22

         Увійшовши в кабінет я відразу ж прикинула де можна було якомога зручніше примоститися. Найбільш підходящим місцем виявився диван неподалік від робочого столу. Саме за ним і розташувався адвокат дістаючи з портфеля якісь папери.

         Судячи з поведінки містера О’Конела він почував себе тут доволі зручно. Схоже, що його зустрічі з Томом були доволі частими. Відповідно містер Рой О’Конел міг знати про те, хто я така і чому я тут. Значить, він міг допомогти вибратися звідси.

- Пане адвокат, Том був вашим клієнтом?

 - Ну, так.

         Здається адвокат здивувався тому, що я не дочекалася поки він розпочне говорити.

- Ви знаєте хто я і звідки?

- Гадаю, що мені відомо більше ніж хотілося, міс.

- О! Тоді немає потреби говорити про те, що я б хотіла повернутися додому. Тома немає в живих і я не бачу необхідності залишатися тут й надалі.

- Крісті, ваш дім тут!

- Це було бажання Тома, а не моє.

- Хм, можливо ви праві. Але не все так просто як здається на перший погляд.

- Я не бачу перешкод, які б не дозволяли поїхати звідси.

- Міс Крістін…

- Крісті! – виправила я його черговий раз.

- Крісті, що вам розповіли стосовно останніх подій?

- Нічого. – я знизала плечима. – А повинні були?

- Схоже вони вирішили усе звалити на мої плечі. – незадоволено пробурмотів адвокат покашлюючи.

 - Що пробачте?

- Ні, це я так… Думки вголос.

- Ясно.

      Моя права брова від здивування поповзла догори. Насправді для мене нічого зрозумілого не було. Доки адвокат витримував кілька секундну паузу я спробувала проаналізувати ситуацію.

         За словами Маргарет Тома вбили. Мене забрали зі школи не дочекавшись до кінця навчального року. Це можна було пояснити тим, що я мала потрапити на похорон Тома. Але ж Берта сказала, що його поховали до мого приїзду. А зараз адвокат запитує мене про те, що мені відомо!

       Та мені нічого не відомо. Тим паче мені нічого не зрозуміло! Невже Том і після своєї смерті знущається наді мною?

- Крісті!

         Я поглянула на адвоката.

- Так, містере О’Конол?

- Що вам взагалі відомо про смерть Тома?

         Схоже адвокат збирається прояснити ситуацію. Що ж, це має бути цікаво! Перш ніж відповісти на поставлене запитання я підняла ноги на диван та сперлася об його спинку.

- Зовсім небагато. Мені відомо, що його убили та поховали у день мого приїзду. Щоправда, похорон відбувся вранці, а я приїхала пізно ввечері.

- Це все? Вам більше нічого не відомо?

         У голосі містера О’Конела зазвучали нотки недовіри й мені стало від цього ніяково.

- Ви гадаєте, що я брешу?

- Ні, що ви! Просто дивно… Невже… ? Хоча, зрештою це й краще. Отримаєте усю дозу інформації відразу.

- Є ще щось, що я маю знати?

- Так, на жаль це не омине Вас.

- Що ж, я уважно слухаю.

- Так… Спочатку розповім те, що можливо Ви вже чули. Том був дуже серйозною людиною.

- Ха, ще б пак – фиркнула я.- Ніби мені не відомо ким він був.

- Гадаю, що варто називати усе своїми іменами. Так, Том був бандитом. Однак, він визнавав закон. І досить часто користувався ним задля досягнення своїх цілей. Зокрема, у вашому випадку.

         Я метнула свій погляд на адвоката. Однак той не зваживши на нього продовжив.

- Так, Крісті, я знаю як ви потрапили сюди. Я особисто займався підготовкою документів щодо встановлення опікунства.

- Для вас це не було безглуздою витівкою Тома?

- Так, це було безглузде прохання. Однак, я багато років працюю, вірніше – працював з Томом і у мене не було звички відмовляти йому. Том казав, що в той день Ви нагадали йому його Кет. Якби у них народилась дитина, то вона мала б бути такою, як він побачив Вас вперше. Ви втратили батьків, а він втратив можливість стати батьком. Бо кохав Кет і виключав можливість знову одружитись. Чогось він вирішив, що має змінити Ваше життя на краще. Просто не вмів інакше. Я не виправдовую його, але й не засуджую. Після смерті Кет він боявся проявляти звичайні людські якості. Не хотів, щоб хтось зближувався з ним. Тому робив все, щоб його боялись. - він зробив паузу даючи мені можливість усвідомити почуте, а тоді продовжив. -  Щодо вбивства містера Бернулі, то, наскільки мені відомо, це було замовне вбивство. Мало того, я здогадуюсь хто зробив це…

         Я вперше чула повне ім’я Тома. Це було доволі знайоме прізвище, однак я не могла пригадати де чула його. Змахнувши головою, ніби відкидаючи зайві думки, я продовжила слухати.

- … Я вважаю, що це його конкуренти по бізнесу. Гадаю поліція штату Нью-Йорк скоро спіймає злочинців і ви будете в безпеці.