Глава 23

- Може, Тріш хоче показати, що в нашій родині не всі такі виродки, як деякі! - огризнувся Зак. - Просто дивуюся, що заздрість може зробити з людиною, навіть з таким, як ти!

А в цей час, Тріш вловив ще одну її думку - спогад про те, як вони танцювали з нею в музичному відділі . І щоб хоч якось розвіяти цю обтяжливу справжню реальність, він вирішив зробити для неї хоч щось приємне. На кухні раптом заграла музика, популярний танцювальний хіт.

- Я ж не був на весняному балу, де ти з усіма танцювала, - сказав він, піднімаючись і простягаючи їй руку. - Може, надаси мені зараз таку можливість?

Еріка радісно кивнула, потягнувшись до нього відразу двома руками.

- Еріко, у тебе ж нога! - зробив спробу втрутитися Зак, але вона його вже не чула.

Вони танцювали нешвидко, але в той же час з якоюсь запальною чуттєвістю. Притулившись до нього спиною, вона відчувала його і рухалася з ним в такт. Його руки обіймали її, а його стегна змушували так само плавно обертатися і її. Прибравши в сторону волосся, Еріка дивилася на нього через плече, і на її губах грала загадкова усмішка. Тріш також  не зводив з неї очей, відчуваючи в своїх руках її податливе тіло.

- Не знаю як ти, але я б на твоєму місці вже ревнував, - знову підчепив брата Тай , - Дивись, Заккарі, як би тобі не проґавити свою красуню!

На що той лише зміряв його нищівним поглядом, і знову втупився на танцюючих. Очі Тайгера підозріло примружилися, коли він помітив, як дівчина поклала свої руки поверх долонь Тріша, і як його щока була притиснута до її обличчя.

Але тут, раптом невдало повернувшись, Отар як би випадково пролив на Тайгера, а заодно і на Зака, що стояв поруч із ним, велику чашку гарячого чаю, тут же відволікаючи їхню увагу на себе. Обидва брата скрикнули, обурено втупившись на старшого рідного брата Тріша.

- Щось я ... сьогодні вочевидь не мій день, - вибачаючись, знизав плечима Отар так вдало розігравши незграбність . - Ну, вибачте, я ж не хотів.

- Я дивлюся присутність тут цієї істоти жіночої статі, агресивно позначається на всіх без винятку, - процідив, вилаявшись Тайгер, прямуючи до дверей. Слідом за ним переодягатися попрямував і Зак.

Коли музика змовкла, на кухні залишилися лише Еріка, Тріш та Отар, який пильно стежив за братом, нервово постукуючи кінчиками пальців по столу.

- Я тут дещо дізнався, - промовив Отар, глянувши в проникливі очі Тріша. - Ти ж знав, що я відверну їх, так? Це було страшенно нерозумно!

- Ні, якщо порівнювати чим ризикуєш , і чим варто дорожити, - спокійно відгукнувся Тріш, підходячи ближче,  все ще не відпускаючи Еріку.

- Вас видають очі! - Отар подивився спочатку на дівчину, потім на брата. - Вам взагалі не варто наближатися один до одного у всіх на виду!

- Ні, - похитав головою Тріш. - Я хочу намацати найгострішу грань і почути, як прокляття буде дихати мені в потилицю. Я буду поруч з Ерікою, щоб дати їй можливість бути собою.

- Ти самогубець, - прошепотів Отар.

- Значить, я помру закоханим! - зухвало посміхнувся Тріш , поцілувавши їй руку на прощання .

- Ласкаво просимо до родини! - уїдливо пробурчав Отар, нагородивши Еріку важким поглядом.

       Один зі старших Блеквудів, батько Тріша, намагався донести до неї неможливе. Навас говорив зрозумілою з нею мовою, і тим не менш Еріка не розуміла його. Що означало коливання енергетичних хвиль, ниті зв'язку, межі площині сили? А слова заклять енекською мовою - були для неї все одно, що темний ліс. Навас терпляче починав пояснювати знову і знову, але дівчині, яка звикла сприймати світ по-своєму - змінити своє сприйняття було дуже складно. Вже вдесяте за останню годину Еріка нещасно зітхнула:

- Відчуваю себе останньою дурепою, - простогнала вона.

- Навасе, ти ж бачиш - нічого не виходить, - проказав Тайгер, звідкись  з'явившись. Еріка сиділа до нього спиною, тому вона не могла бачити, як довго він там стояв.

- Чому ви не хочете зробити простіше, і не мучити себе, та й її теж?

- Таю, займися своєю справою, - насторожившись, стримано відповів йому Навас і тут же його очі перетворилися в дві підозрілі щілини. - Твій батько хоче, щоб дівчина навчилася елементарному, на всяк випадок, хіба мало що трапитися в житті. А це ж вже цілих два життя - її та твого брата.

- Ті, хто раптом захоче їй нашкодити, щоб угробити Зака, застосують щось набагато більше, і елементарні знання в такому випадку будуть до одного місця! - Не вгамовувався Тайгер. - Гаразд, давай я їй допоможу! - і він впевнено попрямував до дівчини, що сиділа на траві і слухала тишу, як наказав  Навас.

- Тайгере, не смій втручатися, я сам розберуся! - обурився Навас, кинувши погляд, на визирнувшого з-за стайні сина. Тріш застережливо похитав головою, подаючи йому знак не втручатися.

Усе ігноруючи, Тай сів впритул позаду Еріки, притиснувши її до себе, однією рукою обхопивши за талію, а іншою за лоба.

- Еріко, закрий очі, - пролунав у неї над вухом його вкрадливий голос. - Що ти відчуваєш? Зосередься!

Але зосередитися не виходило! Немов з глибини, проти волі на неї нахлинули спогади, тремтливі, хвилюючі образи поцілунків з Тайгером – соковиті, обволікаючі її відчуття, що захоплювали за собою, немов гірська річка. І цей же вируючий стан знову виник у неї всередині, обдаючи жаром. Він був так близько, і Еріка була впевнена, що Тай навіть відчуває, як б’ється її серце.