Тринадцять

Глава 3

Наступного дня я прокинулася від того, що мене розбудила служниця, говорячи:

- Ваніто Еріко, прокидайтеся, я принесла вам сніданок, також, десь, через пів години прийде модельєр, його звати Маттітій он Аждахо, він найкращий дизайнер в нашому князівстві, тому має приставку до прізвища. - служницю говорила настільки багато та швидко, що забула навіть представитися, і мені довелося її зупиняти.

- Гаразд, але як тебе звати? - вона була гарна, на вигляд років двадцяти, мала каштанове волосся, заплетене в косу, сірі очі, акуратний прямий ніс, та невеликі губи. Одягнена вона була в сіру сукню довжиною до підлоги, і з білим коміром.

- А, вибачте, ваніто, мене звати Улита. Прошу до ванної кімнати вам потрібно вмитися, потім будете снідати. І поки ви будете їсти я вам зроблю зачіску, до речі, яку бажаєте? І вже після сніданку до вас прийде модельєр.

- Окей.

- Що? - я хотіла говорити далі, але Улита мене перервала, і я з непорозумінням на неї глянула, вона почервоніла і сказала повністю своє питання. - Що значить слово "окей"?

- Окей - це гаразд, чудово, добре і тому подібне. Зачіску мені просту просто спереду зібрати волосся і заколоти ззаду, а інше нехай буде розпущене. І що значить "ваніто"?

- Ваніта - це звертання до шляхетних дам.

Поки ми розмовляли, я дізнавалася більше про цей світ, а потім пішла снідати, їжа була дуже смачна, настільки, що я попросила Улиту передати мою подяку кухарю. В той час, коли я снідала служниця зробила мені зачіску, таку як я й хотіла, і зверху заколола червоною квіткою. Далі до кімнати зайшов чоловік, до речі, їла я в гостинній, що знаходиться за тими дверима, через які вчора виходив Дараявауш. Очевидно, чоловік, що увійшов є модельєром, оскільки прийшов він в дуже цікавому та екстравагантному одязі, з сумочкою в руці та з помічницями за спиною, що несли багато різних тканин. На вигляд, йому було років тридцять по-нашому, але якщо повноліття тут настає лише в тридцять шість, то я навіть не знаю скільки йому може бути. Волосся в нього зібрано ззаду в низький хвіст і дістає лише по лопатки й має русявий колір. Також він має зріст десь метр вісімдесят, він дуже високий, звичайно не настільки як князь, той взагалі приблизно два метри. І на перший погляд він є хорошою та цікавою особистістю. Він першим зі мною заговорив.

- Світлого таґо, ваніто Еріко. Мене звати Маттітій он Аждахо, більшість осіб з якими, я знайомий, звертаються до мене, називаючи мене енкік Маттітій, але ви можете звертатися до мене просто  на ім'я. - до цього моменту я якось і не задумувалася над його іменем, але зараз воно викликає в мене посмішку, оскільки воно досить кумедне і незвичне для мене, але не мені судити його ім'я, я в цьому світі лише другий день, і ще нічого не бачила і майже нічого не знаю. А що значить енкік дізнаюся трішки пізніше, але чомусь мені здається, що це щось схоже за значенням на слово ваніта, а для себе вирішила звертатися до нього "енкік Маттітій", оскільки він придумує та шиє одяг, то з ним краще мати доброзичливі стосунки.

- Світлого таґо, енкік Маттітій. - і далі він просто почав працювати, міряючи мої талію, бюст, стегна, і все це коментуючи.

- Яка ви маленька, худенька, у вашому віці коли залишилося два роки до повноліття дівчата в усіх місцях більші, хоча вони й вищі ніж ви. У мене для вас є одна гарна вже пошита сукня. Приміряйте її, а інші вже починаючи з завтрашнього дня будуть готові, і в міру того, як вони будуть зроблені, щодня будуть їх вам приносити слуги. Сельво, сходи принеси для ваніти ту маленьку жовту з червоним сукню, що стоїть в майстерні. - Сельва це одна з його помічниць, наскільки я зрозуміла.

Далі ми обговорювали одяг, на завтра він пошиє мені багато різних суконь та взуття. Штани тут, в князівстві Дхіраґоні жінки майже не носять, лише під довгу спідницю, щось схоже на легінси, коли катаються верхи на каллі -  це різнокольорові коні, на яких катаються тільки жінки, наскільки я зрозуміла. Чоловіки тут їздять на великих ящерах, схожих на динозаврів, яких називають саврами. Ми вирішили, що він пошиє мені багато різних суконь, не дуже пишних, деякі взагалі не пишні, всі сукні довгі, адже в князівстві Дхіраґоні, та й майже в усьому світі жінки носять довгі плаття, хоча є два князівства де цілковитий матріархат, і там жінки вдягаються так, як їм заманеться.

Сукня, яку мені принесла Сельва була жовто-червоною. Від верху до низу був плавний перехід кольорів від жовтого до червоного. Зверху по вирізу було вишито помаранчевими блискучими нитками візерунок, але це був не просто візерунок, а у вигляді кольє. Рукава були напівпрозорі, також напівпрозорою була тканина навколо нижньої частини сукні, і ця напівпрозора тканина навколо нижньої, так би мовити, спідниці, була не просто прозорою, а наче всіяною зірками. Загалом вона мені сподобалася, тому я одразу її одягла.

Після закінчення наших обговорень стосовно одягу прийшов Дараявауш, і відвів мене знайомитися з вчителями, вони всі були драконами. Ці два роки я буду вчити етикет, танці, політику, географію, економіку, закони світу та князівств (в кожному князівстві є закони, які відрізняються від інших князівств, та світу) основи магії та традиції різних рас, які живуть в цьому світі, до речі, я дізналася, що світ називається Шиоффа. Також, тому що він знає, що до  в цей світ я малювала, Дараявауш познайомив мене з найкращим художником князівства, якого звати Умарджон он Макара, і звертатися до нього можна енкік Умарджон.

Після знайомства був обід. Оскільки значну частину сьогоднішнього дня я провела разом з енкік Маттітієм, вибираючи та обговорюючи мій майбутній гардероб, то навчатися сьогодні не було коли. До того ж я тільки вчора потрапила в цей світ і мені потрібно звикнути до цього.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше