Тінь. Блакитні вогні

Спогади

-Ти справді хочеш повернути своє тіло?- Джейн пережовувала бутерброд, що для неї припасла Ада, вона ще мала пару козирів в рукавах . – Як гадаєш воно ще в нормальному стані…Ну ти розумієш.

-Так розумію . Ми проробили з тобою сьогодні важкий шлях. Тобі потрібно відпочити . Я розповім тобі одну історію аби ти швидше заснула.

-Ада, а ти впевнена, що нас тут не знайдуть?

-Ми ховаємося в закинутій будівлі, на окраїні села. Я не сяю. Так що головна проблема в тому аби дощ не намочив.

-Це точно.

-Слухай .- Ада присіла поруч з Джейн .- Я не пам’ятаю ким була до того, як стала ученицею спостерігача. З тих пір багато часу пройшло…Дуже багато часу. Мій наставник був мудрим чоловіком. Перше, що він зробив показав мені світ тіней . Світ куди відправляються спостерігачі в кінці свого шляху , або коли вони дуже стомлюються від своєї ноші.

-Ти про що?

-Є легенда, що перші спостерігачі прийшли на землю з глибин космосу , для того аби спостерігати за людьми і оберігати їх.

-Від чого?

-Від інших. Планета з якої прибув перший спостерігач дуже далеко звідси, її розвиток на багато

більший чим земляни собі можуть представити навіть в самих диких фантазіях, вони підкорили час. Але не стали справжніми його володарями. Скрізь є зло навіть на такій прекрасній планеті . – Ада з сумом поглянула на небо через дірку в даху. На землю падали краплинки дощу . – Там були ті хто вирішив стати ще могутнішими за рахунок інших, вони населяли планети, що були не далеко від їхньої і сусідні галактики . Але врешті решт їм стало мало, зажерливі тварини , коли вони покинули межі своєї галактики і відлетіли настільки далеко , що натрапили на Землю то на їхнє розчарування зрозуміли, що їх тіла за слабкі і тому залишивши їх поринули до нашої планети. На щастя землян не вся та планета, звідки прибули почвари, така на ній ще є багато доброго і світлого. Розвиток на ній не зупинився і вони знайшли дуже простий спосіб переміщатися до нас, аби зупинити всіх хто несе за собою темряву. Перші спостерігачі виловлювали їх і відновлювали все, що ті зруйнували. Але нажаль зло не таке просте, втікачам вдалося очорнити душі деяких людей і залишити після себе щось на подобі нащадків. Нажаль прохід між світами був зруйнований. Спостерігачі мусили якось боротися і збільшувати свої сили, тому було вирішено брати учнів серед людей.

-А світ тіней?- Джейн позіхнула.

-Світ тіней місце в яке потрапляє душа, така собі альтернатива смерті, так як до рідних просторів для переродження вони не можуть вже повернутися. В світі тіней вони стають мовчазними тінями. Багато з них не можуть змиритися з своєю долею і розчиняються там повністю. Мені повезло я вибралася з відти, хоч була там не один раз. Тіні мене не чіпають. Моя книга спостерігача була однією з книг тіней . Мені її подарували там.

-Мені Дона розповідала, що одного разу ти передавала свою силу спостерігача. – Джейн потерла очі .- Вона казала, що тоді ти приєдналася до мечників. Це правда?

-Правда. Хоч я і була ученицею спостерігача вже не один десяток років, міні були властиві людські почуття. За що учитель і хвалив мене, і сварив. Я закохалася в хлопця. Тільки передавши силу зрозуміла і ставши більш менш нормальною людиною почала будувати захмарні плани на життя. В якусь мить пам'ять повернулася до мене. Моє минуле життя змило всі плани. Нажаль мій коханий виявився моїм родичем . Його дід виявився моїм першим нареченим . Коли почалася друга світова ми з ним були заручені. Як же його звали? Здається Михайло. Мішу забрали на фронт, а я закохана дурепа кинулася за ним. Саме на фронті я зустріла свого спостерігача і вчителя. Потім до мене дійшли слухи, що він не відзначився сильно в бою, отримав не значні поранення ще відразу, відправився додому,його родина домоглася цього. Мене чомусь вважали мертвою. Не дуже довго сумували і видали за мого Мішу мою сестру. І от в їх нащадка я закохалася. До весілля так і не дійшло. З ранку перед святкуванням з місцевої водойми виловили труп в білій весільній сукні. Не пам’ятаю чи хтось поміг мені чи я сама, скоріше всього, що допомогли. Бо по суті в мені не залишилося майже жодної клітини ДНК від колишньої, десь на підсвідомому рівні я була більше зв’язана з світом спостерігачів. Відправившись в світ тіней, швидко вернулася назад отримавши нові сили і тіло, зовнішність мені не міняли, хоч і могли б. Тіні вигнали мене з свого світу бо бачиш ти час ще не пройшов. Вони сказали, що моя вічність, як петля безкінечності. Але іноді я можу відмовлятися від вічності аби жити більш менш нормальним життям. Так вийшло і з Доною, коли вона народилася мене називали Тінь, я була одним з мечників. На їх при великий жаль, вбивства це не моє . Я швидко повернула силу тіням, заховала свою книгу і вирішила, що вже все я буду жити звичайним життям,вирощу маленьку Дону. Нажаль не сталося. Зло не спало. Воно знищило всіх мечників і спостерігача з його ученицею, що я передала йому силу. Сила не стала шукати нового власника і вернулася до мене. Тепер я спостерігач.

Джейн відкрила очі , провела рукою в повітрі там де була рука Ади і тихим шепотом запитала:

-Ада, а ти могла б знову відмовитися від вічності заради нас з Доною. Я маю силу. Буду захищати вас двох.

-Я можу заради вас зупинити свою вічність. Але хто зупинить потім мене?

-Я зупиню.

-Просто зрозумій це не ігри. В таких зупинках також є ліміт. Коли вони вичерпаються я відправлюся в світ тіней. Мечник Тінь стала частиною мене, як спостерігача. Повернувши тіло я поверну і її до життя. Деякий час буду дуже слабкою, тому зло може заволодіти свідомістю тіла. Воно знищить все на своєму шляху. Відправитися в світ тіней не так страшно, як знищити планету, що настільки стала тобі дорогою.

-Я відправлюся за тобою в світ тіней.

-Спи…відправиться вона.

Джейн поринула в глибокий сон в якому бачила війни, смерті і Аду в білій сукні на березі озера.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше