Твої смарагдові очі

33

Аліна
Стаття і репортаж про мене викликало фурор. Люди ділилися свої думками в коментарях і число підписників швидко росло. Я передбачала, що стану популярнішою, але щоб настільки навіть подумати не могла. Ігор просто іскрився щастям, наче це був його успіх, а не мій. Ліза також привітала, і ми з нею навіть влаштували наш традиційний вечір перегляду кіно. Потім звісно не обійшлося без душевних розмов. Як же добре, що у мене нарешті з’явилася подруга, з якою я можу всім поділитися. З Андрієм все також  просто прекрасно, ми багато часу проводимо разом і це просто круто. Мій рейтинг виріс просто неймовірно і тепер можна точно не хвилюватися, що робити, коли закінчиться контракт з Романом Миколайовичем. Мені навіть поступали пропозиції із-за кордону, чого раніше я навіть уявити не могла. 
Ось, наприклад, найбільш вдала пропозиція з’явилася на днях, мені зателефонували з однієї міжнародної фірми і повідомили, що я їх зацікавила як модель і вони б хотіли співпрацювати зі мною. Це був неабиякий шанс і стрибок у кар’єрному плані. Та і Італія мені дуже подобалася, проте було багато але. По-перше, я вже не зможу так активно вести свій блог, який став для мене більшою частиною життя, по-друге, наші стосунки з Андрієм вийшли на новий рівень і я б не хотіла їх втрачати, а по-третє, я сама не знала чи варто мені їхати за кордон, якщо і в рідному місті я була досить популярна й цього мені повністю вистачало. Найбільшим «але» в моєму списку звісно був Андрій. Я остаточно зрозуміла, що закохана в нього і це почуття більше, ніж просто окриляло. Звісно, я ще не повністю відмовилася від цієї пропозиції, а сказала, що мені потрібен час щоб подумати. Також вирішила ще порадитися з журналістом, бо з батьками я цього зробити не могла, вони все одно не зрозуміють і не підтримають. Тато і так, стиснувши зуби, дивився на мою роботу, а мамі здається взагалі все рівно.  Називається: роби що хочеш, лише не псуй репутацію сім’ї і свою. 
Потрібно ще порадитися з Лізою, може вона щось нормальне скаже, але найбільше я боялася говорити саме з Андрієм, бо не знала як чоловік сприйме цю новину. Адже зйомки можуть затягнутися мінімум на пів року, а то і більше. До того ж мене мучило те, що я повинна буду вже завтра зустрітися з Романом Миколайовичем, а сказати про це Андрію не наважувалася. Знаю я чоловіка, він ж мене туди точно не відпустить, а може ще піде на розбірки, а вони нічим добрим для нього не закінчяться, зі зв’язками Романа Миколайовича. Обманювати я жахливо не любила, але себе постійно переконувала, що роблю це на благо всім. Знала б я тоді як помиляюся, але передбачити майбутнє, на жаль, не можливо. Андрій мені сьогодні знову телефонував і запитував чи вільна я завтра, але відповіла, що хочу навідатися до батьків, бо щось давненько до них не заїжджала. Як мене вже дістала ця брехня, кожного разу її стає все більше і більше. Сподіваюся, що Андрій ніколи не дізнається, що я ходила на зустріч до Романа Миколайовича, бо чоловік мені цього ніколи не пробачить і навіть не буду здивована, якщо він перестане зі мною спілкуватися. Не знаю чому, але для журналіста зрада – це дуже болюче питання, він сам мені про це сказав, звісно деталей не розповідав, а я і не стала розпитувати. Можливо з часом, сам про все розповість. Для мене, наприклад, зрада теж є напевно найболючішим, бо маю вже не надто приємний досвід, дякуючи своєму колись коханому хлопцю і кращій подрузі. Ось саме вони дали мені урок на все життя. Можливо і в житті Андрія трапилося щось подібне і тепер він боїться знову обпектися. І тепер, коли я йду з Романом Миколайовичем на зустріч, я відчуваю, що зраджую йому і собі. 
Сьогодні останній день, коли я виходжу на роботу за контрактом, тому відзнявши відео ми влаштували невеликі посиденьки. За ці місяці, я вже встигнула звикнути до команди, а вони до мене і прощатися з ними було нелегко. Звісно що можливо ми ще десь і перетнемося, адже це життя. Перший тост виголосив фотограф. Дуже мила молоденька дівчина, яка мене, незважаючи на її вік, навчила багатьом речам і прийомам, які знадобляться мені в майбутньому.  
-    Пропоную тост, - розпочала Леся. – За нашу зірку Аліну, яка надихала нас на таку хорошу роботу. Аліно, ми тебе всі дуже любимо і не хочемо з тобою прощатися. 
-    Дякую, це взаємно. Ви дуже крута команда і вас мені буде страшенно не вистачати, - пропустила сльозу я. 
Всі ми стукнулися келихами, обійнялися і зробили прощальне селфі. 

Якщо книга вам подобається, то залишайте зірочки і коментарі, це додає мені наснаги і допомагає в творчості. Всім дякую, хто почав читати мою книгу, сподіваюся вона вам сподобається. 

Також бажаю вам залишатися здоровими в наш непростий час пандемії коронавіруса, як кажуть, температури вам 36, 6. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше