Глава 16. Матвій

Літня ніч дихала спокоєм, але хвилі на поверхні моря стали ще більшими, грайливо гойдаючи Матвія у своїх обіймах. Тепер вода була прохолоднішою, проте навіть це не допомагало вгамувати пожежу, яка вирувала всередині. Відчуття від цього спільного купання виявилися набагато яскравішими, ніж Матвій міг собі уявити. Він хотів лише допомогти Ксюші розслабитися. Але не помітив, як втратив над собою контроль і завів дівчину трохи глибше, ніж планував. Цього вечора в його обійми потрапила сама ніжність — легка і тендітна. І Матвій насолоджувався нею, забувши про все. Смакуючи відчуття, втративши розум, не в змозі відпустити. 

Загорнувши Ксюшу у свою сорочку, Матвій хотів лише зігріти дівчину. Але зовсім не помітив, як опинився небезпечно близько до неї. Пекуче бажання з кожною секундою ставало все потужнішим і не було жодної впевненості в тому, що вдасться встояти перед спокусою. Від теплих дівочих долоней тілом неначе розходився електричний струм, який впевнено концентрувався глибоко внизу живота. А потім Ксюша лагідно торкнулася губами його губ. Це був навіть не поцілунок, швидше невагомий дотик ніжності. Але він ледь не змусив Матвія перейти межу і зробити те, про що він забороняв собі думати. Неочікувано було побачити від Ксюші таку сміливість. Але не можна скористатися ситуацією, бо на ранок дівчина може пошкодувати про зроблене. Матвій довго плавав у неспокійному морі, намагаючись придушити в собі бажання піти до Ксюші та взяти те, чого так відчайдушно прагнуло розігріте тіло. Він розумів, що дівчина не буде опиратися. Але хіба ж можна ось так нахабно скористатися нею для власного задоволення? 

Матвій наважився повернутися в будинок лише через годину та одразу рушив у ванну кімнату на першому поверсі. Треба швидко сполоснутися під душем і лягати спати. Помітивши на вішалці свою чорну сорочку, Матвій взяв її та з насолодою зарився обличчям у вологу тканину. Сорочка досі зберігала приємний аромат дівочої шкіри. Думки знову повернулися до недозволеної теми і Матвій поспіхом став під прохолодний душ. Він забрав Ксюшу до себе, щоб огорнути її турботою. Але не чекав, що буде так важко боротися з власними бажаннями.  

Ніч здавалася нестерпно довгою і Матвій майже не спав. Заплющуючи очі, він знову згадував тепло ніжної шкіри Ксюші та не мав сил викинути ці спогади з голови. О шостій ранку Матвій покинув марні спроби заснути, натягнув шорти та світло-сіру футболку і вирушив на кухню. Треба приготувати щось на сніданок. Перебравши в пам’яті кілька рецептів, Матвій зупинився на оладках з кардамоном під вишневим соусом. Взявши з поличок холодильника і кухонної шафки всі необхідні інгредієнти, він взявся до справи. Вже через пів години на тарілці утворилася гірка оладок, що розповсюджувала кухнею неймовірний аромат. Витягнувши з морозилки заморожену вишню, Матвій перейшов до приготування соусу. А потім зварив каву та кинув погляд на годинник. Лише початок восьмої. Йолоп! Навіщо було готувати сніданок так рано? Мабуть, Ксюша захоче поспати довше після вчорашнього…

— Доброго ранку!

Ніжний дівочий голос зупинив всі думки, змусивши серце Матвія різко вдаритися об ребра. Він озирнувся і побачив на порозі кухні Ксюшу. Дівчина виглядала трохи заспаною, проте аж ніяк не стала менш сексуальною. Короткий шовковий халат персикового кольору вільно облягав тендітну фігурку, розбурхуючи уяву та викликаючи в думках неймовірно спокусливі сцени. Розкішне волосся дівчини вільно розсипалося по її плечах густими хвилями, відтіняючи дивовижно гарні світло-сірі очі. Матвій відчував, що буквально плавиться від бажання. Мабуть, Ксюша хоче його смерті! Приходити на кухню в такому халатику, з такою посмішкою… Господи, як же стриматися?! 

— Доброго ранку! — хрипло промовив він. — Вже прокинулася?

— Я прийшла готувати сніданок, — Ксюша підійшла ближче, поглянувши на тарілку з оладками. — Але бачу, що цю місію ти взяв на себе.

— Ти ж моя гостя. Я повинен тебе годувати, — Матвій підійшов до кавоварки. — Будеш каву?

— Так, дякую! 

Матвій дістав з кухонної шухляди дві тарілки, а потім взяв з полиці чашки та наповнив їх гарячою кавою. Поставивши все це на стіл, що стояв біля вікна, він перевів погляд на Ксюшу. Дівчина з посмішкою спостерігала за ним, а на її щоках грав ніжний рум’янець. Як можна бути такою гарною та спокусливою? Матвій дістав виделки, поставив на стіл цукорницю, тарілку з оладками та маленьку соусницю з густим вишневим соусом. А потім відсунув стілець біля столу, запрошуючи Ксюшу сідати. Дівчина підійшла ближче, слухняно опускаючись на стілець. Матвій поклав на її тарілку три оладки, які здавалися йому найбільш симпатичними та полив їх соусом.

— Смачного! — посміхнувся він, сідаючи на стілець навпроти.

— Дякую, — Ксюша взяла виделку і скуштувала оладку. — Ммм, як смачно! Ти готуєш, як профі! Де навчився?

— У тата, — Матвій змусив себе відірвати погляд від обличчя, яке зараз здавалося йому найгарнішим у цілому світі та теж взявся за сніданок. — Мої батьки мають невеликий ресторанчик. Тато там шеф-кухар.

— А мама? — запитала Ксюша, з апетитом наминаючи оладку.

— Мама займається бухгалтерією ресторану та роботою з постачальниками продуктів. У неї чудові організаторські здібності. Тато жартує, що без мами його ресторанчик загнувся б вже через тиждень.

— Тепер зрозуміло, звідки в тебе вміння вести бізнес. А чому ти обрав готелі?

— Хотів створити місце, в якому інші люди могли б з комфортом відпочити, — Матвій посміхнувся. — А ще, як справжній одесит, я шукав сферу, в якій отримаю гарний дохід.