11.Перший шлюбний день

Наш ранок- це чудовий ранок, пекельніший за жахливу ніч. 

Я прокинулась одна. Чула, як у душі струмені води стукають по підлозі. Діма приймав душ. Вирішила поки він мене не застав у нічній сорочці швидко переодягтись. І справді спала я з ним в одному ліжку з великим вбиваючи страхом, натягнувши на себе декілька пар трусів. Мега високих та мега грубих в тому чи іншому випадку.Весільну сукню і так допомагала мені зняти Каріна, потиху від Дмитра. Сьогодні заглянувши у свій гардероб, зауважила, що він значно збільшився. Одягнула легку сукню чорну в білу полосочку. 

Коли я одягнулась до гардеробної зайшов мій чоловік і запросив мене на сніданок. Сьогодні Каріна приготувала запечену форель із листям салату. Дмитро обережно допоміг сісти, як джентельмен і повернувся на своє місце. Каріна звичайно відійшла від нас.

 - Як тобі наша перша шлюбна ніч? Сподобалось? -

 розпитує нахабно мій чоловік, наче справді між нами щось було, окрім мого міцного і його не дуже

сну.

 - Прекрасно, ти ж знаєш, що я ще досі не можу відійти від цього оргазму - відповідаючи йому, на його дурне зловтішення, тією брехнею, яку його вуха так хотіли почути.

 - Яне можу повірити, що навчив нарешті тебе не червоніти від таких слів.

 Я почервоніла.

 - Я ж тебе кохаю, Дімо. - Що я верзу? Звісно що це була брехня і він це знає. На це ще чудово натякнув мій тон сказання цієї фрази і легка насмішка.

Зайшла Каріна і неї напевне точно склалося враження, що нашому коханню немає меж.

 - Каріно, завари мені будь ласка міцнішого чаю, ніж моє кохання до Валерії. - підловлює мене.

 - Думаю такого чаю навіть не існує. - додаю

 - Спробую - доморобітниця все ж не здається.

 - Коханий, я хочу побачити батьків та сестру. Я сьогодні навідаюсь до них.

 - Звісно.

 - А можеш мені дати трішки грошей на деякі витрати?

 - Я чоловік і я розпоряджаюся грошима в нашій сім'ї. Тобі не потрібно купувати собі одяг, їжу чи платити за проїзд, бо ти маєш водія. На що ти збираєшся їх тратити? Моя відповідь- ні.

 - Що ти за чоловік, який не дає грошей своїй дружині?

 - Стосунки будуються на довірі. Я заслужив твою довіру, а ти ні. Доведи. Тим більше нас поки що нічого не поєднує, окрім штампу у паспорті та паперу. 

 - Тоді чому ти виходив за мене заміж, якщо не довіряєш мені?

 - Тому що ти мені подобаєшся і я відчуваю до тебе кохання, але не бачу взаємності. Кохання без взаємності - це не кохання, або поганий кінець, який стає розлученням.

 - То чому ми одружилися, якщо у нас кохання не взаємне.

 - Тому що я хотів цього шлюбу. І запам'ятай, я азавжди отримую те, чого хочу. Тому, коли ти заслужиш мою довіру, тоді я даватиму тобі гроші і ми забудемо про покарання. Якщо ти думала, що шлюб це кінець, тоді ти помилялась. Я не такий дурень. Все, я на роботу. Гарного дня! Батькам і сестрі від мене "Привіт". 

 - Передам. - невдоволено пробурчала.

А знаєте, я навіть рада, що я не заслужила його довіру. Тепер у мене з'явився геніальний план, як зробити так, щоб Діма сам захотів розірвати цей шлюб і забути про мене. Завтра і втілю його в життя. Зараз поїду до батьків. 

 Мої батьки радо прийняли мене. Ми дружно пообідали, з'їздили на річку і чудово погрались із сестрою у різні ігри. Хованки затягнулись аж до вечора. Моя сестра була справжнім ураганом, тому зробила все заради того, щоб я нікуди не ішла. Я уже прощалась з батьками і з малою, але так невчасно вона почала плакати,що навіть мама просила залишитись.

 - Доню, ну поглянь, як плаче сестричка. Вона так за тобою скучила. І ми дуже. Залишайся на ніч.

 - Ну будь ласка, я буду найпослушнішою сестрою в світі. Не буду капостити і скиглити. Ну залишись... Зробимо піжаму вечірку. Буде класно. Ну Лєркаа... Ну я тоді спати не зможу, бо скучати буду. Ну давай, залишайся. Будь ласочкаааа. - просила сестричка.

 - Ну... ну, я не...ой, ну добре - не знаю, що мені за це буде від Діми, але я дуже хотіла залишитись.

Повідомляти йому про це не вирішила за необхідне.

Ми до одинадцятої години вечора дуріли. На нас скиглили навіть сусіди з низу, через сильний стукіт над ними. Обізвали нас конями з найтвердішими копитами. Ми стрибали по підлозі, як по батуті. Кидалися подушками і нарешті заснули. На ранок я нарешті вирішила збиратися додому. Взявши телефон, я трішки забоялася, коли побачила 51 пропущений виклик від Дмитра. Здається мені на цей раз дістанеться не мало. 

За сніданком я з сестрою і батьками ділилися різними життєвими подіями і мене дуже розпитували про мій шлюб,адже батьки, як ніхто знали, що це вимушений шлюб. Я щось трішки, то розповідала, поки мене не перервав звук дверного дзвінка. Відчинила мати і таким ласкавим голосом, як ніколи закричала "Валерія, дивись хто тут до нас завітав"!

 О Боже мій, зараз почнеться! Діма ! - промовила подумки просебе.

 - Вибачте, що ось так вриваюся, але мені потрібно викрасти вашу доньку. Лєро, водій чекає. Не затримуйся! Ходи скоріш!

Я знову з вами. Ваша 11 глава. Чекаю зірочок і коментарів. Будь ласка, кому не важко прорекомендуйте цю книгу друзям чи рідним. Ця книга на даний момент немає жодної нагороди, тому включайте активність. Чим більше зірочок і винагород, тим скоріше наступна глава. Ваша активність додає мені фантазії.

Ваша Віка Австріл. 

💞💞💞