57

                                           Епілог

   Рахуючи кожну секунду до приходу Мартіна , сотні разів прокручувала у голові своє зізнання . Уявляла сцену як проситиму вибачення за недовіру і з великою надією мріяла про те , що чоловік пробачить мені і ми нарешті станемо щасливими .

   В саду у нас з Олівією був свій улюблений куточок раю . Я , як і Мартін розстелила плед і зручно вмостившись , взяла доньку на руки . Спробувала як і чоловік підняти Олівію над собою , але зі мною їй було не цікаво .  Вона мені не посміхалася і відвернувши голову у бік , робила вигляд , що їй байдуже моє старання  . Схоже лише Мартін дарує нашій доньці незабутнє відчуття польоту , і лише у руках тата її  радість  б' є через край .

---- Ну чому ти така вередлива , Олівіє ? Мама теж хоче отримати від тебе бодай одну щасливу посмішку .

   Поклавши доньку на її переноску , спостерігала за тим як вона намагається тримати голівку . Яка ж вона вперта , до скреготу в зубах , .... як і я . Посміхнувшись , витягнула босі ноги  . Зелена трава приємно лоскотала їх . Взявши журнал у руки , спробувала заспокоїти себе читанням та коли побачила , що вмію читати  догори ногами , відсунула його у бік і вкотре глянула чи не видно на горизонті Мартіна .

    Побачивши високу фігуру чоловіка з черговою коробкою подарунків для Олівії , відчула як зупинилося моє серце . Не кваплячись Мартін йшов до нас . Кілька секунд я сиділа не дозволяючи собі жодного , навіть невагомого руху , з ніжністю спостерігаючи за  чоловіком . Я кохаю його ! Кохаю так сильно , що забула про власну гордість . Моя душа і моє тіло належать Мартінові Фуерро . Він окутав мене своєю ніжністю , зачарував назавжди . Ох , якже сильно хочеться скупатися у його обіймах . Нестерпно захотілося повернутися назад і ще бодай раз пережити магію , що була між нами . 

   Серце скажено бухало в грудях . Я боялася , що спізнилася зі своїми зізнаннями , боялася , що Мартін розлюбив мене . Мені знадобилася уся моя мужність щоб не начепити маску байдужості .  На тремтячих ногах піднімаюся і роблю несміливий крок на зустріч . 

---- Привіт ! ---- тихенько шепочу я , не знаючи яка саме  реакція Мартіна мене очікує .

    Його суровий вигляд непередбачає нічого доброго , але це не зупинить мене .

---- З чого раптом такий теплий прийом ? ---- поцікавився чоловік .

---- Я кохаю тебе , Мартіне , ---- нарешті зізнаюся , а на душі як не дивно стає так спокійно і легко . 

---- Я радий , що ти нарешті розібралася зі своїми почуттями до мене , ---- беземоційно відповідає Мартін .

    Невже я ідіотка думала , що він пробачить мене через три ніжних слова ? Та я не збираюся зупинятися і піду до кінця . 

---- Я знаю , що ти злишся на мене , але я нестерпно хочу тебе поцілувати . 

   Мартін мовчав , а я сприйняла його мовчання кроком до дій . Наблизившись до коханого , взяла його обличчя у свої долоні і ніжно поцілувала в губи . Спершу він не збирався мені відповідати , а я не збиралася здаватися , продовжила покривати обличчя легкими поцілунками , спробувала включити жіночі чари , поки не відчула як руки Мартіна обійняли мене за талію і з риком притягнули до себе .

---- З чого раптом така зміна настрою , Меггі ?

---- Я вже сказала , що кохаю тебе .

    Здається до Мартіна лише зараз дійшло те  у чому я зізналася . 

---- Боже , Меггі ну чому ти була такою впертою і сліпою ? ---- притуливши мене до грудей , запитав Мартін .

---- Не знаю , просто не вірила , що щастя можливе для мене , ---- відповідаю чесно .

---- Я кохаю тебе , мила моя Меггі , але якщо ти ще бодай раз засумніваєшся у моїй вірності тобі ,  ---- шепотів Мартін , припавши до моїх губ пристрасним поцілунком .

---- Ніколи , більше ніколи , Мартінее ...

   Олівія захникала у переносці , не розуміючи чому усі забули про неї . 

---- Іди до мене моя маленька принцесо . Татко просто шалено сумував за своїми темними оченятами , ---- промовив Мартін , притуливши нашу доньку до грудей . Він просто неймовірний чоловік і батько . 

---- Ходімо до нашого будинку , коханий . У мене для тебе є подарунок , ---- обійнявши чоловіка , теж хочу отримати частинку його ніжності , за якою так скучила  . 

---- Цікаво , що ж ти там приготувала для мене ?

---- Ходімо , попросимо Грейс поняньчити Олівію , а самі піднімемося до нашої спальні , лише там ти зможеш його розпакувати , ---- хитро посміхаюся коханому і солодко  облизавши губи , даю першу підказку . 

    Усі мої сумніви ідуть геть . Залишаються лише наше кохання і щасливе майбутнє .

                                       КІНЕЦЬ