Глава 46

- А ви чули, що мерія Грінсвіля влаштовує танцювальний конкурс? - ніби між іншим поцікавився Ріан, тоскно розглядаючи стелю в загальній кімнаті маєтку Блеквудів.

- Що ти пропонуєш? - не відриваючись від книги, запитала у нього Еріка.

- Ти ж любиш танцювати, - знизав плечима Ріан. - Ви з Трішем могли б взяти участь. Весь прикол в тому, що переможцем виявиться той, хто довше протримається на танцювальному майданчику, змінюючи партнерів. Конкурс буде проходити під гаслом «Хто витриваліший Він або Вона?», Напевно, черговий захід феміністок, які все хочуть довести світові, що жінка це теж саме, що і чоловік.

- Тобто, ти натякаєш, що ми з Трішем могли б позмагатися між собою ? А заодно розважили б Ріана Блеквуда, який раптом занудьгував?

- Ну, або так, - не приховуючи іронії, відповів Ріан. - А що, буде весело! Він проти тебе, перетанцюєте з усім Грінсвілем, поки хтось із вас не здасться, але в підсумку приз же  все одно залишиться в родині. Слухай, ви такі серйозні, такі правильні з боку, все ховаєте свою пристрасть, виплескуючи її десь в темряві під ковдрою, обходите Зака десятою дорогою, а всі і так все бачать і відчувають! Коли ви з Трішем разом навколо вас простір стискається в кільце і вібрує, навіть у вухах починає дзвеніти. Не треба стримуватися, від енеків  нічого не приховати. Можна подумати, що якщо ви займаєтеся любов'ю за кілька кілометрів, то про це ніхто не знає! Узнають, якщо захочуть, і Зак може.

- Як мене дістала ця твоя манера пхати носа в наші справи! Збоченець! Коли ж ти, нарешті, одружишся і займешся своєю ковдрою ?! - не витримала Еріка, обурившись, але без злоби. - Ти ж прекрасно знаєш, чому ми себе так поводимо, чому не ходимо в обнімку,  не цілуємося на кожному кроці,  воркуючи у всіх на очах! Тому що Зак ... все ще відчуває, він ... так дивиться на мене, ... незважаючи навіть на те, що поруч з ним Айша. Потрібен час.

- Зак буде кохати тебе до останнього биття свого серця, незважаючи на те, що буде спати зі своєю негритянкою, настругавши з нею купу маленьких Блеквудів! - стукнув по столу Ріан. - Але ти не зобов'язана до пенсії позбавляти себе задоволення та розваг! Ризикуй, грай, живи! Досить думати, що правильно, а що ні, і перетворюватися на зануду! Я ясно висловився?

- Як завжди, мій ексцентричний янгол охоронець! - Еріка мило зморщила носик. - Добре, я піду на цей безглуздий конкурс! Задоволений? І тільки спробуй не танцювати зі мною!

Тріша довго вмовляти не довелося. Була в цього хлопця авантюрна іскра, але він умів балансувати в розумних межах, відчуваючи рамки, що завжди допомагало йому вибиратися з колотнеч і тверезо зважувати ситуацію. Тим більше, Тріш обожнював танці і танцював вельми непогано, хоча у Еріки було інше визначення - «божественно».

           Як завжди мешканці Грінсвіля любили  гуляння, збираючись в парку, де гриміла музика і роздавали безкоштовні частування. Спочатку бажаючих брати участь в конкурсі було багато, але з часом вони почали потихеньку здавати свої позиції та вибувати. Еріка танцювала з батьком, з Ріаном, з братами Тріша, з усіма бажаючими, головне було не зійти з дистанції. Тріш теж танцював з усіма бажаючими жінками та дівчатами і виглядав досить бадьорим, кидаючи  посмішки в сторону коханої Еріки. Добре що, швидкі танці іноді змінювалися повільними, щоб можна було хоч трохи перевести дух, але через чотири години такого марафону, незважаючи на свою любов до танців, Еріка відчула моторошну втому.

За весь час проходження цього конкурсу Зак жодного разу не танцював з нею, хоча Еріка знала, що він з Айшою теж був  тут. Коли ж заграла чергова повільна мелодія, Еріка з полегшенням зітхнула, вишукуючи очима чергового партнера, в надії на комусь повиснути та відпочити.

Її серце стрепенулося, коли вона побачила Зака, що прямує до неї. Він дивився їй прямо в очі, високий, широкоплечий, гарний, з зухвалою посмішкою на губах. Айша навіть вся стиснулася, коли Зак йшов до Еріки, немов фізично відривала його від своєї душі. Темношкіра дівчина з племені мамбе любила Зака до нестями, навіть знаючи про те, що її він любити так не зможе, що його серце випалила інша любов - висока, струнка, з ніжною світлою шкірою, з шикарним кучерявим каштановим волоссям, з очима кольору моря не те синіми, не те зеленими, дівчина, чиїм ім'ям він її іноді називав уві сні - Еріка.

Після їхнього прощання він доторкнувся до неї вперше, обіймаючи її за талію.

- Ще не відвідують думки плюнути на все і де-небудь витягнути втомлені ноги? - промовив він.

- Ще як відвідують, - посміхнулася Еріка, обвиваючи його руками за шию. - Але я ж не можу здатися і підвести феміністок .

- Ти як завжди до всього підходиш пристрасно і відповідально, і якщо це така масштабна акція - одну я тебе тепер ні за що не кину, - пожартував Зак.

З ним вона танцювала інакше, ніж з іншими до цього. Як дозволяла йому себе обіймати, притискаючи до себе, як вільно почувалася в цих обіймах. І якщо поглянути з боку, безпомилково можна було визначити, що між цими двома була пристрасть, і що залишкові почуття зберігаються досі. Дивлячись на них, за останній час такого незворушного Тріша перший раз вкололи отруйні ревнощі довгим та гострим жалом . Коли Зак обіймав Айшу - у нього не блищали так очі, і не світилася посмішка. Зак продовжував кохати його дружину, і це було зрозуміло всім, навіть Айші.

Зак станцював з нею ще два швидких, його руки вміло обертали дівчину, а еротичні рухи були для нього навіть звичними, коли він відчував її поруч з собою. Танцюючи з Заком, Еріка раптом відчула прилив сил.