Тінь кохання. Книга перша

Розділ 21

/Злата/

 

 Злата не знала, що саме збирається робити Лукас і куди він її несе. Але, деякі припущення все ж відвідали її маленьку голівоньку.

 Першою прийшла на думку ідея з ванною або душем. Що було б цілком логічно, враховуючи, як вони спітніли вночі. Спільний контрастний душ став би непоганим початком дня. Стельмах посміхнулася цій думці, ніжачись в міцних обіймах. Їй було так затишно і комфортно, що вона, геть забувши про сум, стала покривати поцілунками шию чоловіка, при цьому, водячи пальцем по плечу.

 Через секунди три такої дії, Лукас був збуджений ще більше, ніж раніше. Злата відчула як напружилися м’язи його рук, а сам чоловік видав приглушений стогін.

 – Маленька пустунка! – нагородив Злату титулом Буркут, прикусивши мочку вуха. Вона тільки й зуміла ойкнуть у відповідь, вхопившись обома руками за шию.

 – Шантажист! – не залишилася в боргу вона, і підступно посміхнувшись поцілувала його.

 Лука зупинився, тримаючи в руках найціннішу в його житті ношу. Нікого раніше він не бажав захищати так, як цю маленьку тендітну дівчину в очах якої, він з легкістю губився.

 Поки тривав поцілунок, Буркут встиг сто раз переконатися в правильності своїх дій і бажань. А бажав він лише одного – ніжну, спокусливу Злату.

 Не маючи снаги стримувати жадання та пристрасть, котрі виривалися назовні, Лука доніс Стельмах до найближчої більш-менш стійкої поверхні й посадив на неї. Різким спритним рухом він розгорнув ковдру в яку була закутала Злата. Однією рукою він утримував її за талію, а інший – звільняв від непотрібної ганчірки.

 Робив все це Лука з явним азартом і завзяттям. Його чорні очі потемніли ще більше. Хоч Златі здавалося, що чорніше чорного вони бути не можуть.

 Спостерігаючи за діями Луки, Стельмах не промовила ні слова, а лише схвильовано дихала, кусаючи щоку зсередини. Вона розуміла, що буде далі, і всупереч своєму страху, хотіла цього.

 Коли непотрібна тканина впала на підлогу, Буркут задоволено посміхнувся, ковзнувши поглядом по фігурі Стельмах. Легке тремтіння заволоділо її тілом, коли він підійшов ближче, влаштовуючись між її ногами. Він поклав руки на її стегна, торкаючись подушечками пальців ніжної шкіри.

 Злата, як зачарована дивилась на такого бажаного чоловіка, згораючи від нетерпіння. А він, ніби навмисне, зволікав, дражнив. Одна рука ковзнула вгору, окресливши лінію стегна, талії, миттєво опинившись на грудях. Накривши затверділий сосок пальцями, Лука злегка стиснув його. Тіло Стельмах ніби вдарило струмом. Не сильно. Не боляче. А так млосно-солодко і приємно. Вона піддалася стегнами вперед і відчула бажання чоловіка сповна.

 – Лука... – прошепотіла Злата ледь чутно. Вона боялася порушити момент своїми непотрібними словами й діями.

 – Так, маленька моя, – Буркут схилив голову і провів язиком по ареолу, змушуючи Злату здригнутися, а потім видати стогін, – моя ніжна... прекрасна... яка ж ти чуйна...

 Чоловік продовжував покривати її тіло поцілунками, пестячи й збуджуючи. Злата мліла і плавився в умілих чоловічих руках, відчуваючи себе красивою та бажаною. Вона й думати забула про всі ті дурниці, які її турбували раніше. У цей момент, вона хотіла лише одного – знову відчути бажання Лукаса і стати з ним єдиним цілим.

 

 – Це найкращий ранок в моєму житті, – зізнався Буркут, в черговий раз цілуючи Злату.

 Він ніяк не міг насолодитися своїм шматком торта. Йому було все мало і мало, хоч від солодощів вже зводило вилиці.

 – Рада, що стала частиною цієї події, – відповівши на поцілунок, прорекла вона.

 Стельмах все ще не розуміла, як зважилася на все це. Як їй вистачило сміливості й мужності не втекти після першого поцілунку, і такої спекотної ночі.

 Вона почувалася дивно. Від задоволення і кількості адреналіну в крові – у Злати паморочилося в голові, а серце скакало галопом. Вона була щаслива. І це навіть не лякало.

 Стельмах лежала на грудях Лукаса, слухаючи серцебиття коханого чоловіка, малюючи пальцем на його плечі сердечка. Це було якось так по-дитячому. Але так забавно і мило.

 Злата посміхнулася, відчуваючи себе легко і вільно. Вперше за довгий час, вона була в гармонії з самою собою.

– Як на рахунок сніданку і кави в ліжко? – обдаючи теплим диханням її шкіру, запитав Лука.

 Він не вважав себе романтиком, але зараз, поруч з цією маленькою дівчинкою, він хотів бути ніжним і ласкавим.

 Злата підвелася на ліктях і кинула погляд на тумбу, де сидів годинник. Він показував пів на дев’яту ранку. Стельмах різко піднялася.

 – Ой, вже так пізно, – скрикнула Злата, згадавши, що у неї було заплановано на цей день.

 – Ти кудись поспішаєш? – Злата згідно кивнула. – Тоді... – Лука насупився, обдумуючи щось. Йому явно не хотілося розлучатися зі своєю дівчиною так швидко. Але, і його роботу ніхто не скасовував, – Тоді, збираймося. Я тебе підвезу куди потрібно, а по дорозі заїдемо в одне кафе. Там продають найсмачніші в місті круасани.

 – Згодна, – Стельмах кинулася в обійми Луки, притискаючись щокою до його, такої колючої, але сексуальної, щоки.

 Вдосталь націлувавшись, Лука все ж випустив Злату зі своїх обіймів, дозволивши їй покинути спальню.

 Стельмах, зібравши свої речі, попрямувала у ванну кімнату. Там вона швидко привела себе в порядок, весь час поглядаючи в дзеркало на свій задоволений вигляд. Її величезні бурштинові очі сяяли від щастя і радості, а рум’янець не покидав щік.

  «Невже це не сон?» – натхненно зітхаючи, роздумувала Злата.

  Їй хотілося стрибати, кричати, танцювати й співати від неймовірного почуття, що полонило її душу. Вона давно не відчувала себе так... так легко і невимушено. Вперше, після розриву зі Славою, Златі хотілося кохати й не боятися цього почуття.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше