Рімас дека Нерайд

В цей же день в князівстві Кірфід

Скільки себе пам'ятаю, ми з моїм братом Сольвейгом завжди знали думки один одного, між нами з дитинства, можливо, навіть з народження був дуже сильний та міцний ментальний зв'язок. Ми з ним близнюки, ну як близнюки радше двійнята, але ми ніби віддзеркалення один одного, тільки один світлий, а інший темний, що не стосується наших характерів, а лише зовнішності. Танде у нас різні, але одна мотіна. Скільки я пам'ятаю наше життя, але наша мотіна ніколи мене з моїм братом не любила, а також забороняла любити нас нашим танде, чи принаймні показувати свою любов до нас, а можливо вони й самі нас не любили. А також мотіна казала, щоб ми завжди називали її кхосаною Еліаною, хоча старшим сестрі та братові не забороняла називати її мотіною.

Але сьогоднішня наша з кхосаною Еліаною розмова взагалі перейшла усі межі! Правда, і зробити з цим ми нічого не можемо. Як тільки я та Сольвейг увійшли до її кабінету, вона одразу ж почала розмову:

- Завтра ви двоє повинні переміститися в князівство Лемперт, на весілля ішкрани Еріки Лелафо зі Скілуром дека Ірвес. А також ви залишитеся на бал з нагоди весілля. Це вже буде четверта її церемонія укладання шлюбу, і кожного разу зі своїм окунріном, та ще й за дванадцять днів. Тому я сподіваюсь, що для вас вона теж виявиться обінрін, стане вашою віріною, і ви покинете моє князівство. А ваша, як я сподіваюсь, обінрін не захоче стати правителькою в моєму князівстві. Після мене кхосаною має стати моя донька, ваша старша сестра - путера Арета. А якщо ж захоче, то я вб'ю спочатку її, а потім ви й самі помрете, після її смерті, якщо, звичайно, емепела Пульхерія не вб'є її перша, через загрозу для своєї влади, зі стількома-то вірами! - і кхосана Еліана почала сміятися.

- А нас тобі не шкода, якщо виявиться, що ішкрана Еріка наша обінрін, то коли вона помре, через місяць після її смерті вже і ми помремо?!! - викрикнув Сольвейг, а я в цей час йому в голові кажу: "Мовчи, за всі сто п'ятдесят чотири роки нашого життя було зрозуміло, що вона нас терпить лише тому, що якщо вона від нас позбавиться, її будуть засуджувати, а тут така нагода. Будемо ми в іншому князівстві чи помремо, їй без різниці"

Після мого брата викрикнула вже кхосана Еліана:

- Мовчати! Так, мені не шкода, адже такі як ви в нашій сім'ї ніколи не народжувалися, завжди лише в сім'ях наших підданих, а значить головною над вами завжди буде ваша обінрін. Ви будете відчувати всі її емоції, хотіти виконувати те, що захоче від вас ваша обінрін. Ви такі ж, як і ваші танде, але між вами велика різниця, вони народилися в простій сім'ї, а ви в княжій сім'ї, ваші танде підкоряються лише мені, а ви будете своїй обінрін. У вас у кожного мало б бути по дві обінрін, а виявилося, що одна на двох. Ви покриваєте ганьбою всю нашу сім'ю. Княжі сини й мають підкорятися якійсь обінрін. Якщо вашою обінрін виявиться ішкрана Еріка, це знизить сором нашої сім'ї, адже вона ішкрана двох князівств. - а потім вона розслабилася, посміхнулася та сказала - А тепер покарання за те, що ти, Сольвейг, підвищив на мене голос. Ви обоє весь свій резерв використовуєте для наповнення магією, цього накопичувача. - вона дала нам накопичувач, і продовжила говорити далі - Сьогодні обійдемося без тілесних покарань, адже завтра ви повинні мати неперевершений вигляд.

Після того, як ми наповнили камінь магією, ми знесилені повернулися до нашої кімнати. І хоча ми є синами кхосани Еліани - княгині князівства Кірфід, ми з братом живемо в одній кімнаті, до речі досить таки не великій, як для двох осіб, особливо якщо порівнювати з кімнатами старших сестри та брата, у яких і їхні окунріни та обінріни мають по окремій кімнаті.

Вже коли ми лежали у своїх ліжках я сказав своєму братові, хоча він і так знав мої думки:

- Ти знаєш, Сольвейг, я, мабуть, буду радий, якщо нашою обінрін виявиться ішкрана Еріка, принаймні, вона нас точно буде любити. А ще ми не будемо більше залежати від кхосани Еліани. Головним нашим з тобою завданням буде - захистити ішкрану Еріку.