В обіймах віщого сну

Висновки з життєвого уроку

Я прокинулася. Сльози наверталися на мої очі, ця катастрофа, як я вже казала,  
змінила моє ставлення до світу, думки були тільки про одне… Невже ми зараз не  
можемо запобігти лиху? Чи не можемо зробити так, щоб наша планета не  
перетворювалася на екологічну руїну? Звичайно можемо, треба тільки захотіти, а не  
ставитися до всього байдуже, як робили раніше, та й зараз робимо. Адже ці наслідки  
варті обмірковування, бо якщо нічого не робити, то саме так і буде, а наші нащадки не  
житимуть, а виживатимуть через нашу з вами провину. 


Потрібно берегти прекрасну планету Земля, поки вона ще залишається  
прекрасною. Ми маємо сили, можливість і врешті час, якого вже не буде в наших  
нащадків, аби змінити й зупинити знущання над планетою. Якщо продовжувати все це  
робити, то на очищення забруднених вод, ґрунтів, повітря підуть мільйони років.  
Утилізація сміття, виснаження озонового шару, втрата біорізноманіття і поступове  
руйнування екосистем, зміна клімату, кислотні дощі, неконтрольоване розростання  
міст, надмірне використання природних ресурсів - усе це проблеми, які потребують  
вирішення, а часу залишилось обмаль. Тож треба не витрачати його марно і  
сподіватися, що вирішенням цих проблем буде займатись хтось, колись, а потрібно вже  
починати кожному із нас діяти зараз. Ми повинні припинити це раз і назавжди, саме  
зараз не дати світу стати таким, яким його бачила я.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше