4. Аварія та пропозиція

Не кожен день у мене такий, але вечір сьогоднішнього не входить в ніякі рамки. Це просто жах. Мій батько весь час кричить в слухавку і долинається якийсь вереск з його кабінету.

 - До біса це все, та пішов ти нахуй, вар'яте лисий!

  - кричить батько.

Я майже всю ніч проплакала через розбиту вазу, але нічого, переживу. В неділю робити нічого не хотідось. Може тільки дивитись фільми, готувати американські млинці- панкейки та готуватись до екзаменів. Сьогодні буду весь день ходити в піжамі і піду зроблю собі каву з вершками. 

Під вечір до мене подзвонив якийсь невідомий номер і сказали, що це із в'язниці. Мій батько збив людину. Чашка, що була у моїх руках, розлетілася десятком уламків.

Плач, сльози, крики оточували мене навколо, але я нічого не могла з цим вдіяти. Він перед тим ще й програв велику суму грошей у карти і тепер його хочуть вбити навіть у поліцейському відділку. Як витримає це мама? Треба швидко до відділку бігти. По дорозі ледь не знепритомніла.

 - Кого він збив?? Прибігаю вся у сльозах, де уже у відділку чекає моя мама.

 - Діану Загорську! Якусь дуже відому у Києві бізнес- жінку.

 - Що!??!? Якщо я не помидяюсь, то це він , Дмитрій Антонович Загорський. Той хто облишив мене зразу аж двох професій. Ну чому саме він?? Це ж його сестра, мамо!

 - Кого?

 - Дуже впливового бізнесмена Києва. І що нам тепер робити?

 І тут я чую, що хтось поклав руку на моє плече

 - Це мою сестру збив ваш батько. - серйозно сказав Дмитро.

Що він за забув у поліції? Що ходив договорюватись про те, щоб мого батька тут посадили на довгі роки?

 - Що з нею? - з співчуванням запитала мати.

 - Зламана нога та деякі проблеми із коліном.У неї дуже сильний стрес, тому вашому батьку світить десь точно 5 років.Але у мене є одна пропозиція. Відійдемо, Лєро.

Ми відійшли в кут приміщення і він без жодного сорому схопив мене за плечі.

 - Моя умова полягає у тому, що ти маєш завести зі мною не просто дружні стосунки, а також народити мені спадкоємця і виховувати його, а потім подивимося.

 - Не зрозуміла. Я маю з вами одружитися? І тоді вивідпустите мого батька із в'язниці...

 - І виплачу всі борги - продовжує він. І так, ти маєш зі мною одружитися. А так, щоб ніхто ні про що не здогадувався : моя сестра просто в пала зі сходів, твій батько не сидів за гратами. Усі про все забули. Я все влаштую. То як тобі?

 - Я не... погоджуюсь. Ой, точніше я не знала, но погоджуюсь.

 - Думаю, ти зробила правильний вибір. Завтра за тобою заїдуть мої люди, збирай речі. В обід чекаю тебе вдома. 

 В сльозах я повернулася з мамою додому. Я врятувала свого батька і водночас підставила себе у руки того, кого я ненавиджу. Я знала, що якщо він щось захоче, то його зупинити неможливо.Мовчки пішла зберати речі, але мала ще надію втекти. 

 - Мамо, сестричко я врятувала батька від в'язниці. Погодилася на умову Дмитрія.

 - Чекай, що це за умова така? Що такий мільйонер міг запропонувати нам - звичайним людям?

 - Я маю вийти за нього заміж і народити йому спадкоємця - застогнала схлипуючи я.

 - Ні, не роби цього. Ти зламаєш собі життя.

 - Мам, я мушу . Тим більше він пообіцяв сплатити всі борги та кредити. Завтра за мною приїдуть і заберуть у його маєток. Але у мене є план.

Коли випустять батька і Дмитрій сплатить борги я спробую втекти від нього і ми з вами втечемо. Давайте в Лондон. Мамо, я до тебе подзвоню, коли буде підходящий момент.

  - Доню, не роби цього. - плаче мати.

 - Я мушу.

Ось і дописала цю главу. Зараз дуже сильна гроза тому наступну напевне сьогодні писати не буду. Чекаю ваших зірочок та коментарів.

Люблю безмежно!

          💞💞💞