Розділ 12

Тиждень тому

Я перетнула кордон, як Лідія Аллен Сміт. Першою моєю зупинкою стала Колумбія. Зустрілась із Сан Хосе Рівера, рідним братом Дієго Рівера та дядьком Матео. 

— Скажу відверто, не очікувала такої гарної зустрічі, — сказала я, як тільки увійшла на територію маєтку Рівера.

— Міс Дельгаро, також не очікував вас зустріти. Як поживає мій племінник?

— Матео гарний юнак. Вірний, розумний та відданий. Але ми потрапили в халепу в Бразилії. Матео залишився з Бонітою в лікарні, а Кетрін викрали.

— Я співчуваю тобі. Чим я можу допомогти?

Сан Хосе зустрів мене в шортах та халаті. Мене оточила його охорона. Він подав знак, чоловіки відразу відійшли від мене та дозволили підійти ближче. Я розповіла йому історію, яка трапилась у Бразилії, але найбільше його цікавила історія про те, як я здала лідерів наркокартелю.

— Меліссо, я коли дізнався таку новину, то вперше в житті насолоджувався такою захопливою історією. А тепер ти в моєму будинку, і я хочу почути від тебе все.

Я розуміла, що він від мене не відстане, тому все йому розповіла. Декілька годин потратила й спостерігала, як він задоволено реготав.

— Покидьки, так їм і треба.

— Герреро викрав мою доньку. Сан Хосе, мені потрібна людина, наближена до родини Герреро.

Чоловік усміхнувся й сказав:

— Знаю я одну шестірку Герреро. Він став управителем в клубі твого батька в Нью-Йорку. Герреро забрав ласий кусок у Штатах. Тим більше Франческ наладив гарну систему трафіку наркотиків і Герреро скористався цим. Тепер він ще й постачає зброю в Штати.

— Я думала, що «Чорний Сокіл» під постійним стеженням управління. Вони ж повинні розуміти, якщо немає вже батька, то його трон швидко хтось підгребе.

— Так і є. Управління й ФБР дійсно стежать за клубом, але, наскільки мені відомо, Герреро працює з впливовими людьми з міністерств.

— Звідки в тебе інформація?

— Я покинув батьківщину, але батьківщина не покинула мене.

Зі слів Сан Хосе я зрозуміла, що він має свою людину в клубі. Так він і дізнається про всі дії людей Герреро.

— Вони знищують мій народ, — продовжив далі говорити Сан Хосе. — Наркотики отруїли серце моєї батьківщини й розум людей. На жаль, проти цієї системи ми безсильні.

— Маєш рацію, але ми можемо знищити ще одного лідера. Послабити їхню хватку. Зорієнтувати їх.

— Меліссо, що ти пропонуєш?

— Мені потрібно зв’язатися з Х’юго Герреро. У нього моя донька, вже час закінчувати цю гру.

Повернутися в Мексику я не могла, тому потрібно було діяти на території Штатів. По безпечному зв’язку я зателефонувала Герреро. Ми домовилися зустрітися в Нью-Йорку через три дні. Він назначив зустріч у готелі «Парамаунт». Наша розмова була досить короткою. Без різних люб’язностей та щирих привітань.

Наостанок я захотіла поговорити з Кетрін. Герреро кілька хвилин мовчав, але потім все ж таки сказав, щоб я почекала. Коли почула в слухавці голос Кетрін, моє серце тьохнуло. Моя дівчинка була спокійною та сказала, що вже сумує за мною. Я поклала слухавку й заплакала.

— Ти не повинна їхати сама. Це небезпечно, — сказав Сан Хосе.

— Я це розумію, але життя моєї дитини — це важливіше, ніж моє життя.

— З тобою поїдуть мої найкращі люди. Літак та зброю організую.

— Сан Хосе, у кузові моєї машини є схованка. Там близько семисот тисяч доларів. Нехай ці гроші будуть у тебе. Розпоряджайся ними, як душа забажає.

— Меліссо, я не можу прийняти від тебе ці гроші, — запротестував Сан Хосе.

— За мене не хвилюйся. Тоді збережи їх на кращі часи.

— Але як ти змогла провести їх через кордон?

— Дала хабар, — знизала плечима. — Мою машину особливо не обшукували. Ось і все. Я повинна прибути в Нью-Йорк раніше. Якщо Герреро прослуховують спецслужби, а я впевнена, що це саме так, то перед зустріччю із Х’юго я повинна навідатися до клубу.

— Навіщо? — здивувався. — Ти вже домовилася з Герреро про зустріч.

— У клубі є докази про незаконну діяльність батька і Джошуа Кларсона та інших чиновників із міністерства. Одного разу батько проводив мене до цієї кімнати. Тоді він вихвалявся переді мною, що зібрав компромати на всіх тих людей, з якими співпрацював, у тому числі й на Герреро. Франческ Дельгаро боявся, якщо його хтось зрадить, то ці документи попадуть у відповідні державні органи. Війна в Мексиці його навчила, що не лише зброєю можна себе захистити.

— Меліссо, ти не зможеш пройти не поміченою в клуб.

— Я і не буду таїтися! Досить вже з мене цих переховувань.

Я була настроєна рішуче. Мало того, ця рішучість була якоюсь маніакальною. Я готова була знищити на своїй дорозі всіх тих, хто буде перешкоджати мені у визволенні Кетрін.