрасні трелі. Під кущем, що розпустився немов хвіст павича на вологій землі, чорніла заяча нора. Її мешканець сидів зовсім недалеко від входу, забавно ворушачи носом. 
 
 - Хочеш щоб я тебе приручив ?! - зрадів хлопчик, зацікавлено розглядаючи звірка. 
 
Його довгі, чуйні вуха повернулися на звук, попередивши свого господаря. Схоже заєць не мав ні найменшого бажання приручатися, і зник у високій траві. 
 
 - Ну ось, я так взагалі ніколи не стану дорослим, - зітхнув Лісовичок і тільки тут помітив, що його друзі зникли з виду. 
 
Ніна тим часом з тугою дивилася на річку "синеньку" явно зеленого кольору. Буде взагалі дивним якщо вони тут щось зможуть зловити. Тоді зрозуміло чому старий їх відмовляв. 
 
 - Ну що, будемо рибку ловити? - задоволено потер руки сірий в передчутті такого собі своєрідного полювання. 
 
 - Якщо ми її і зловимо, я її вже боюся, - хмикнула дівчина, і ніби на підтвердження її слів вода в річці протяжно забулькала, ніби з дна вирішило піднятися щось страшне і явно мутирувавше. 
 
 - А я таку б скуштував, - сказав Костя і взявши вудку, сів ловити рибу. 

 Мишка запропонувала перейти в інше місце, так як тут її дуже лякали ці дивні бульбашки, але чоловік відмовився, повідомивши що ці бульбашки тут явно не просто так, це може бути ознакою того, що тут знаходиться дуже велика риба. 

Зрозумівши, що сперечатися з ним марно, сіла поруч. Адже вони все одно пішли не заради риби, а щоб просто посидіти ось так, разом, і помилуватися на природу. 
 
Над річкою, в кроні високого дерева, розташувалася зозуля. Її дзвінке «Ку-ку», голосно пролунало по лісі. Дівчина зацікавлено прислухалась і задала улюбленене усіма питання: 
 
 - Зозуля, зозуля, скільки мені жити залишилося? 
 
 - Недовго, якщо цього Йолопа не зупиниш, - відповіла пташка.

Мишка здивовано закліпала очима і подивилася на Костю, він здавалося не звертав на те, що відбувається ні найменшої уваги. Дивно. Може він її взагалі не чув і їй це здалося? 
 
 - А що трапиться? - вирішила вона уточнити у зозулі, але пташка не встигла їй відповісти. Їй завадив радісний крик вовка: 
 
 - Клює! 
 
Схоже дійсно хтось клюнув, і судячи з зігнутої вудочки, хтось дуже важкий. 

 - Кость, може ми це відпустимо? - занепокоїлася Ніна, з жахом уявляючи, що там клюнуло. Попередження птиці лише підтвердило її побоювання. 
 
 - Ти що, щоб я свій улов відпустив ?! Так тут же їжі нам на тиждень вистачить! 
 
 - А якщо вудка зламається? 
 
 - Нову зробимо. 
 
Вода навколо волосіні завирувала, щось важке почало підніматися вгору. 
 
 - Зараз, зараз, - вовк обережно потягнув рибину на себе, боячись, що улов зірветься. Його очі світилися, а волосся стало дибки. Мишка насторожено подивилася на бульбашки і раптом побачила щось чорне під водою. Воно було величезне. Таке сірий точно не витягне. 
 
 - Ріж волосінь, - скомандувала вона через недобре передчуття. 
 
 - Ти що?! Я зараз. Я швидко! - не погодився він з нею і несподівано був різко висмикнутий з берега і затягнутий під воду.

- Костя! - забігла в річку Ніна по пояс. 
 
Схоже це не вовк полював на рибу, а вона на нього. 
 
Чоловік виринув, відкашлюючись, і злякано подивившись по сторонах швидко поплив до берега. Помітивши, що Мишка теж у воді, злякано закричав, щоб вона швидко вибиралася на берег. 
 
Коли вони вибігли з води, чекаючи, що дивний звір кинеться за ними слідом, на воді знову виникли кола, але замість чудовиська з води виринула цікава голова величезного сома і занирнула назад. 
 
Побачивши, що це всього лише риба, вони весело розсміялися. Натерпілися ж вони страху через дурниці. Сірий знову сів ловити рибу і тільки ввечері згадав, що бували такі випадки що соми їли вовків. Але це буде ввечері, а зараз він спокійнісінько повернувся до річки, виловив уплившу до очеретів вудку, прив'язав до неї нову волосінь і гачок, і почав знову ловити рибу. 
 
Дівчина вмовляла його піти до озера, змити з себе цю зелену рідину, але вовк був непохитний. Він будь-що-будь вирішив наловити гірку карасів або йоршиків. 
 
Зозуля, покосившись на невдалих рибалок знову почала кувати, а Ніна згадала народну прикмету в якій говорилося, що якщо ви чимось займалися в той час, коли почули крик зозулі, то цим заняттям ви будете займатися весь наступний рік. 
 
І ось піди дізнайся тепер чим вони будуть займатися? З одного боку, вони відпочивали, адже рибалка - це найкращий відпочинок, але з іншого боку їх мало не втопили. А ще вони плавали в цій дивній субстанції під цікавою назвою «Синенька».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше