Розділ 19

Кетрін

Одягнувши червону атласну сукню міді з вузькими бретельками, відкритою спиною та невеликим розрізом спереду, поглянула на себе в дзеркало. Нерви були на межі! Вдих-видих…

Відчувши тремтіння в руках, стиснула кулачки. Оглянувшись, взула підбори й на останок ще раз поглянула на себе в люстерко. Я побачила себе з іншої сторони: волосся спадало локонами по спині, вечірній макіяж, помада кольору нюд на вустах і карі очі, в яких світилося щастя. Сьогоднішній вечір повинен бути особливим!

У глибині душі я боялася, що моя прихильність до Джона може стати болючою, й переживання з приводу цього були занадто сильними, які не давали раціонально мислити. Але зрештою, переборовши себе, відкинувши всі проблеми й навіть забувши на декілька годин про справу Герреро, журналістів, які активно почали переслідувати не лише мене, але й Джесс та Домініка, усміхнулася своєму зображенню та, взявши сумочку, вийшла з кімнати.

Джессіка та Домінік оглянулися. Дом прискіпливо оглянув мене з голови до ніг, насупився та, піднявшись із дивану, сказав:

— Кетрін, а це не занадто? Я буду хвилюватися за тебе!

— О, брате, припини! — закотивши очі, Джесс сіпнула брата за рукав. — У нашої старшої сестри сьогодні побачення! Вона вже доросла дівчинка!

Я засміялася й підморгнула Джесс. Домінік взяв мій чорний плащ та допоміг одягнутися.

— Гарного вечора, Кетрін! — поцілувавши в щоку, сказав.

Поки спускалася ліфтом, в голові роїлась купа думок. Ми з ним різні, дуже різні, але, мабуть, це і правильно. Джон і я, які дві швидкі сили, що прямують до перехрестя. Я в цьому випадку — великий бензовоз, а він — спортивне авто червоного кольору. Фігурально висловлюючись, в цій ситуації я, як вибух, котрий іноді відбувається й може призвести до катастрофи. Я витрачала масу даремної енергії, а Джон, в свою чергу, несподівано приходив на допомогу в екстремальній ситуації, давши не лише джерело сил, але й почуття, які знову сколихнули моє серце! Прагнення Джона опікуватися і вчити не дратувало мене, оскільки я не вважала його бажання проявом влади наді мною. Так, я могла сперечатися, із завзяттям примхливої дитини відмовляючись прислуховуватись до порад, але, не дивлячись ні на що, я не бунтувала проти його авторитету. Він розпестив мене своїм захистом! З ним я стала ніжною й вразливою, навіть якоюсь мірою занадто, але мені не було від цього страшно. Я знала, що тепер він моя сила й опора! 

З цими думками я вийшла з готелю й, зупинившись, побачила Джона, який стояв біля автівки. Наші погляди зустрілися. Серце, як птаха, виривалося з грудей. Я зробила крок, потім ще один…

Джон закричав і стрімко почав бігти в мою сторону. Оглянувшись, побачила пістолет в руках чолов’яги в капюшоні. Росс накинувся на чоловіка та збив його з ніг. Нас почали оточувати люди та охорона готелю. Чолов’яга, в свою чергу, почав кричати, закривати обличчя руками, й, коли Джонатана відтягнули від чоловіка, виявилося, що в нього був пістолет-запальничка.

— Джоне, досить!

Я схопила його за рукав. Він тяжко дихав і зі злим поглядом дивився на переляканого чолов’ягу. Не чекаючи більшого скупчення людей біля нас, потягнула чоловіка до автівки. Джон завів машину й зірвався з місця. Він був зосереджений на дорозі, і я, в свою чергу, мовчки сиділа, кусаючи вуста. Глибоко вдихнувши, заплющила очі. Промайнула думка, що перший раз у житті мені дійсно стало страшно! Я стала вразливою не лише через почуття до Джона, але й через відповідальність за життя Домініка та Джессіки! Нарешті мені дійшло, що більше ризикувати я не хочу!

Машина зупинилася. Відчувши дотик рук, відкрила очі й повернула голову до Джона. Він тримав мою руку у своїх долонях та, прискіпливо оглядаючи моє обличчя, був серйозним, як ніколи! Оглянувшись, побачила, що ми зупинилися на одному з причалів міста, з якого виднівся неймовірний краєвид на захід сонця. Я не витримала та потягнулася до чоловіка й, взявши руками його щоки, почала цілувати кожний міліметр обличчя. Джонатан голосно зітхнув й, взявши мене за талію, у відповідь на мої поцілунки перемістив мене на коліна.

— Поїздка в ресторан скасовується? — цілуючи чоловічі вуста, запитала.

— Я вже планую дещо інше, — відповів й, скинувши плащ з плеча, почав цілувати ключицю, плавно переходячи вище.

Його руки занурилися у волосся, а щетина лоскотала шию. З кожним поцілунком я тонула у своїх почуттях та бажала отримати більшого. Від ніжних та легких дотиків поцілунки вже переходили до більш палких, й згодом з причалу ми поїхали прямісінько в готель, в якому зупинився Джон.

Зайшовши в номер, без зайвих і в цей час не потрібних слів Джонатан підхопив мене на руки. Міцно обійнявши чоловічу шию, вустами почала пестити його поцілунками й отримала більш палкі поцілунки у відповідь. Якщо почуття, бажання, позитивні емоції, безпека й кохання має ім’я Джонатан, то я віддала йому не лише своє серце, душу, але й тіло, цілком й безповоротно!

Засипаючи в чоловічих обіймах, я відчувала не лише своє серцебиття. Поклавши долоню на груди Джона, відчула його серцебиття. Цей стукіт заспокоює! Поцілувавши його шию, занурилася, як кошеня, та міцніше притулилася. Втомлена, але щаслива занурилася у глибокий сон, знаючи, що ранок також буде таким же приємним, як і ніч!

Прокинулася від шуму води. Закутавшись у простирадло, тихенько встала з ліжка й зайшла у ванну кімнату. Джон стояв під струменем води, схиливши голову. Помилувавшись чоловіком декілька хвилин, всміхнулася й, закутана у простирадло, стала позаду Джона й обійняла його.