Глава 20

Тепер вони цілувалися довше. Заспокоєна його присутністю, Еріка з почуттям обіймала хлопця , не бажаючи відриватися від таких привабливих для неї губ, навіть забувши, що поруч сидить абсолютно приголомшений брат.

- Мені доведеться змусити його це забути, - тихо вимовив Тріш, продовжуючи закохано дивитися на дівчину, а Ден відчув, що не може поворухнутися.

- Не треба, Блеквуди не підходять до нього! - запротестувала Еріка.

- Гаразд, я подумаю . Зараз не до цього. Дене, залиш нас. Будь ласка, - не дивлячись на хлопця, кинув Тріш.

- Знаєте ви ... ви там усі ... щось курите! Еріко? Як ... це ... - Ден не міг підібрати слів. Але коли він несподівано наштовхнувся на твердий погляд Тріша – одразу вибіг так і не доказавши.

- Загалом, до того , що я дізнався, поки мене не було додалося дещо ще. Поки не питай, добре? - заговорив Тріш, поспішно виймаючи телефон і шпильку. - Сьогодні ввечері ми з тобою про все поговоримо , обіцяю. А тепер я повинен робити вигляд, що підкоряюся Тайгеру, - з цими словами, Тріш набрав номер старшого кузена , уважно вислухавши його вказівки.

- Вибач, - прошепотів Тріш, благально глянувши на Еріку, уколовши  її шпилькою спочатку в ліве плече, а потім в праве зап’ястя. Еріка обурено скрикнула. А Тріш щось швидко сказавши Тайгеру енекською, засунув слухавку в кишеню, і схопив дівчину на руки.

- Тріше ..., - напружено вимовила Еріка вже панічно боячись та не розуміючи  того, що відбувається.

- Знаю, виглядає абсурдно. Але , схоже, я тебе виписую. Зараз ми поїдемо до  маєтку, і Тайгер дасть пояснення. Довірся мені, все буде добре.

- Я так сумувала за тобою, здається, що минула ціла вічність, - видихнула вона, коротко поцілувавши його в губи. І тільки Тріш зібрався винести дівчину з палати, як дорогу їм перегородила медсестра.

- Куди це ви зібралися? Доктор повинен ще зробити перев'язку! Давай назад, хлопче, потерпи ще трохи! - скомандувала жінка, навіть не підозрюючи, що в наступну хвилину вона слухняно виконає все, що їй скаже цей хлопець. Тріш швидко торкнувшись її чола двома пальцями, промовив чітко й виразно, рівним наказуючим тоном:

- Ви не будете мені перечити. Дівчина піде зі мною. Доктору поясните, що за її одужанням буде стежити її батько. А Філіпу Мейсену ви скажете, що Еріка захотіла повернутися додому і що вона чекає його там. Через десять хвилин ви вийдете з цієї палати і вирушите по своїх справах!

Медсестра загальмовано кивнула. А у Еріки відвисла щелепа, спостерігаючи з боку, як спритно такий милий на вигляд хлопець маніпулює людьми, граючи зі своєю силою.

- Мені все-таки варто тебе боятися, - посміхнувшись, прошепотіла вона, коли він дбайливо посадив її в машину.

- Так, - багатозначно кинув Тріш, посміхнувшись своєю найбільш загадковою усмішкою. - Того що я перестану стримувати свої почуття. Ти ж не знаєш всієї повноти, що ховається за моєю незворушністю.

- Тріше ... я не хотіла ... їх цілувати, але ...

- Я знаю, соялан, не потрібно, - Тріш до болю стиснув вилиці. - Ми з тобою тоді негласно відчули себе парою, відрікаючись від минулих зв'язків. Але справжній Еріці, яка чекала на мене, все ж таки стало шкода Зака, правда? І я розумію чому, я ж не покидьок. Він мій брат, мені важче подвійно. Давай домовимося, що ти більше не будеш переді мною постійно виправдовуватися. Коли ти дізнаєшся причину своєї поведінки - ти зрозумієш чому.

- Вона серйозна?

- Дуже, - Тріш зміряв її уважним поглядом. - Тільки не бійся. І не здавайся. Тому що я здаватися не збираюся.

- Ти постійно, з самої нашої першої зустрічі дивишся на мене так, ніби розбираєш по молекулах, і кожна моя окрема частинка тягнеться до величезного магніту на ім'я Тріш Рокатау. Я поводжусь з тобою як закохана кішка, і боюся, що саме я видам нашу таємницю.

- Будемо імпровізувати на ходу, - знизав плечима Тріш, рухом голови відкидаючи чубок. Його очі щасливо усміхалися. І нехай десь там, його душа стискалася від побоювань, але ж Еріка була поряд і вона боролася за свою любов до нього.

Не тільки Еріку, але і Тріша насторожило те, що біля маєтку Блеквудів зібралася мало не вся доросла чоловіча частина громади, десятка з три енеків.

- З якого приводу збори? - здавленим голосом запитала Еріка, не поспішаючи вибиратися з машини.

- У мене поки тільки припущення, - прошепотів Тріш, беручи її на руки. - Гей, все нормально, тебе тут не образять.

«Не те, вже з ранку зі мною щось не те, - промайнуло у неї в голові. - Я не можу володіти собою, відчуваю дивні чужі мені емоції. Я немов роздвоююся і перебуваю в двох місцях одночасно. І чому мене починає бити тремтіння при одному тільки погляді на Тайгера? »

- Тріше, придержи дівчину, - Тай вийшов і повернувся до присутніх, - Заку, йди сюди, - наказовим тоном кинув він братові. - Хочу звернути вашу увагу, енеки, на один доконаний несприятливий факт. Виявляється рідко, але бувають побічні наслідки від проведеного ритуалу становлення. Подивіться всі ось на цю парочку! - спочатку Тай показав рукою на Еріку, потім на Зака. - Заздалегідь прошу вибачення у міс Грінсвіль, але так треба для наочності! - І він раптом різко смикнув за волосся Зака, який стояв поруч із ним. А Еріка скрикнула в ту ж секунду, відчувши на собі цей неприємний біль. Потім вивернувши братові руку, Тайгер з силою викрутив її йому за спину, і Еріка абсолютно нічого не розуміючи, знову скрикнула від болю в плечі, хитнулася і сперлася на Тріша.