Глава 2

Що ж, уперше так гостро співчуваю своєму клієнту. Адвокату належить бути неупередженим, але… здається, що ця справа стає нашою особистою справою. Двоє чоловіків проти двох стерв, його дружини та цієї адвокатеси, у якої зуби напевно ростуть у два ряди й через один отруйні. Я тепер навіть розумію, чому мій клієнт розлучився і чому Джек не хоче одружуватися. Ще кілька таких випадків і я навіки втрачу свій оптимізм. Адже, дивлячись на таких жінок, хочеться кричати, бігти і не озиратися. Мого клієнта дратує його дружина, а мене ... вона, ця юридично підкована змія.

- Мене звуть Алекса Янг, хто ще не в курсі, і я захищатиму Жаклін. Тому, аби пощадити ваші нерви пропоную підписати мирну згоду.

- Як цікаво, підписати цю мирну згоду, у вашому розумінні означає відмовитись від усього. Сувора жіноча логіка. Ви пропонуєте, щоб мій клієнт залишися без копійки та трусів? Чи може бути останні шкарпетки теж відберете? До речі, хто ще не в курсі, мене звуть Майкл Росс, і я не дозволю обдурити Френка.

- Сподіваюся, ти приймаєш заспокійливе, - усміхається мені ця злюка, намагаючись деморалізувати супротивника.

- Вам не личуть милі посмішки, міс Янг. Краще взагалі не посміхайтеся, це лякає людей, - я сама стриманість, але заспокійливе мабуть мені справді знадобиться.

- Ну, звичайно, чоловіки ж стали такими полохливими, - на неї моя іронія діє тонізуюче, на мою думку, це їй навіть настрій піднімає, тому що вона просто світиться щастям.

- Золоту складно вистояти в агресивному середовищі. Чоловіки захищаються, як можуть.

Цілу хвилину вивчає мене здивованим поглядом, а потім починає сміятися. У неї гарний сміх, з м'якими перекатами. І взагалі, якщо судити неупереджено, вона дуже симпатична дівчина, я навіть сказав би вродлива, як на мій смак. Довге важке пшеничного кольору волосся, зі спокусливими вигинами фігурка, довгонога, і ці дивовижні сірі очі на симетричному обличчі. А ще ця родимка на лівій скроні та красиві довгі пальці. Вона, безсумнівно, розумна, нахабна та амбітна. І мені здається, що вона затята мужененависниця.

- Це ти особисто себе зарахував до золота чи ти узагальнив усю чоловічу стать?

- Я завжди відповідаю лише за себе. Оскільки обговорювати нам більше нічого, побачимося в суді, - я збираюся переговорити зі своїм клієнтом, тому чекаю, коли жінки нарешті звалять за двері. Але схоже, що Алексі припала до смаку наша словесна дуель і їй зовсім не хочеться йти. Дівчині подобається, щоб розмова закінчувалася її реплікою.

- Ти програєш цю справу, Майку. Я завжди кидаю рятівний круг, перш ніж перейти у наступ. Ти цим кругом не скористався, отже, я тебе втоплю.

- Підозрюю, що, засинаючи з цією думкою, хижаки завжди почуваються щасливими. Успіхів вам, міс Янг. Боротися проти сильної половини людства потребує колосальної віддачі та витримки. Я чув, ви захищаєте тільки жінок. Мабуть, ви з тієї армії феміністок, які проголосували за відселення чоловіків у резервацію?

- Та і є, на малесенький острів посеред океану, - киває вона й радісно посміхається.

- Слава богу, що не всі жінки такі безжальні, такі...

- Обережніше з висловлюваннями, колего, - її нічим не проб'єш, це я вже зрозумів.

- Ходімо, Френку, трохи прогуляємося та обговоримо кілька нюансів, якщо вже дами окупували кабінет, - киваю клієнту, піднімаючись з місця, а Алекса в цей час не зводить з мене очей. Чого вона на мене так дивиться? Ніяк не може придумати чергову дотепність?

- Усього найкращого, - усміхаюся та ловлю її запитальний погляд. Але я хлопець ввічливий, волію закінчити розмову на нейтральній ноті, поки деякі не перетворили це на виверження єхидства. Вона не вимовляє більше жодного слова, просто дивиться. Напевно, думає, що мене й це має налякати – пильний, пропалюючий, багатозначний погляд. Ні, злюко, мені не страшно. Не здивований, що деякі адвокати відмовляються від справи, коли дізнаються, хто захищатиме іншу сторону. …Тепер і я знатиму. Стерв, нехай навіть і дуже привабливих, волію обходити стороною. Я, звичайно, люблю складнощі, але не тоді, коли намагаються принизити мою чоловічу гідність, зрешетивши мене шпильками й прибивши зарозумілим поглядом. Якщо я їй не подобаюсь, що ж вдієш, доводити їй, що я хороший хлопчик не збираюся. Може вона взагалі по дівчатках.

- Майку, моя дружина обдере мене, як липку, - зітхає Френк. – Навіть акулу собі в адвокати найняла. Жаклін ні перед чим не зупиниться доки не помститься мені.

- Давай на чистоту, Френку. Адже ти чудово знаєш про всі пункти вашого цікавого шлюбного договору. Я також його вивчив. Докладно. З лупою та між рядків. Там чорним по білому написано, що у разі зради з твого боку твоя дружина має право подати на розлучення та претендувати на все нажите майно. Так чи ні?

- Так, - ще важче зітхає цей бідолаха.

- Скажи мені тоді, чого ти чекав? Якого біса тобі заманулося зраджувати та пертися в ліжко до іншої? Адреналіну захотілося?

- Ніжності. Ти ж бачив яка вона.

- Що ж. Я спробую за щось зачепитися, Френку. Багато чого залежить від судді, який слухатиме нашу справу. Якщо це буде... жінка. Ти ж розумієш, правда? У них ця чортова жіноча солідарність і будь-який чоловік, який зрадив своїй дружині – має горіти в пеклі. За десять днів попереднє слухання. Будемо на зв'язку.

Вивчаю розклад слухань та розумію, що з матір'ю сьогодні переговорити не вдасться. Додому повертатися ще зарано, бо там Джек. Боюся, хоч би йому не стукнуло щось у голову, бо тільки з ним я вляпуюсь у неприємності та дикі халепи. Самозбереження та печінка радять мені не зустрічатися із цим чортякою найближчим часом.

Спускаюся вниз, виходжу на вулицю, й посміхаюся яскравому сонячному світлу, примруживши очі. Роблю кілька глибоких вдихів насиченого вихлопними газами повітря та переходжу на інший бік вулиці. Я тут нещодавно облюбував одне кафе, замовлю собі щось перекусити, посиджу трохи та подумаю над справою Френка.

І тільки-но я зробив перший ковток цілющої кави, як звідки не візьмись навпроти мене за мій столик приземляється… Алекса. От дідько!