Глава 19

- Зніми «кайдани» швидко! На Еріку напали !!! - прокричав він немов божевільний і по його очах, Тайгер зрозумів, що зробити це потрібно беззастережно та негайно. І тільки він накреслив в повітрі особливий знак, шепнувши закляття, як замість Зака у вікно випурхнув ворон, а там де стояв його брат - залишився лежати лише його телефон звідки доносилися панічні крики дівчини. Гектор навіть рота не встиг розкрити, як Тай вже приклавши до вуха телефон, заговорив з Ерікою:

- Зак вже прямує до тебе! Де ти? Не кричи, я нічого не можу зрозуміти!

- У нетрях ... вони стріляють! - вимовила дівчина, божеволіючи від жаху. - Він не знайде мене в цій глушині.

- Річка близько? Ти чуєш її? Дерева старі або молодий гай? Ну!

- Пахне болотом і дуже старі кострубаті дерева, - тут пролунав постріл, і Еріка закричала, але вже від болю.

За знаком Тайгера за ним послідувало ще кілька воронів.

    Нога дуже боліла вище коліна. Бігти далі не було й мови. Вона лежала на землі і стогнала, намагаючись затиснути рану рукою.

- Я все ж таки підстрелив нашу косулю! - зі зловтіхою вигукнув один з переслідувачів, хтиво обмацуючи її. - Що ж ти дурненька, нас так заганяла?! Доведеться за це розплачуватися! Рон, придержи її, чур я перший!

Все перемішалося, і біль, і жах і огида! Еріка відбивалася і кричала, поки один з них стягував з неї джинси, а інший затиснувши їй руки, намагався обслинити їй рота. Грубі чоловічі руки рвонули трусики і вп'ялися в стегна. Вже знесилена Еріка відчувала, що втрачає свідомість. Тільки раптом, на того, хто намагався першим залізти на неї - зверху впав оскаженілий Зак, який одним рухом зламав шию її кривднику! Двоє інших було кинулися до Заку, але на них ззаду напали інші енеки. Зак згріб в оберемок тремтячу від жаху та сліз дівчину. Тайгер присів біля чоловіка, який нерухомо лежав на землі.

- Він мертвий. Ти вбив його, Заку. Значить, зробимо так , - впевненим і зібраним тоном вимовив він. - Не будемо втрачати шансу. Твоєму становленню бути, раз є жертва - обряд відбудеться сьогодні. Отаре, Фаді подбайте про цих двох виродків, а ти Заку - іди до батька, і захопи з собою труп. А я відвезу Еріку до лікарні! Швидко, зникли всі без сперечань!!!

 Метнувши на Еріку стурбований погляд, нервово граючи жовнами, Зак піднявши труп чоловіка , згорнув його в свій кокон, обернувшись вороном. Отар і Фаді підхопивши ще двох живих чоловіків, які валялися без свідомості - потягли їх далі в ліс з такою легкістю, ніби тягнучи порожні кулі. Не гаючи часу, Тайгер витягнувши свій пасок, присів біля Еріки, зі знанням справи перетягуючи їй поранену ногу. Потім, так само мовчки, стягнув з себе футболку і надів її на шоковану дівчину, з якої здерли весь одяг.

- Ти як? Еріко? Подивись на мене. Він зґвалтував тебе? - Тай легенько струснув її за плечі.

- Не встиг, - знесилено вимовила вона. - Майже. Ви вчасно. Я ... ніколи ... не відчувала такого кошмару наяву. - Еріка знову схлипнула. - Ти теж намагався, але ...

- Е ні! Не треба мене з ним порівнювати! - різко перебив її Тай. - Тоді я просто намагався налякати тебе, щоб ти трималася від енеків подалі. - Він підхопив її на руки і впевнено поніс, огинаючи дерева, продовжуючи розмовляти з нею. - Ти втратила багато крові, я постараюся якомога швидше доставити тебе до лікарні. Але поясни мені спочатку, що ти тут робила вночі?

Тайгер ніс її як дитину, і вона , обіймаючи його за шию, підняла на нього свої скривджені заплакані очі і прошепотіла:

- Твій батько прийшов до мене і запропонував угоду - я негайно їду, а він рятує мого брата. Гектор дав мені якийсь камінь, який для чогось приховував би мене від вас, але ... поки я бігла я його загубила. Машина несподівано заглухла, а потім з'явилися ці. ... Не потрібно в лікарню, Таю! - Еріка різко сіпнулася. - Якщо я повернуся, Дену не стане легше! Мені потрібно виїхати, ... далеко.

- Прямо зараз поповзеш ловити чергову попутку? Ненормальна, якщо не дістати кулю - ти стечеш кров'ю, і татко замість сина поховає дочку! Ми повертаємося до Грінсвіля! І я дуже не люблю, «напіводягнена міс» коли зі мною сперечаються!

- Таю, ти ж чаклун! Залікуй мені рану та відпусти. Мені не можна до Грінсвіля! - з гіркотою благала Еріка, заглядаючи в ці темні очі, в яких  відображалися зірки. - Допоможи мені! Прошу!

- Чаклун не боженька і не фокусник! Є речі, правила яких незмінні! Я можу зупинити кров, полегшити біль, але я не можу наказати пулі виповзти назад! А раптом зачеплена кістка! Я не знахар, я - енекський воїн наставник! Ти занадто багато від мене хочеш!

- Значить, звернутися в ворона це раз плюнути, а витягти кулю дудки? - Еріка насупилася, сердито глянувши з-під лоба.

- Саме так! Ось в ворона легше простого, але в той же час мені доводиться пріючи та пихкаючи тягти на руках дівчинку-скалку, через весь ліс! - пожартував Тайгер. - Що ще конкретно говорив тобі мій батько?

- Яку нісенітницю, я не вникала.

- А ось це дуже погано. Не вникаєш, морочиш людям голови, готувати не вмієш, а тільки танцюєш і спокушаєш хлопців! Так ви з Заком до одуріння підходите один одному! Лобуряка і вертихвістка!

- Що?! А ну пусти мене, придурку! - розлютилася Еріка, вириваючись і Тайгер навмисне розтиснув руки, щоб показати їй, як сильно вона зараз від нього залежить. Еріка спробувала ступити пораненою ногою, але її пронизав такий  нестерпний біль, що хитнувшись, вона застогнала, шукаючи опори у Тайгера і одночасно сердячись на нього.