Епілог

Аудіотрек Mazlum Uruc, Serhat Durmus  — Duhan

Селін

Я стояла над обривом і дивилася донизу. Сьогодні море було особливо спокійним, ніби очікувало мене. Заплющила очі та вдихнула морське повітря. Було так спокійно та затишно. Відчула теплий дотик на шиї, потім на ключиці.

— Джареде!

— Моя східна принцесо. — Обійняв та схрестив на моїх грудях руки. — Чому саме сюди ти захотіла приїхати?

— З цього пагорба мене зіштовхнула Еліс, а ти не вагаючись врятував мене. Саме тут я зрозуміла, що... ти мені дуже сильно подобаєшся.

Джаред засміявся та знову поцілував у шию. Коли він відпустив мене з обіймів, я зробила крок до прірви.

— Селін, ти що робиш? — схопивши за руку, схвильовано промовив.

— Все нормально, Джареде! Я лише хочу стати ближчою... до моря...

Чоловік схопив мене на руки та пішов стежкою, яка вела донизу, до моря. Він зайшов у воду, і я міцніше обійняла його.

— Не варто боятися! Я поряд!  — поцілувавши в скроню голови, промовив.

Джаред повільно йшов, із кожним його кроком ми більш поринали у воду.

— Хочеш побороти свій страх?

— Так!  — впевнено промовила.

Тримаючись за шию Джареда, я все ж таки наважилась і, набравши більше повітря в легені, відпустила його та пірнула. Відкрила очі вже на глибині. Чи страшно мені стало? Безперечно! Але, відчувши чоловічі руки на талії, заспокоїлася. Ми винирнули разом, я обхопила його за шию та притулилася.

— Ось бачиш, нічого страшного немає.

Тіло ще видавало дрижаки. Але я міцно трималася за Джареда. Він покрутився у воді та засміявся. Занурився рукою в мокре волосся та поцілував. Від ніжності та бажання вирвався легкий стогін. Ми продовжували цілуватися до тих пір, доки з берега не почули наші імена. Разом повернули голови та побачили на пляжу Лейлу і Бурхана.

— Як ти думаєш, у твого товариша та моєї сестри є якісь почуття?

— Не знаю, можливо....

— Чому можливо? Ти щось знаєш? — поглянула йому у вічі.

— Я знаю лише те, що Бурхану дійсно сподобалася Лейла, але твоя сестра тримається від нього якомога далі.

Я ще раз поглянула на берег та, обвивши руками талію Джареда, засміялася.

— Я рада, що крім моєї матері також і твоя прилетіла в Туреччину.

Почувши крики з пляжу, ми разом засміялись. Бурхан у воді крутив на руках Лейлу, і вони разом упали. Через декілька хвилин почули їхній веселий сміх.

— Ця парочка така ж божевільна, як і ми!

— Ну що, випливаємо на берег?  — запитав Джаред.

Я замотала головою та, відсторонившись від чоловіка, тримаючись лише за кінчики пальців, повільно почала знову занурюватися. Серце калатало так, що, думала, ось-ось і порве грудну клітку, але я продовжувала заглиблюватися. Не відчуваю під ногами землю, пірнула із головою. Губи Джареда доторкнулися до моїх. Коли повітря стало не вистачати, почала пливти доверху.

— Джареде, ох, так лячно було.

— Селін, на сьогодні досить! — серйозно сказав. — Мені ще не вистачало, щоб тебе викрав Посейдон.

Я засміялась та обійняла Джареда за плечі. Ми разом попливли до берега, де нас уже зачекалися....

А страхи залишись позаду.

Коли вийшли на сушу, повернула голову та, ще раз поглянувши на море, подумала про батька і Кларису. Вони назавжди залишаться в моєму серці, і навіть море не змогло забрати про них спогади. Джаред обійняв мене, поцілував та промовив у губи:

— Нас уже зачекалися, кохана.

Жодна частина цієї книги Не може бути скопійована чи опублікована без письмової Згоди автора.

*** Якщо ви читаєте цю книгу не на Букнет — вона вкрадена у автора ***