Глава 25

- І хто така Аліса?
- Відповім одразу на обидва запитання. Олег, можна сказати, наш спільний друг, а Аліса - його сестра. Пропоную продовжити нашу розмову за столом. Дуже їсти хочеться.
Єгор:
Після дуже довгої вечері, під час якої нас з Машею вирішили замучити запитаннями, ми вийшли погуляти. Тримаю дівчину за руку й усміхаюся.
- Тобі не здається, що Соня сьогодні якась дивна?
- Ти теж це помітив?
- Важко не зрозуміти, що з нею щось не так. Соня людина позитивна й дуже весела, а тут майже весь вечір просиділа мовчки. І очі в неї сумні.
- Може дуже за Олега злякалась. Не кожного дня бачиш, як людина свідомість втрачає.
- Думаєш, причина в цьому? Соня сильна духом і по тому, як вона розповідала про те, що сталось у квартирі, не зрозуміло, що вона злякалась.
- Ти маєш рацію, проте шоковий стан може настати пізніше.
- І все ж таки мені здається, що Соня переживає не через це. Може, поговори з нею.
- Це в тебе батьківський інстинкт розвиватися почав? Чи ти за всіх так переживаєш?
- Та ну тебе. Я сам поговорю з нею.
- І що ж ти їй скажеш?
- Придумаю. А ти, я бачу, за Соню взагалі не переживаєш.
- Просто знаю причину такого настрою. Перші стосунки. Точніше поки ще навіть не стосунки.
- Нерозділене кохання?
- Та ніби ні. Їй якийсь хлопець признався в симпатії. Соні він ніби подобається, але вона не впевнена в цьому, тому мучиться.
- І ти не хочеш їй допомогти розібратися?
- Ми з Сонею одразу домовились, що я не лізтиму в її життя. Вона розповідає мені лише те, про що готова говорити.
- Тобто я в життя Соні можу втручатися?
- Якщо ти так хочеш, можеш з нею поговорити.
- Мені здавалось, що між вами взагалі немає секретів.
- Так і є. Рано чи пізно вона все розповідає. За цей час, що ми живемо разом, я звикла до того, що краще просто почекати.
- Ти надто хороша. Навіть не знаю, які в тебе є недоліки.
- Я погано готую. Точніше просто не люблю це робити. Взагалі не дуже люблю займатися домашніми справами. Поки жила з батьками, усю хатню роботу виконували робітники. Потім довелось трохи помучитись з усім цим. Тепер більшу частину роботи виконує Соня. От вона в мене ідеальна дитина.
- Це точно. Соня навіть Олега привчила у квартирі прибирати.
- Єдиний її недолік - вміння всунути свого носика туди, куди не треба. Та зазвичай Соня і з таких ситуацій швидко й легко виплутується.
- Я все-таки поговорю з нею - побачивши Соню, яка сиділа біля ставка, кажу я.
- Якщо це тебе заспокоїть, іди. Чекатиму тебе в кімнаті.
Соня:
Сиділа спокійно біля ставка, дивилась на воду, поки не зрозуміла, що хтось сів поруч і поклав мені на плечі плед. Я спочатку подумала, що це дідусь, та коли зрозуміла, що біля мене сидить Єгор, трохи здивувалась.
- Чому сумуєш?
- Та так... Нічого особливого - просто я кожну секунду думаю, як Олег себе почуває.
- Маша сказала, що ти через хлопця переживаєш. Він хоча б вартий цього? - киваю у відповідь на запитання. - Тоді чому ти сидиш і сумуєш? Іди до цього хлопця і скажи, що він теж тобі подобається.
- Не все так просто.
- Хлопець, про якого ми говоримо, Олег?
- Чому ти так вирішив?
- Важко не помітити, що між вами не просто дружба. Та й взагалі я здогадувався, що дівчина, у яку він закохався, це ти. Олег більше ні з ким не спілкується. Може він думає, що я нічого не розумію, проте це не так. Те, що ти йому подобаєшся, я помітив майже одразу. Ще тоді, коли він твоє фото побачив. Тільки в той момент я ще не знав, що ви знайомі.
- Мама теж здогадалась?
- Думаю, ні. Для того щоб скласти цей пазл, потрібно добре знати Олега. Не переживай, я Маші нічого не розповім.
- Дякую.
- Так що сталось? Чому все складно? Невже ти через різницю у віці переживаєш?
- Через це зовсім трохи. Мене інше турбує.
- Минуле Олега?
- Я бачу, що він змінився. Скільки дівчат було в його житті після знайомства зі мною?
- Жодної.
- Ти сам відповів на своє запитання.
- Що тоді тебе лякає?
- Аліса.
- А вона тут до чого?
- Ти знаєш, скільки років її чоловіку?
- Здається, тридцять три. Це важливо?
- У них різниця сім років. Вони на світ дивляться по-різному. Так, коли Аліса виходила заміж, вона не думала, що буде через сім років. А Паша вже тоді міг задумуватися на рахунок дітей. Зараз це питання ставить їхні стосунки у глухий кут. Тільки не через те, що Аліса не хоче дітей. Це відбувається тому, що дівчина жалкує про упущене молоде життя.
- Сонь, тебе ж ніхто не змушує заміж виходити. Та й те, що Аліса не щаслива у шлюбі, не означає, що в тебе буде так само. Ти взагалі задалеко думаєш. Олег не той, хто одразу одружуватись буде. З ним і зустрічатися весело буде, і молодість точно не пройде так, що потім шкодувати будеш. В кінці кінців ніхто не каже обирати хлопця раз і на все життя.
- Ти все правильно кажеш. Тільки залишається ще один фактор. Якщо я зрозумію, що симпатія не зможе перерости у щось більше, мені важко буде про це сказати Олегу. А якщо й скажу, то втрачу його як друга...