Угода

Дан стояв і дивився на порожнечу, яка наближалася до них, чорною лавою. Після зникнення пожирачів ілюзія почала руйнуватися, що означало швидку загибель і їм.  Аліса сиділа на траві, положивши голову непритомної Джейн собі на коліна, її не хвилювало приближення смерті, вона була поглиблена в свої думки.

• -Аліса, скажи мені, будь ласка, ти вітдала свою душу тільки для того щоб так померти.
• - Ні... не так в нас весь козирь на руках, Дан.
• - Тисячу проклять на твою голову, ні міліард проклять на наші.- Почувсь чийсь розлючений голос.- Ти надурила нас, але скажи як?
• Перед Алісою виникли пожирачі, вона посміхнулася їм і тихо промовила.
• - Спочатку я задаю запитання, потім ви. Перше. Що то за блакитні вогні?
• - Одна відповідь в обмін на одне запитання. Згода?
• -Так.
• -Відповідь. Коли приходить темрява, що поглинає повність все, завжди зявляються передцим Блакитні вогні, це як рятівні капсули, що переносять достойних в кращий світ для продовження життя. Тепер питання, можна?
• - Я знаю, що ви хочете знати, тому відповім зразу. Договір повернувся проти вас не просто так. В ті часи коли я була ще тільки учнем спостерігача, мій вчитель розповідав мені про договори, дав зразок аби я ознайомилася з ним, але мені стало цікаво  і я заключила такий договір сама з собою. Якщо в коротко ,то там сказано, що моя душа належить тільки мені, а люба спрова забрати в мене душу, буде мати зворотній ефект. Всі душі стають моїми.
• - Зрозуміло, тепер все зрозуміло.
• Пожирачі засміялися разом, їх сміх поглинула порожнеча.
• - Може вже зникнемо і ми звідси?- запитав зхвильовано Стрілок.
• - Як скаже наша нова Володарка- Прошипів другий пожирач, що до цього мовчав.
• Аліса подивилася уважно на Стрілка.
• - Дан, ми маємо розділитися і тільки ти маєш вирішити, як тобі чинити. Будеш ти там куди ми відправим Джейн, чи відправишся зі мною, щоб діснатися, що то за тьма поглинає світи.
• - Тьма, що поглинає світи.Я з тобою, Аліса.
•