Тінь його серця

Глава 14

  Із солодкого сну довелось прокинутися через те, що хтось чи щось, інтенсивно штовхало мене по всьому тілу.
  Без великого бажання довелося розплющити очі, але навкруги лиш непроглядна темрява і хутро лізло в рота. Мій улюбленець мовчав, хоч його відчувала поруч через те, що міцно втискався у правий бік лапами.
- Феана?
  Але ніхто не відповів і лише через кілька секунд зрозуміла, що рухаюсь, тобто мене несуть чи швидше везуть замотану у шкуру.  Ще й руки звящані до повного щастя. 

  Спробувала поворушитися, і тоді почула чужі чоловічичі голоси. Здається їх було двоє. 
- О, очуняла! - промовив перший. 
-Стара обіцяла, що дії відвару буде досить на усю дорогу, мабуть сила вже не та. - Відповів інший. - Але це нічого, ми майже дістались. 
  Куди? Невже  схопили оті демони, але тоді не везли б на конях, а їх запах пробирався 
до мене. 
  Ранувато довірилась незнайомці, хоч її слова та історія здавалися такими правдивим, цікаво була там хоч крапля істини? 
  Та й чи віщунка вона взагалі? На ім'я  ж не називала, а дізнатись про мене могла від когось з місцевих. Ну як можна бути такою наївною? 
Ох, Ляно - знову потрапила в біду! 
  Всі наступні спроби звільнитися були марними.Лиш зробила боляче сама собі ще й від цієї їзди почало нудити, ніколи не могла похвалитися хорошим вестибулярним апаратом. Малою навіть на гойдалках мало каталася, а всіляких парки розваг та атракціони взагалі десятою дорогою оминала. 
  Нарешті вони зупинилися і мене поставили вертикально, добре, що хоч не зпутали де верх, а де низ. Та розмотувати ніхто не поспішав, а перекинувши через плече понесли  кудись ще. 
   Злякавшись за кошеня, щоб його не роздавити спробувала якось підсунути вище і він опинився на рівні грудей. Весь тремтів, мабуть мій страх і йому передався. 
  Ми мабуть в якомусь приміщенні, судячи з того як потеплішало і десь зовсім поруч лунала запальна музика, було чутно гомін та жіночий сміх. 
  Отже не до демонів, ну не думаю, що вони влаштовують вечірки. А може це відьомський шабаш? Не може передати які пекельні  образи малював мій розум. 
   Стало вільніше, зняли мотузки і я змогла вдихнути на повні груди та озирнулась довкола. 
  Моїми конвоїрами виявились люди, двоє міцно збитих чоловіків, у одного шрам через все обличчя, в іншого немає передніх зубів, що зовсім не заважало йому широко усміхатися. Хоч це більше було схоже на оскал дикої тварини. 
  Одягнуті однаково, все в чорному кольорі і штани і куртки, надіті поверх сорочок . Важкі вигнуті мечі, що були схожі на шаблі, пристебнуті до широких поясів, на яких ще кріпилися по два ножа. 
  Озборєні і небезпечні, але схожість їхньої амуніції говорила про те, що це не просто розбійники з дороги, а кимось оплачені найманці. Тільки ким? 
  - А вона така нічогенька, - першим промовив беззубик, - не даремно драконяра запав. 
- Помовч! - закривав йому рота інший. 
- Чого? Може покористуватися нею поки прийде мадам?
  Тут всі негідники повернуті на інтимі?
  Дві спроби насильства за дві доби - занадто! І  зараз я чітко розуміла, якщо захочуть вони втілити то зможуть, ніщо не стане на заваді. 
- Я тобі язика відріжу! - загарчав другий-Нам заплатять тільки за цілу та не ушкоджену! 
  Тепер вони про щось перешіптувались і згодом беззубий кудись вийшов, ми ж залишилися вдвох. 
  Полегшено видухнула, ну хоч знаю, що ніхто не чіпатиме, поки-що. Мені дозволили присісти на не малих розмірів диван, темно-вишневого кольору. 
  Це була невеличка кімната, що швидше за все слугувала кабінетом, судячи з письмового столу біля вікна та книг,які охайно складені на стелажі. 
  На підлозі пухнастий килим, явно дорогий, бо в замку нічого подібного не бачила. Ще тут був камін, прикрашений чудернацькою ліпниною доволі пристрасних сцен, у якому зараз палахкотів вогонь. 
  Цей дім належить комусь досить багатому, що наводило на думку про можливе моє викрадення. Але хто і як, а головне для чого? 
  Намагалась не дивитись в сторону мого наглядача, він такий різкий та грубий, боюся спровокувати на щось гірше. 
  Хоча, що може бути гірше? 
  Так, просидівши кілька хвилин в повній тишині, почала надіятись, що зараз з'явитися коханий і врятує. 
  Але дива не сталося. 
  Двері, якими мене привели, відчинилися. Повернувся беззубик в компанії якоїсь жінки. 
  Вперше в цьому світі бачила, що хтось наносив макіяж. А на цій пані його було чимало. Яскраво окреслені брови, густа туш на віях, губи наведені помадою, а шкіра покрита  густим кремом який мабуть мав вибілювати, а натомість лише підкреслював межі де починалась вже своя шкіра. І важко було сказати скільки їй років. 
  Яскраве червоне волосся здалось з першу перукою, але не вдовзі зрозуміла, що воно фарбоване. 
  Все її тіло було міцно затиснене у тугий корсет, що намагався підкреслювати не таку вже й тоненьку талію,а груди розміру так четвертого мало не вивалювалися з нього. 
  Вона дивилась на мене так не наче на прокажену, з острахом та презирством водночас. 
Такий погляд вже був знайомий і я намагалась випрямити спину і спокійнісінько дивитись у очі незнайомці. 
   Впевнено ходою господині, прошлася по кімнаті, залишаючи розбійника біля дверей, і зручно вмостилась на стільці, із високою спинкою та заокругленими підлокітниками, за тим письмовим столом. 
  Якусь мить жінка мовчала, обводячи кімнату і всіх присутніх скануючим поглядом. 
- Розв'яжіть її, швидше. 
 Той, що зі шрамом кинувся виконувати наказ і вже через мить я нарешті позбулася свого "кокона". 
  Айсик різко завовтузився і почав шипіти на чоловіків,які інтуїтивно відступили кілька кроків на  зад,при цьому дивно переглянули між собою. 
- А це ще що? - тикнула пальцем на кошеня. 
- Він мій кьорд. 
-Кьорд, яка дивина! - Але вона явно грала, емоції були не щирі. - Не всі дворяни можуть собі дозволити таку розкіш,не те що така як ти. 
- Не купила, сам прийшов. - Мене знову вважають другим сортом, досить. - Ви знаєте хто я? 
-Знаю, дарма гроші б не платила. 
  З цими словами дістала із шухляди невеличкий мішечок з монетами, що вміщавмя в одній долоні. Надіюсь там золото, не може людина ж так дешево коштувати. 
- Мені відомо, що ти кіяра, але не володієш жодною  магією. Мене звати мадам Зеаль Кеалерейн і це й дім втіхи - моя власність як і всі хто тут живуть. 
  Дім втіхи? Я потрапила в місцевий бордель! Моїм бідам не має кінця-краю. 
-Ти налякана? Даремно, тут ти зможеш заробити набагато більше ніж у Одріона. 
- Ви його знаєте? 
-О, так! І дуже близько як і деякі з моїх дівчат. 
  Провокує, але мене не так легко дістати. Я давно змирилась, що не перша у нього та надіюсь остання. 
  Підійшовши ближче, вказівним пальцем підняла моє обличчя за підборіддя і знову заговорила словами сповненими отрути. 
- Розумієш, раніше наша дружба приносила чималий дохід,хоч признаюсь задовільнити його апетит було не легко. Дракони особливі, а твій найбільш. Та з'явилась ти і все змінилось. Першим поривом було вбити тебе, але наш спільний друг запевнив, що в тобі не має й каплі магічних властивостей.Навіщо знищувати курку, що нестиме золоті яйця? 
 Все сказане шокувало, різало серце, рвало душу. Хтось в замку продав мене, зрадив свого лорда.    Це міг скоїти тільки той  хто дуже ненавидить мою особу і займає не остання місце на заставі-Канер!
-Я не стану повією! 
  Та мої слова вона не оцінила, лиш усміхнулася і дістала пляшку вина із шафи та налила собі в чашу. 
  - В підвал її на три дні без їжі та води. Побачимо як ти заговориш. Кота залиште тут. 
-Ні, не торкайся його. 
  Кинулась на неї з кулаками захищаючи свого улюбленця, та беззубик встиг перехопити. 
  Розбійники миттю підхопили мене під руки і потяги кудись по коридору. Я пручалась, штовхалась та кричала та все без резутатно. 
- Відпустіть! Ви пожалкуєте за це! 
  Ну чому зараз не проявиться ота сила, що була в лісі. Чому не перетворить цих покидьків на мумій? 
 Той, що зі шрамом якось болісно стиснув плече і не втримавшись вкусила його за пальця. Це ж самооборона чистої води. 
  Щось важке гупнуло по потилиці і я віключилася, ловлячи десь далеко людські голоси та музику. 
   

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше