46

                                    Розділ 46

 ---- Ти  так зненацька все покинула , невже тобі зовсім не цікаво , що сталося з твоїм майном після його  продажу ? У чиї руки воно потрапило ?

---- Не цікаво ! Мені завжди було холодно у цьому домі . В ньому зовсім немає тепла . Це просто нікому не потрібна  камяна гора . 

---- Ммм , ... не було тепла !? А може це тому , що у ньому жили холодні люди , які не вміли ділитися своїм теплом ? ---- примруживши свої темні очі , запитав Мартін . 

---- Ти нащо натякаєш ? 

---- Ні-на-що я не натякаю , Мег . Просто думка вголос . 

---- Чому ти зупинився ? Їдьмо вже .

---- А ми уже приїхали , Меггі . Це мій дім ! Я купив його і усю решту того чого ти так хотіла позбутися . Тепер усе це знову стало  твоїм . Нашим ! Думаю разом  нам вдасться обігріти цей будинок . Що скажеш , Мег ?

---- Скажу , що ти ідіот і я не збираюся тут жити . 

---- Чому так категорично ? Ти ж навіть не знаєш від чого відмовляєшся . Я більше ніж пів року працював над тим щоб покращити його вигляд , як ззовні так і з середини . Ходімо ,.... сподіваюся ти гідно оціниш те що побачиш . Єдине чого  не передбачив , то це дитяча кімната , та я про це зовсім не хвилююся , упевнений ти чудово з цим впораєшся . 

    Навіщо він це зробив ? Навіщо купив саме мій будинок ? У Лондоні можна пригледіти набагато цікавіші будівлі . Чому саме мій ? Чим він такий особливий для , нього ? 

---- Я не збираюся повертатися до свого минулого , Мартіне . Негайно відвези мене назад у Скарборо . 

---- Мег , це наш дім . Ми сім'я і житимемо усі разом у цьому будинку . Іншого на даний час у мене просто немає . Ходімо , Олівія зараз прокинеться . 

   Мартін вийшов з автомобіля і обійшовши його зупинився переді мною . Простягнувши мені руку промовив  :

---- Виходь !

---- Навіть не подумаю . Я не гратиму у твої божевільні ігри . Цей будинок гидкий для мене так само як і ти сам ---- кричала я , не хвилюючись , що можу розбудити доньку . Якщо тобі так хочеться  жити  у цьому склепі , ... живи , але без мене . 

---- Виходь , кажу  ! У тебе немає вибору , Мег ---- роздратовано сичить Мартін . Цікаво , куди  раптом поділася його холоднокровність ?

---- Ти не маєш права змушувати мене . Ти мені ніхто щоб наказувати .

    Мартін і не думав дослухатися до моїх слів . Узявши Олівію на руки , попрямував просто до вхідних дверей . Мені нічого не залишалося як іти слідом за ним і бурмотіти прокляття .

    Навіть у розпалі своєї люті я помітила , що довкола будинку буяє різнобарв'я квітів . Все навколо ожило . Цікаво коли ж їх висадили так   багато ? Колись цей будинок належав мені , але зараз коли глянути на нього уважніше від мого колишнього сірого замку , зовсім нічого не залишилося . 

    На порозі нас зустріла жінка , років пятдесяти не більше . Я навіть подумала , що це мама Мартіна , але за кілька секунд Фуерро розвіяв мої здогадки . 

---- Привіт , Грейс ! Радий бачити . Ти лише поглянь кого я привіз ---- моя донька . Олівія Фуерро ! , ---- промовив Мартін з такою любов'ю і гордістю , що у мене аж у очах защипало від його слів  . 

   Мій негідник - чоловік так щиро  полюбив нашу доньку . Одразу видно , що вона назавжди стала володаркою його серця . Маю визнати , моїй донечці неабияк пощастило з батьком ,  .... чого не скажеш про мене . За все життя я не отримала навіть крихти любові від свого батька . 

---- Ох , яка ж я рада вас усіх бачити .

    Ця Грейс просто розцвіла побачивши мого чоловіка . Схоже саме вона опікується справами у домі коли немає Мартіна і він їй довіряє геть у всьому  . Глянувши на маленьку Олівію , жінка посміхнулася : 

---- Твоя маленька копія . Вона прекрасна , Мартіне . Може і з дружиною мене познайомиш ?

---- Угу , .... познайомтеся , Магдалена Фуерро ----  моя дружина . Грейс ---- займається усіма справами у домі . Для мене вона член сім'ї .

---- Рада знайомству , .... Меггі . Можна тебе так називати ? 

---- Я теж рада познайомитися з вами Грейс і ви можете називати мене Меггі . 

    Через свій поганий настрій мені зовсім не хотілося хамити привітній Грейс . Вона цього просто не заслужила . 

---- Проходьте до будинку , ви напевно зголодніли з дороги .  Мартіне я проготувала для тебе твій улюблений пісочний Сконе з сиром і перцем . Сподіваюся твоїй дружині він теж сподобається . 

    Переступати поріг колишнього дому було важко . Здавалося , що я заходжу у вязницю з якої вже ніколи не виберуся на волю . Та коли я почала оглядатися навкруги то зрозуміла , що від мого колишнього дому не залишилося й сліду . Мартін провів у ньому капітальний ремонт . Будинок перестав бути сірим середньовічним замком . Зараз він виглядає доволі комфортним для проживання . Тут замінено геть усе , від холодного мрамору і сірих стін не залишилося й сліду . Завдяки теплим і сонячним кольорам неприступна фортеця стала розкішним палацом . Цікаво як Мартін здогадався чого саме тут так не вистачало .?

---- Грейс , якщо Тревор десь поблизу , попроси його принести валізи з автомобіля до нашої з Меггі спальні . 

---- " Нашої спальні " ??? ---- невже цей ідіот думає , що я ляжу з ним у одне ліжко ? Цього ніколи не буде .

---- Мартіне , нам потрібно обговорити деталі мого перебування у твоєму домі . Негайно !