Глава 35

Він півтори години , під палючим сонцем, мужньо ніс її на руках, так як тепер він не міг згортатися з нею у кокон. Еріка навіть заснула , не розтуляючи рук, навколо його шиї . І не відчула, як він опустив її на матрац в їхній хатині. Не почула бурчання Дена і неспокійного каркання ворона. Змучена, вона забулася сном без сновидінь, немов зникаючи на деякий час з цього життя.

   Еріка з подивом зняла у себе з чола мокру ганчірку та сіла, відчувши страшний спазм в животі. Вона застогнала, і на ці її стогони з кухні виглянув Зак. І знову він виглядав занадто вже стривоженим. Коли Зак хвилювався, його очі міняли не тільки свій колір, але і форму. Без слів опустившись біля неї, він лагідно погладив її по голові , і це теж говорило про те, що енек досі перебуває в ступорі .

- Навіщо ви поклали мені компрес? І що у тебе з обличчям? Заку, припини мене лякати!

- Ден вирішив, що у тебе тепловий удар, - відкашлявся Зак. - Після того, як лікар запевнив його , що це не малярія. ... Ти проспала дві доби, Еріко, і налякала нас до чортиків. Як ти себе почуваєш?

- Дуже хочу їсти, ... задається.

      Коли насичення заспокоїло її організм, який до цього чогось вирішив збунтуватися, Еріка , нарешті , відсунула від себе тарілку, подумки відмічаючи про себе, що Зак відмінний кухар, не рівня їй, до її власного сорому.

- Заку, мене турбує це твоє бажання поділитися силою з мамбе. Де гарантія, що вони не висмокчуть її з тебе повністю? Що їм завадить вбити тебе заради цієї вашої магії? Хто-небудь до тебе, робив щось подібне? Може, це і правда дуже ризиковано? - промовила вона. - Останнім часом ми якось усі стали кидатися з крайності в крайність. Господи, ця невизначеність виводить мене з себе!

- Якщо що, ти допоможеш мені, - спокійно промовив Зак. - Ти ж поділишся зі мною, якщо я раптом залишуся ні з чим? Принаймні, я дуже на це сподіваюся! - він посміхнувся, - Ризикувати завжди веселіше. Ти ж знаєш, що почуття, які виникають під час усвідомлення ризику - найкрутіший наркотик? І  твій брат теж на нього підсів. Здається, він передумав бути юристом, Ден вирішив стати репортером з гарячих точок. Але це все потім, і мамбе, і Дені з його шаленим запалом, розкажи мені що все-таки з тобою сталося там, в савані , і чому я не можу побачити?

- Всі таємниці нам знати не дано, а тільки ті, які розкриваються перед нами самі, - раптом проказала Еріка енекською, дивуючись сама собі, звідки вона взяла цей афоризм. - Круто так? ... Зі мною відбувається щось дивне, Заку. Я відчуваю, що змінююся, стаю якоюсь іншою людиною, але це не пов'язано з моєю вагітністю, це щось інше. Ось знаєш, чого б я зараз хотіла? - її очі з малахітових стали темно сірими, пухкі губи розкрилися чекаючи його відповіді, але саме вони змушували Зака віддати їй все, що вона попросить, навіть якщо в цей час року, стояла звична посуха, і дощі очікувалися тільки через кілька місяців.

Не змовляючись, вони взялися за руки та вийшли на подвір’я. Вони не розривали сплетених пальців і перетікаючих з одного в інший поглядів. Зак почав шепотіти заклинання енекською, а Еріка стала повторювати за ним. Через деякий час хмари почали згущуватися, взявшись нізвідки. Піднявся вітер, який погнав пилову бурю. Перед дощем природа захвилювалася, напружилася, а з першими краплями розслабилася, захоплено приймаючи благодать. Коли перші краплі впали їм на обличчя, Зак здригнувся від пристрасті, яка раптом його накрила. Відчуття дежавю. У перший раз вони теж цілувалися під дощем.

Злива потоками рушила на землю, але це тільки сильніше розпорошувало їхнє почуття. Вони цілувалися з такою ж несамовитою пристрастю, з якою вирувала  стихія.

Еріка сама стрибнула на нього, обвиваючи його тіло ногами, даючи йому право зробити те, що раніше йому було недоступно. Вони кохалися прямо посеред дороги, під проливним дощем, який стояв стіною. І як тільки його почуття вибухнуло у неї всередині разом з його схлипом задоволення  - дощ потихеньку почав стихати. Зак повільно опустив її на землю, і з-за хмари визирнуло сонце. Вони стояли один навпроти одного важко дихаючи, не відриваючи поглядів. Зак був в повній розгубленості, він не розумів, чому це сталося саме зараз, адже дівчина була запечатана особливим заклинанням, яке повинно було зруйнуватися тільки після народження дитини.

- Я кохаю тебе, - прошепотів Зак. - Було по божевільному здорово, ... хоча я і не розумію, як це сталося, - тихо промовив він, притискаючи її до себе.

- Це я зробила. Я ... впустила тебе , - відповіла Еріка , ховаючи обличчя у нього на грудях.

Скинувши з себе мокрий одяг, Еріка раптом задивилася на себе у дзеркало, яке відображало її в повний зріст. Вона задумливо погладила себе по вже злегка опуклому животі, насилу намагаючись стримати те, що переверталося у неї в душі. Ззаду до оголеної дівчини ступив Зак, обійнявши її, він зустрівся поглядом з її відображенням .

- Ти так і не сказала, чи зможеш ти мене пробачити, за все це? - прошепотів він. - За те, що я накоїв у Грінсвілі, за те, що так люблю тебе?

- Я пробачу тебе, Заккарі Блеквуд, ... якщо ти не будеш змушувати мене ... готувати, - з серйозним виглядом відповіла Еріка, озираючись до нього , щоб бачити ці оксамитові очі з близька. Зачекавши, вона стримано посміхнулася йому.

- Не проблема, - знизав він плечима. - Але я розраховував, що ти сама захочеш навчитися, ... хоча б заради своєї дитини.

- Я ... боюся його розчарувати, - помовчавши, прошепотіла Еріка, і в її очах тут же блиснули сльози.