Пожиращі страху

  Дан бачив як наближаються вороги, але нічого не робив, він довіряв Алісі більше чим собі і тому спокійно сидів, спостерігаючи за прибуттям ворога, а от Джейн була не спокійна, вона намотувала круги, замість дивного голоса, до якого вона вже звикла, в голові щось дивно пищало.

-Може щось зробимо? Моя шолова зараз лусне!

-Зупинися на мить і тоді я хоть щось  зроблю.-Аліса приоткрила очі.-Та зупинися ти!

Джейн різко зупинилася в руках в Аліси зявилася книга, вона вийняла з неї маленький папірець.

-Боляче не буде.

-Ти впевнена?

Швидким рухом Аліса прицепила папірець на лоба подрузі, та обмякла і втратила свідомість, але Тінь її підхватила і мяко опустила на землю.

-Що це?-Запитав Дан.-Це як той папірець на кладовищі.

-Так саме він. Вона трохи поспитьі я нарешті визву тих хто витягне нас звідси. Ти ж не проти?

-Ні я не проти, а чим Джейн заважала?

-Я не могла зрозуміти чому в мене не виходило зосередитися, весь час щось заважало, і тут вона пожалілася на голову ,і я вирішила, що треба спробувати.

-Я зрозумів не продовжуй.

Аліса не збиралася продовжувати вона сіла на траву положивши книгу на коліна, Дан спостерігав . Біля дівчини виникли дві чорні фігури.Тінь звернулася до них.

-Ви можете привести сюди Подирачів страху? Скажіть їм , що зявилася робота саме для них.

Фігури так само різко зникли, як і появилися. На поляні стояла тиша, через хвилин десять зявилося вже не дві чорні фігури , а чотири, видно було що вони силою когось утримували, а саме двох осіб в чорних плачах з капішонами на голові. Один з них глянув на Алісу і прошипів холодним голосом.

-Скажи своїм псам, хай відпустять нас, ми і самі б прийшли аби знали де ти.

-Сумніваюся, що ви мене шукали б. Наш звами старий договір нажаль вичерпав себе. І як не зраджує моя память там я вам допомогла, мої умови були виконані повністю.

-Так ти їх виконала і в знак вдячності ми не забрали твою душу.

-Мені збавалося ви живетеся стрсхами, а не душами.

-Саме так, але ніколи не завадить мати пару душ в рабстві, а тим більше душу тої яку називають Тінню. 

-Ви знаєте чому я вас визвала?

-Здогадуємся. Ти хочеш вибратися з цього кошмару, але ти знаєш наші умови нам потрібна твоя безсмертна душа.

-Так як іншого виходу не має я згодна.

Дан не вірив своїм вухам.Він хотів хаперечити, але побачивши самовпевнений погляд Аліси заспокоївся.

Тіні не охоче відпустили пожирача, що говорив, але за другого вцепилися міцніше. В руках першого зявився листок паперу метрової довжини. Алісе звела броаи догори.

-Раніше контракти були менші.

-Перестраховуємося, багато умов, тай для такого діла паперу не шкода. Підписуй договір стандартний.

• - Я не хочу вас перебивати. -промовив Дан .- Але у нас гості.
• Дісно за дерев показалася маленька фігурка Провидиці поруч з нею було ще декілька осіб, серед них була Яга, Віктор, ніби темний, але Дан точно не міг сказати, і ще якась висока світло волоса дівчина.
• - Я затримаю їх. 
• Дан вийшов вперед, в ту мить другий подирач легкою димкою вискользнув з рук тіней і став на шляху хлопця. Пожирач скинув капішон з своєї голови і Дан від побаченого відступив назад. Перед ним стояла копія Аліси, один в один. І коли пожирач заговорив, то Стрілок почув голос саме Аліси.
• - Я затримаю їх краще.