Улюблений вчитель

Глава 19

- Все нормально. Я розумію, що моє минуле ставить під сумніви все хороше, що є в мені. Не знаю, що вплинуло на таку поведінку. Мною просто панував тваринний інстинкт. Я не розцінював тих дівчат, як частину себе. Мені не хотілося будувати з ними сім'ю чи щось таке. Вони просто були дівчатами на одну ніч, не більше. І я навіть подумати не міг, що комусь це може завдати болі.
- Справді?
- Я кажу чесно, так як було. Не бачу сенсу щось приховувати.
- І коли це змінилося? Ти сказав, що не розумієш, та ти точно пам'ятаєш той переломний момент.
- Ти змінила це. Тоді, коли відмовилася зі мною погуляти.
- Я думала, що тебе мої слова образили.
- На правду не ображаються. І саме завдяки ній я остаточно зрозумів, що потрібно змінюватися. Тепер усе серйозно.
- Тобто ти хочеш серйозних стосунків?
- Так. Тільки є проблемка.
- Яка?
- Мені доведеться почекати, поки дівчина, яка мені подобається, вирішить чи готова до цього.
- Чому саме я? Навколо стільки симпатичних дівчат.
- Ти дивишся на мене по-іншому, зовсім не так, як вони. І викликаєш у мене дивні, не знайомі раніше почуття - як же мені зараз складно. З одного боку я не хочу образити Олега, бо він хороший друг. А з іншого, здається, відчуваю симпатію. Тільки я в цьому зовсім не впевнена.
- Ну от, ми прийшли.
- Постій зі мною ще хвилинку. Просто мовчки, без слів. Я розумію, що тобі потрібен час, і тиснути не буду - Олег такий милий зараз, що я просто не можу не обійняти його. Ми простояли так хвилини дві. Потім я попрощалась і пішла додому. Здається, мені потрібна порада досвідченої людини, але спершу міцний і здоровий сон. Я забула віддати Олегу світшот. Надіюсь, що він не образиться, якщо я візьму його частинку з собою в Мілан.
Маша:
Не очікувала я такого від Соні. Хоча сьогодні я точно вдячна їй за те, що лізе в моє особисте життя. В обіймах Єгора мені так добре, так легко і спокійно.
- Давно Соня з Олегом пішли?
- Кілька пісень тому.
- Це, мабуть, найкращий подарунок.
- А як же цей? - ніжно цілую хлопця.
- Цей, без сумнівів посідає перше місце.
- Невже мені вдалося переплюнути сюрпризи Соні?
- Це було важко, але у тебе таки вийшло.
- Привітаєш мене з перемогою? - не встигаю навіть усміхнутися, а Єгор уже цілує мої губи.
- Може влаштуємо тобі фотосесію?
- Думаєш, з цього вийде щось нормальне?
- Якщо не спробуємо, не дізнаємось. І взагалі я, як фотограф, зроблю все, щоб моя модель виглядала круто.
- А може твоя модель не буде позувати на камеру?
- І що ж моя модель пропонує робити?
- Дарувати подаруночок імениннику.
- Я ж казав, що не потрібно.
- Ти так несподівано ввірвався у моє життя, порушив самотність. Будеш тепер відплачувати.
- Цікаво, як.
- Для початку - проводжу пальцем вздовж щоки Єгора, зупиняюсь на губах й усміхаюсь - поцілунками, обіймами.
- Це, здається, стандартний райдер дівчини. Хоча в стандартний ще входять романтичні побачення, подарунки. Потім обручка з діамантом і розкішне весілля. Далі подорожі, поїздки до батьків, святкування річниці.
- Ти знаєшся на жінках - сміюсь. - Тільки у мене запити трохи відрізняються. Я збиралась у відпустку й хочу, щоб ти поїхав зі мною.
- І куди ж ти хочеш їхати?
- У батьківський будинок.
- Не такий вже й дорогий курорт. Думаю, я зможу дозволити собі таке задоволення.
- Тоді я дарую тобі сертифікати.
- В сенсі?
- Кілька сертифікатів: кінна прогулянка, риболовля, басейн, сауна, еротичний масаж.
- Ммм, який цікавий вибір. І це все можна спробувати на території будинку твоїх батьків?
- Мій тато любить розкіш. Там не просто будинок, а цілий відпочинковий комплекс. У літній період ми навіть туристів пускаємо.
- Ти серйозно?
- Так. Будинок великий, територія велетенська, ніхто там не живе, окрім прислуги. Грошей батько не шкодує, особливо коли приїжджає сюди на зиму.
- Щоб піднятися до твого рівня, мені потрібно влаштуватися працювати до твого батька.
- Забуть про те, що ти сказав. Ніяких рівнів. Це все маячня. Якщо я ще раз почую таке від тебе, поїдемо в Німеччину, покатаємося на гоночній трасі.
- От тільки не треба мене лякати.
- Добре, наступного разу поїдемо з тобою в гонках брати участь замість відпустки.
- Тільки я спочатку гроші на таку поїздку зароблю. Надіюсь, що ти дочекаєшся цього моменту.
- Дочекаюсь - Єгор зараз настільки милий, що мені хочеться обіймати його, як іграшкового ведмедика. З кожною секундою, проведеною разом, я закохуюсь у цього хлопця все більше і більше.
- Чому ти так на мене дивишся?
- Вивчаю...
- Мій психологічний стан? - Єгор сміється.
- Майже. Запам'ятовую, який ти, коли веселий.
- Навіщо тобі це запам'ятовувати?
- Ти рідко буваєш веселим. Так, ми знайомі недовго, але мені здається, що ти переважно сумний.
- Це було до зустрічі з тобою.
- І що ж змінила ця зустріч?
- Я відчув, що мене розуміють. Мені захотілося жити для когось, окрім діток з дитбудинку. Я захотів відчинити для себе двері в щасливе життя й спробувати з радістю приймати те, що в мене є.
- Рада, що ти це зрозумів.
- Я теж дуже радий. Може ти відповіси на дзвінок? Вже раз п'ятий телефонують.
- Тато. Цікаво, що йому потрібно. Не пам'ятаю, коли він останнього разу сам мені дзвонив...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше