Розділ 22

Селін

За вихідні я трішки заспокоїлася. Принаймні ловила себе на думці: хоча Джаред ображається на мене, але дуже сильно сподіваюсь, що також і зрозуміє. У компанії крім нього та Евелін я більше нікого не знаю, більше ні до кого звернутися за допомогою. Раніше я була для всіх лише донькою голови правління. А зараз мені потрібно самій розбиратися в роботі. Ох, звичайно, що це мене засмучувало та насторожувало. Намагалася відпочити хоча б морально, навіть із Клавдією зустрілася, яка повідомила, що Еліс раптово поїхала з міста. Про ту ніч у клубі ні я, ні Клавдія не розмовляли.

Одного разу навіть випадково зустріла Майкла з новою дівчиною. Він удавав, що нічого не трапилося, і з усмішкою привітався.

— А ви випадково не танцівниця з Бодрума? — весело мовила дівчина. — Ви просто дуже сильно схожа на...

— Ванессо, — швидко перебив її Майкл, — ти щось переплутала.

Я засміялась та закивала головою.

Суботній вечір провела в танцювальному залі. Потрібно було відірватися від зайвих думок, які лізли в голову, та напруги, яка вирувала в тілі. Включила східну музику на весь будинок та почала танцювати. Не знаю, скільки часу мама спостерігала за мною, але, коли музика закінчилася, я лише тоді помітила її.

— Ти чудова! — промовила та, обійнявши за плечі, потягнула з залу. — Вже час вечеряти, Селін.

Наступного дня досить довго говорила з Лейлою та Аміром. Вони заспокоювали мене, говорили, що чекають мого повернення, а мені так приємно було чути їх. Досить швидко вихідні пройшли, і в недільний вечір мене знову почало перебирати хвилювання, адже завтра знову побачу Джареда. Довго не могла заснути. Крутила, вертіла той телефон у руках. Спочатку хотіла зателефонувати, потім написала повідомлення, видалила...

Джаред

Вихідні пройшли в алкогольному сп’янінні, але коли пішов до клубу, то зрозумів, що нікого не хочу бачити біля себе, крім Селін. Навіть стриптизерка стала огидливою, а все тому, що спочатку бачив її образ, а коли протверезів, то перед мною стояла вже інша.... не вона. Ніколи не думав, що крихітка Селін, східна принцеса так затьмарить мій розум і увірветься в серце. Опівночі в суботу приїхав на таксі, залишив спорт кар біля клубу, впав на ліжко і відразу заснув.

Ранок неділі був болючим. Голова тріщала так, що було відчуття, ніби ось-ось розірветься. Ледве дійшов до ванної кімнати. Поглянув на себе в дзеркало: жахливий, бридкий вигляд, скуйовджене волосся та синці під очима. Самому гидко стало від себе, і це не лише про зовнішній вигляд. Хвилин двадцять просто стояв під холодними струменями. Вода стікала не лише по тілу, але й по душі. Хотілося битися головою об стіну за те, що я такий слабкий. Розгнівався, образився на дівчину, яка віддала мені свою невинність, через котру я намагався стати іншим, яка ніби одурманила мене своєю красою, без якої тяжко було навіть дихати!

І що я зробив?

Пішов та напився в клубі!

Просто вищий пілотаж, дідько!

Все ж таки Карла Джексон добилася свого: посадила батька, домоглася розірвання угоди з «Деліус Корпорейшен», виманила, чи по правді сказати, надавила на того щура Едварда Норріса, і він, піджав хвоста, віддав п’ять процентів акцій. А ми всі були пошиті в дурні. Молодець жінка, а Селін лише стала іграшкою в руках місіс Джексон, зате я хотів обвинуватити її у всіх смертних гріхах.

Бовдур!

Навіть не подумав, як їй було тяжко, адже ті чудові очі, той погляд натякав мені, говорив, кричав, як їй боляче. Я знову все зіпсував! Ввімкнув ображеного хлопчика, а  вона лише хотіла, щоб я підтримав та зрозумів...

Вихідний день пройшов надто швидко, і я радів цьому, адже не міг дочекатися понеділка. Декілька разів хотів зателефонувати Селін чи написати повідомлення, але подумав та вирішив: нехай вона відпочине хоча б декілька днів без мене.

Зранку на автостоянці помітив Селін. Швиденько зібрав свої лахи та вийшов. Вона побачила мене, зосереджено поглянула та, повернувшись, пішла. Ну що я думав, чи хотів, що вона кинеться в обійми? Пішов слідом та зустрів її біля ліфта. Оглянувся, поряд нікого не було. Чудово! Лише одна біда: не знав, з чого розпочати розмову.

Селін помітно напружилася. Коли зупинився ліфт, я пропустив її та ввійшов слідом. Дівчина опустила голову. Я не витримав мовчання та, клацнувши одну кнопку на панелі, зупинив ліфт.

— Що ти зробив? — піднявши голову, схвильовано запитала. — Джареде, ми дорослі люди, досить цих розваг.

— Я не збирався гратися! — підійшов ближче та випрямив руки, тим самим не даючи їй шанс втекти від мене та ввімкнути ліфт.

Підійшов ще ближче, зігнув лікті. Вона випрямилася та, не відводячи погляду, сказала:

— Джареде, це не найкраще місце для розмови.

— Хто тобі сказав, що зараз я хочу з тобою розмовляти? — промовив у губи.

Однією рукою швидко розстібнув пальто та обхопив її за талію. Інша рука занурилася у волосся. Я притулився до неї та поцілував у скроню.

— Джареде, ти робиш мені боляче,  — прошепотіла.