Тінь його серця

Глава 25

  Сестра була сьогодні особливо гарна,одягнена в блакитну сукню із розсипом самоцвітів на бездоганний вишивці ручної роботи, очі не наче світились з середини, золотисті локони грайливо підстрибували при кожному кроці.
  Живер надто добре знав її і тому міг з впевненістю сказати - вона закохана. Можна було б порадіти за рідну кров, однак є "але". Ось вже три місяці як заміжня за його кращим другом лордом Одріоном.
  Уся столиця гомоніла про це весілля,ходили різні плітки та вони й близько не здогадувались які події насправді стояли за усім цим.
  Їхній батько, світлий лорд Зеленої Долини Фердинанд Срібнобокий, після раптової смерті своєї другої дружини, матері Денейли, адже з братом вони рідні тільки по ньому, швиденько одружився на ровесниці власної доньки.
  У дівчини й так були дуже складні стосунки з ним, а почувши про таке рішення, у неї здається дах зірвало. Раніше скромна й чуйна, вона почала вести себе досить провокативно як для особи її положення у вищому світі. Пристрасним коханця не було рахунку, гроші тринькала на всілякі дурниці ще й одного дня, брат зловив за читанням заборонених книг. Чорна магія та вчення некромантів були поза законом, за таке можна було загриміти в темницю. 
  Останньою краплею була втеча з якимось солдатом з наміром таємно одружитися . Живер із Одріоном ледь встигли перехопити їх на околиці міста. 
  Якщо б батько дізнався про такий вчинок то негайно відіслав в найглухіший куточок імперії, вважаючи це ганьбою для всієї сім'ї або ж зовсім відрікся від дочки. 
  Ридаючи та проклинаючи власну долю, того юнака зовсім не любила та ледь не зламала все життя,Денейла ледь не наклала на себе руки. 
  Одрін сам мало не загинув рятуючи з полум' я,що вирувало навколо неї. Доведена до відчаю, дівчина застосувала заборонене закляття та мало не спалила половину дому, після повернення. 
  Кілька днів, він просидів біля ліжка, змінюючи Живера, аж доки бідолашна не прийшла до тями. 
  Фердинанду стало відомо про пожежу та причину  виникнення. Живер досі пам'ятав вираз його обличчя, як міцно той стиснув щелипи, як кричав на нього, звинувачуючи у поганому вихованні. 
  А яке ж було його виховання? Мати померла народжуючи хлопця,добре, що мачуха була лагідна. Можливо тому він так любив меншу сестричку, завжди потурав її дитячим забаганкам. 
  Згадалось смертельно-бліде обличчя Денейли, очі без жодної іскри, і абсолютна байдужість при наказі батька вийти заміж. Єдине, що вразило тоді, так це те, що у неї був вибір:
-За кого бажаєш? - не голос, а лід звучав в кімнаті. Здається й тут зумів покарати, самій обрати власне ярмо. 
-Одріон, я вийду за нього.-ні краплини емоцій не було в цих словах. 
  В цей момент, Живер злякався, що здоровий глузд покинув бідненьку, але з'ясувалось, що під час догляду, друг дійсно запропонував вийти заміж. 
  Здається ось воно вирішення їхніх проблем. Він, знеславний своїм ж батьком, глава Обсидіанових драконів зможе закріпитися при  вищому колі аристократії. А вона  заспокоїться, знайде себе в родині та сімейних турботах.
  Відразу, після досить скромного за мірками столиці весілля вони повернулись у родинний маєток молодого лорда. 
  Яке ж було здивування Живера, коли одного сонячного ранку він побачив її в своєму домі. 
-Братику, де ж твої манери? - ледь схиливши голову, вона весело усміхнулась, але було щось таке лукаве, щось не справжнє у ній,-Я здолала такий важкий шлях, а ти зовсім не радий мене бачити? 
  Недбало зняла свою накидку, з найтоншого мережива, і віддала служниці. Впевненою, граційною ходою пройшлась повз нього до розкішного столика, на тонких зігнутих ніжках. Він дивом не ламався від ваги фруктів та тістечок, акуратно розкладених на срібній таці. Поруч, у кришталевому графині, прохолодний сік, саме те, що треба в такий, не по сезону, спекотний весняний день. 
- Радий, - нарешті відповів брат, спостерігаючи за сестрою, що вже сиділа на зручному стільці і не терпляче знімала шовкові туфлі з ніг,-просто здивований твоїм приїздом. Щось трапилось? Як Одріон?  
  Вся її грайливість раптом зникла, намагаючись не дивитись йому в вдвічі розправляючи на платі не існуючі складки. Така поведінка дуже насторожила і тому вимагав негайних пояснень. 
-Нічого з твоїм другом не станеться, -не приховуючи власного  невдоволення відповіла, - селюк-селюком! 
  - Ти ж сама його обрала! - вигукнув Живер, відчуваючи як всередині піднімається хвиля обурення.
  Його друг можливо й був дещо простаткуватий, але благородства та шляхетності явно не позичати.Один з кращих фехтувальників всієї імперії,а головне він дійсно дбає про своїх близький та підданих і тому поведінка Денейли здалась ще більш не зрозумілою. 
-Думала, що зможу звикнути, але життя у провінції не для мене,-потягнулась і взяла його за руки,шукаючи підтримки та таким чином намагаючись схилити на свій бік, - Я повинна сяяти на бенкетах, танцювати на балах,слухати найпалкіші та найщедріші компліменти, а не загнивати в тому темному замку. 
  Її голос обволікав мозок, дурманячи та  даруючи легке сп'яніння,здається все життя можна слухати. 
  Раптом, чоловік різко відштовхнув дівчину та зірвався на рівні ноги, відскочив на  кілька кроків. 
-Магія підкорення? Ти намагалась зачарувати мене? - невже вона на таке здатна? 
-Як ти можеш звинувачувати у такому? - сльози бризнули з очей, що не відпускали поглядом - Ти ж мій брат! Я думала, що підтримаєш завжди! 
-Чого ти хочеш? - важко дихаючи, спітнілий, він ледь тримався, опираючись неймовірно пожньому потоку енергії, що йшла від неї. 
-Розлучення, - спокійнісінько промовила готуючись скуштувати ще одне тістечко. 
-Батько нізащо не погодиться як і твій чоловік! 
- Залучи свої знайомства, адже на службі у імператора їх чимало. Ви ж майже друзі та думаю йому не сподобаєьться той факт, що ти, найвправніший розвідник, ведеш подвійну гру. 
  Як доказ власних слів, вийняла з ліфа сукні клаптик зімятого паперу.Досить було однієї миті щоб згадати кому адресовано цього листа-послу однієї країни, із якою стосунки були не однозначними.
- Звідкіля воно в тебе? - спробував відібрати та вона спритно ухилилася. 
-А-а-а! - запротестувала, ховаючи згорток в схованку, - у жінок свої секрети. Знаю, що там нічого такого, але сам факт листування кидає не дуже добру тінь на твою майбутню кар'єру. Поки будуть розбиратися, що і як, то чимало бруду вильється,чи не так? 
   А молодша сестра вже й не така мала. Заради свого бажання готова маніпулювати найріднішими. От тільки як давно стала настільки сильною, що з легкістю користується далкемне найпростішими  магічними прийомами? 
-Знаєш, що Денейло? 
-Що? - лукаві вогник вже переможно танцювали в очах. 
-Іди до біса! - з останніх сил випалив Живер, відчуваючи як провалюється у темряву. 
  Обличчя дівчини стало баргяним, а зуби так міцно стиснуті, що почувся їхній скрип. Біля ніг лежав непритомний брат, дія закляття закінчилась, а він так і не пристав на її умови, час безповоротньо втрачено. 
- Ви всі ще дуже пожалкуєте! - шипіла вона коли  поспіхом покидала будинок. 
 Неймовірне зло закипало в грудях, розливаючись по тілу отруйною, токсичною річкою, розносячи заразу.Вона так прагнула сама керувати власним життям, що в свідомості зтерлись межі дозволеного. Отже, брат не допоможе, на батька годі й надіятися,надто вже заклопотаний молодою дружиною, тією нікчемною напівкровкою, що тепер зветься її мачухою. 
  Залишилось лише розібратись з Одріоном, цим надто правильним та чесним драконом, що звісно не відпустить.Але й тут є вихід!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше