Третім будеш?

Хороші дівчата западають на поганих хлопців

Тільки не думайте, що я, ніби принцеса на горошині, не могла до ранку заснути через той жахливий храп або через незручну піщану постіль.

Поклала під голову рюкзак з дідовим спадком і заснула, мов дитя - без сновидінь і каяття.

На ранок  мені одночасно захотілося попити, попісяти й особливо - помитися, щоб від мене відлип цей пісок. А як митися,  коли у рюкзаку повна банка зелені й поряд вчорашній недодушений з бандитською пикою?

Домовилися митися якомога далі один від одного.  Хоч усе було видно, але я б встигла вискочити з води, якби він підійшов до рюкзака.

Цікаво, чим би це мені допомогло?  У нас вагові категорії ну зовсім різні й  не на мою користь. Та чомусь так було спокійніше.

Але він не підходив. І навіть не дивився в мою сторону. А я дивилася. Вночі не вдалося все уважно розгледіти. 

Красиво, чого там. Все ж студенти не такі фактурні, хоч би й спортивні. Бо вони ще діти в порівнянні з такими от типами підозрілої зовнішності.

Витерлася прямо в купальнику, нічого світити відсутністю принад перед таким фактурним мачо. Не те щоб його експертна думка мене хвилювала, але ж  і повертатися до життя треба сильними сторонами. А фігура у мене як раз слабка ланка.

При світлі одним оком глянула на банку. Що ж там за папери, що дід мені написав? Послання з тої сторони життя. Але мені не моторошно - то ж від дідуся. 

От зовсім зараз не в тему цей голомозий з татушкою. 

Так би спокійно сіла в тіньочку, все б розклала, роздивилася, поплакала за дідом.

Ну ще встигну. Воно тут кілька років лежало. І явно нічого такого, що вимагає миттєвого прочитання, там немає. Але так хочеться. 

То наче повернутися трохи назад у часі, коли я була вільна пташка. І максимум, що мені в житті загрожувало -  не одержати кишенькових грошей, не піти з подружками  в кіно або на піжамну вечірку. І то тільки якщо буду неслухняна або не досить швидко думатиму,  коли дід перевірятиме домашку.

Ех. 

Діду, що ти наробив, нащо ти помер? Тепер от бідую без тебе.

Шкіру стягло від морської води. Зараз би в душ. Треба триматись цього голомозого. Він виведе до готелю в якомусь містечку. Може там можна буде хоч нормально помитися.

А номер там брати не можна.

Ніжно люблячий законний може уже знати моє теперішнє прізвище. Тому тільки за готівку і тільки у якоїсь бабусі, що про інтернет і не чула, мені тепер можна винаймати  сарай на літо. 

Гроші з банки не чіпатиму. Мені поки що вистачить заплатити за хату з того, що зараз є в кишені рюкзака. А там роботу знайду або подамся ще кудись далі.

Витягла здоровенну футболку,  що правила мені за нічнушку у свої й мої кращі часи. Вона дістає мені до колін, і завернутися в неї можна три рази.

Прощай, моя мила. Тут дядя з татушкою в біді. Треба допомагати людям по можливості. Так дідусь вчив. 

Правда він  ще вчив, що допомагати можна тільки тим, хто сам собі помагає. А не жде, поки йому манни небесної в простягнуті руки відсиплють. 

А цей жде чи сам собі помагає - не знаю.

- От,  держи, як налізе - носи. Можеш не дякувати. Нонейм і не нова.

- Як не хочеш, то й не дякуватиму. Не знаю, чи вона мене виручить. Поки дійдемо, можна  сильно обгоріти  без одягу. 

Просунув голову й ручиська в футболку. Та панічно затріщала у рукавах і горловині, але витримала.

Ну що ж. Зараз він нагадує просто дурнуватого відпочивальника,  що вирішив пройтися узбережжям босоніж і без капелюха.

- От у когось зраз буде сонячний удар. Лисина аж виблискує. - кажу злорадно.

- Це ти вірно підмітила. Але ж нічого на голову немає. То й пішли вже. Бо зараз ще можна терпіти, а через пару годин почнеться пекло.

Він нахилився підкачати холоші штанів, м'язи так і заграли. Половина моїх рафінованих однокурсниць віддала б рік життя за роман з таким бруталом. Хороші дівчата завжди западають на поганих хлопців. 

Я - ні. Хоча як пригадати, на кого я запала і чому тут, а не вдома…

Просто сміх. Куди не повернись - одні поганці. Тьху на них усіх. Мені оцей красень недодушений дістався в супутники лише на кілька годин. І нафіг не треба ніяких романів.

Ми все йшли й шли по розпеченій дорозі. Говорили мало, бо ні про що нам говорити. І краще не знати нічого одне про одного, а що взнали - забути. 

Йому, мабуть, легше.

Ті, що полінилися прикопати тіло, не шукатимуть його, поки сам не покаже їм, що живий.

А от мене шукають два таких палких мачо, що я навіть не знаю, куди від них можна забігти, щоб з гарантією.

У них мотивація - їх репутація і гроші. У чоловіка їх дуже багато. І все одно,  якщо розполовинити - жаба задушить. У коханого - не так, щоб дуже багато грошей на кону, але і їх разом з репутацією втрачати не захоче.

 У мене що?

Так,  дівчача примха. 

Ні грошей я від своєї втечі не отримаю, ні репутації, ні святого спокою. Як називають таких -  дурепа чи  оторва?

Одне добре - я мімішна й всім подобаюсь. Викликаю довіру і не викликаю страху. 

А від того голомозого я на місці  людей ховала б і гроші, і майно,  й симпатичних дочок.

Йти було жарко,  пісок якось просочився у кеди й натирав, шия погано гнулася після безпрецедентного єднання з природою і спання на рюкзаку замість подушки.

Та якось  добрели спочатку до колонки з водою, потім до хаток з козами й городів,що  знаменували  собою передмістя, а потім і до першого риночку,  де прикупили незнайомцеві  пластикові шльопки. А на кепку уже вільних грошей не вистачило, та мій супутник тим не переймався. 

Видно було, що йому не дуже добре, але дотерпить то готелю, куди дінеться.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше