Уламки долі

Розділ 3

Джаред

Вечір дійсно виявився несподіваний із самого початку. Ми прийшли у ресторан, і до нас відразу підійшов Бурхан із білявкою. Я відразу не повірив власним очам.

— Джареде, новий адміністратор готелю — Барбара.

Я пильно поглянув на жінку. Вона усміхнулася та закліпала оченятами. Удала, що ми не знайомі. Ну звичайно, без сумнівів.

— Приємно познайомитися, Джареде, — простягнувши ручку, сказала та, підійшовши ближче, спочатку поглянула на Бурхана, який спілкувався з Майклом, а потім тихо на вушко сказала. — Не говори, будь ласка, Бурхану про наше... знайомство.

Я перевів погляд на Бурхана, потім на Барбару. Великі блакитні очі дивилися на мене. Помітив, як вона напружилися від мого погляду. А ця білявка ще та штучка.

— Не хвилюйся, не скажу.

 

Аудіотрек Dj Trendsetter & Mark Holiday — Eastern jam (Nuclear Warhead)
 

Я відірвався від розмови з Барбарою, адже в залі потемнішало, лише світло вдаряло на чотирьох танцівниць. Вони легко та спокійно почали рухатися під спокійну музику, доки через декілька хвилин не з’явилася п’ята танцівниця, яка граційно, ніби та кішечка, стала посередині кругу інших жінок. Її рухи були більш граційними з легким похитуванням стегнами та хвилеподібними рухами живота. Обличчя я не зміг розгледіти, адже на ній була шаль, яка закривала обличчя. Хвилясте каштанове волосся спадало по спині нижче лопаток.
Велике кольє з кулоном чудово та гармонійно доповнило її образ. Окремі елементи кольє містили візерунки, до яких були прикріплені монети. Центральний елемент виконаний у вигляді круглого кулона з каменем.

Опустив погляд нижче.

Костюм включав вишитий червоний ліф та вишитий пояс зі стразами. Червона спідниця сонце-кльош гармонійно поєднувалась із чорним відтінком, та всі верстви спідниці динамічно «літали» в танці. Дівчина виставила праву ногу наперед — помітив, що вона була босоніж. Ніколи не зважав на красу жінки та не мав такого естетичного задоволення. Не відводячи погляду від танцівниці, я застиг на місці. Було відчуття, що планета перестала крутитися навколо осі. Ці технічні рухи, повороти, легкі й в цей же час такі нахабні повороти стегнами, грудьми, легкі та енергійні рухи руками, все заворожувало. Коли вона повернулась до мене, ми зустрілись поглядом. Дівчина зробила крок назад та застигла на місці. Щось у ній було досить знайомим. Я зробив ще один крок, але коли музика закінчилася, вона повернулась та зникла у штучному тумані. Помітив, як інші чотири танцівниці переглянулися між собою та, поклонившись, пішли з танцмайданчику.

— Як тобі виступ? — крикнув Бурхан.

— Чудовий, друже!

Я пішов слідом за танцівницями. П’ята дівчина когось нагадала. Мене це досить збентежило. Не знаю чому, але я повинен її побачити. Чиясь рука доторкнулася до спини. Я різко повернувся. Перед мною стояла Барбара.

— Що тобі потрібно? — різко запитав. — Я вже сказав, що нічого не розповім Бурхану.

— Дякую, Джареде! — лагідно промовила.

— Послухай, дорогенька, — притиснувши її до стіни, сказав. — Якщо ти маєш плани на Бурхана, то твій початок гнилий. Він ніколи не буде зі зрадницею, яка стрибає в ліжко до першого незнайомого чоловіка.

— Я зрозуміла тебе. Наш зв'язок був помилкою! — відштовхнувши, промовила.

Я відвернувся від Барбари та, зробивши крок, сказав:

— У мене немає часу з тобою говорити.

— Якщо ти шукаєш танцівницю, я проведу тебе. Помітила, як ти дивився на п’яту дівчину!

— Ти знаєш, хто вона?

— Знаю! — Барбара пішла вперед. — Йди за мною!

Я пішов слідом за нею. Дійшовши до кімнати, жінка сказала, щоб я почекав. Я залишився стояти біля кабінету, очікуючи Барбару. Через декілька хвилин вона вийшла та промовила, що танцівниця в кімнаті, й пішла. Серце почало гупати так, що у скронях віддавалося. Я застиг, коли взяв ручку дверей. Це не може бути вона. Пройшло три роки. Але я повинен перевірити. Відкрив двері та зайшов. У кімнаті сиділа та сама дівчина. На обличчі була шаль. Помітивши мене, вона підстрибнула з місця.

— Що ви тут робите? Як ви пройшли?

Я мовчки наблизився. Дівчина відступила на крок.

— Ти не можеш бути нею!

Я оглянув її з голови до ніг. Вона обхопила себе руками.

— Ви не повинні тут бути!

Коли намагалась обійти мене, я схопив її за лікоть та поглянув у вічі. Ті самі каро-зелені очі. Я легко доторкнувся до її волосся, від чого дівчина вирвалась та дала ляпасу.

— Вийдіть геть, божевільний! — закричала.

Той самий голос. Ні, ні, це точно якесь божевілля! Я зірвав шаль з обличчя і, не повіривши очам, ахнув.

— Селін?! Якого біса!

Дівчина злякано поглянула на мене.

— Я покличу охорону...

Вона не встигла договорити, як я сильно схопив її за лікті.

— Якщо ви не відпустите, я буду кричати! — намагаючись спокійно говорити, сказала. Однак її очі та тіло, яке трусилося, видавало інше, а саме страх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше